Слово владики Василія Івасюка зверенне до жінок спільноти “Матері в молитві”

«Великий пророк з’явився серед нас». (Лк.7:15).

Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Рух «Матері в молитві» у Ямні – це група жінок, які регулярно збираються для спільної молитви з благословення правлячого єпископа Коломийської єпархії. У кожної людини є своя близька людина – мама. Ісус Христос спішив до м.Наїн, бо почув молитву і крик душі горем прибитої матері, щоб показати людям Свою владу над смертю.

І). Молитва матері є святою, бо вона воскресає свою дитину. Прикладом повернення до життя дитини є плач і тихе, але водночас найгучніше благання матері, у м.Наїн. Терпляча мати і вдова вже залишилась на старості літ сама і втратила надію на будь-яке піклування нею. Ісус, почувши молитву матері, відразу спішить разом з учнями на допомогу. Вони зустрічають велику похоронну процесію з померлим юнаком вже на виході з міста. Спаситель лагідно і водночас переконливо говорить їй: «Не плач» (Лк.7:13). На Його слова похоронна процесія зупиняється і всім стає цікаво, що задумав Учитель. Тоді Він підходить і торкається померлого юнака.

Учні вже були свідками чудесних оздоровлень, але ніколи не бачили воскресіння когось із мертвих. В минулому часі воскресіння відбувалися, але чи може воскрешати людей Месія-Ісус? Ісус наказує: «Юначе, кажу тобі, встань!» (Лк.7:14). І раптом померлий молодий чоловік сідає та починає говорити! Ісус віддає його матері, котру переповнює невимовна радість, бо син знову з нею!

Люди побачили воскреслого і живого юнака та почали вихваляти Подателя Життя: «Великий пророк з’явився серед нас» (Лк.7:16). Отже, щиросердечна і свята молитва жінки-вдовиці та мами воскресила їй померлого сина.

ІІ). Мати – це наймиліше у світі слово. В цьому слові все: ніжність, доброта, любов і піклування. Воно відлунює різними прекрасними мелодіями і колисковими піснями. Воно пахне польовими квітами та натрудженими руками. В ньому безсонні ночі, нескінченні хвилювання. Мати — найрідніша у світі людина. Напевно, немає жодного, хто б міг це заперечити. Мати — це символ безмежної любові, великої душі, символ життя. Василь Симоненко писав:

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можеш тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна матір рідну вибирати…

З першої хвилини життя схиляються над нами матері. Вони віддають нам частинку себе, своєї плоті й душі. У тривозі, любові і надії споглядає мати на своє дитя, прагнучи для нього щастя та безхмарної долі. Для нас мама – це найдорожче, бо вона дала життя. Велике спасибі їй за те, що навчила доброті, порядності і чесності. В усьому намагайтеся брати приклад зі своєї мами, бо вона — найдорожча людина на Землі. Часом мама може і посварити, але обрàзи на неї немає, кожний намагається зробити висновок, обдумати помилки і в подальшому їх виправити. Кожного вечора, лягаючи спати, молімося до Бога, щоб беріг мою матусю, дав їй здоров’я та душевного спокою, а ще — здійснення найзаповітніших її мрій.

Матері все життя дивляться нам у слід і завжди стоять на початку всіх наших доріг, бажають нам добра та щастя. Вони сподіваються від нас найвищих духовних злетів, прагнуть, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі-матері. Вони мудро й терпеливо зносять негаразди в нашому житті, допомагають пережити їх, дають поради. І як би ти не хотів зробити по-своєму, а все рівно виходить, що мама була права. Вона ніби знала, що тобі судилося, ніби порадилася з Богом… Недаремно український поет-пісняр Вадим Крищенко так гарно сказав:

Усі мовчіть: говорить мати

вустами неба і землі.

ІІІ). Материнство – це особливий дар Божий для жінки. Материнство — синонім людяності, добра і самопожертви. Мати усе готова віддати своїм дітям. Якщо треба, вона помре за них, бо таке вже її материнське серце… Син Климентій Шептицький і рідний брат Андрія Шептицького так писав про маму: «Життя мами є велика наука, жодні терпіння, жодні труднощі, які випадали на її життя, вона не відкинула і не сприймала з примусу, ніколи в її серці не осіла гіркота, ніколи не скаржилась на те, що випало на її долю».

Разом із цим це і найвідповідальніше завдання матері. У шаленому сьогоденні врятувати дітей від підступів зла, жорстокості допоможе щира материнська молитва, яка має надзвичайну силу та особливий дар. Вберегти дітей від злого і підступного світу, матері повинні постійно просити Всевишнього про допомогу. Адже молитва зміцнює дух, відвертає зло, укріпляє віру, береже від спокус і додає сили. Господь ніколи не відмовляє Своїй Матері Пречистій Діві Марії, тому Він і не відмовить матерям земним, які щиро моляться за своїх дітей.

Матері дякують Богові за дар материнства і дар життя, довіряють своїх дітей опіці Господа Бога; завжди моляться до Святого Духа, щоб Він керував їхніми зустрічами; моляться за захист від усякого зла, про прощення; за єдність з усіма групами «Матерів у молитві». Особлива молитва ― за мир і спокій в Україні, за воїнів – захисників Вітчизни, за поранених, полонених та всіх тих, хто потребує молитовної підтримки. Також «Матері в молитві» підносять свої молитви за єпископів, священиків, монахів, монахинь та за покликання до богопосвяченого життя.

3.1). Притча про неповернутий борг. Цікава і повчальна історія розповідає нам про життя праведного чоловіка. Благодать Божа дивним та незвичним способом навертає людей до покаяння, показуючи приклад любові до Господа і ближнього. Один багатий чоловік розпочав будівництво кам’яного храму. Із незрозумілих причин стеля храму тричі обвалювалася. Що тільки цей чоловік не робив, як не старалися зодчі, та роботу ніяк не можна було закінчити. Врешті-решт цей фундатор, знаючи святість і прозорливість одного святого, звернувся до нього за порадою: «Як закінчити будівництво храму?». Праведник знав причину невдачі багатого чоловіка, але не вказав прямо на неї. Він дав йому пораду: «Поїдь у Київ, знайди убогого Івана, а він тобі допоможе добудувати храм…». Довга та важка у той час була дорога до Києва… Що тільки не передумав цей фундатор, але ніяк не міг зрозуміти чому обвалюється стеля?! У Києві знайшов блаженного Івана за дивною роботою. Той сидів у бідній хаті і гойдав порожню колиску. З подивом купець запитав: «Кого ти колишеш?!». «Рідну матусю, – почув у відповідь, – віддаю їй неповернутий борг за своє народження і виховання!». Тоді тільки багатий чоловік згадав про свою матір, яку вигнав з дому… І зрозумів, чому не може закінчити будівництво храму…

І тут знову маємо приклад повчання від Климентія Шептицького, бо він звертається до мами ніжно «матусенько» і вважає її прикладом для наслідування через її розум, святість, витривалу вірність Господеві. «Ця вірність є так великою, що Ти, як левиця, боронила своїх синів перед кожним моральним злом. Ти захищала в їх житті права Господа Ісуса, навіть коли б довелося заплатити Тобі браком їхньої любові. Ти захищала перед злом, повторюючи кожному з нас часто, що воліла б не бачити нас живими, як маєш дивитися на те, що душі наші загинули від тяжкого гріха», – так писав син про маму.

Висновки. Якщо говорити між нами, то все починається з мами. Доки живе на білому світі наша мама, доти ми залишаємося маленькими.

Мати — це вічність, бо вона завжди живе в нас і буде вічно жити в наших дітях та в усьому нашому роді. Вона — берегиня, бо береже нас та благословляє на добро і зігріває своїм материнським теплом весь рід. В кожної людини мати одна, як і Батьківщина. Це найдорожче! Любіть та цінуйте своїх матерів, піклуйтеся ними та покажіть їм своїм життям і добрими ділами, що вони виростили достойних синів та дочок. Тарас Шевченко у поемі «І мертвим, і живим…» пише:

Бо, хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи любити своїх батьків, шанувати й берегти найрідніших людей!

Господи, благослови матерів – наш найбільший скарб, який потрібно берегти так, як вона береже нас.

Благословення Господнє на вас!

Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

3 листопада 2019 року Божого

с. Ямна


Послання і проповіді