«Ревна молитва праведника

має велику силу» (Як.5:16).

Вступ. Вітаю двох наших земляків митрополитів Теодора Мартинюка і Василя Семенюка – керуючих Тернопільською митрополією і їхні родини, мою родину дальшу і ближчу, настоятеля теперішнього монастиря Порфирія й отців Ігнатія, Августина та брата Мирона, а також ігумена Йосафата та отців монахів Студійського уставу, всіх священників, парафіян, гостей, родини військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Молитва, піст і покора – це помічники кожній людині у справі відкриття дверей спасіння.

І). Нині Церква Христова молитовно вшановує пам’ять великого угодника Божого пророка Іллю. Він жив за 900 років до Різдва Христового. Це був важкий час тому, що його народ залишав істинного Бога. Бог вибрав пророка Іллю звіщати Його волю та застерегти царя Ахава і його дружину Єзавель від гріха. Вони своїми злочинами  перевищили всіх попередніх царів. Пророк Ілля їм обидвом пригрозив, що за їхні гріхи «цими роками не буде ні роси, ні дощу». Тоді на землю прийшла посуха, що все висушила, якої ще не було. Люди і тварини вмирали з голоду, джерела з водою попересихали, рослини зів’янули.

Господь чекав на покаяння народу і сказав до пророка Іллі: «Іди звідси (…) та сховайся коло Кедрон-потоку, що на схід від Йордану. Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу…». (І Царів17:18). Далі Господь привів його перебувати у домі вдовиці зі Сарепти сидонської.  Він повелів удовиці дати йому їсти, а в неї була тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Ці продукти вона тримала для себе і сина, бо далі їх чекала голодна смерть.  Ілля ж їй відповідає: «Не журись, іди спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля». Вдовиця пішла і зробила так, як сказав їй пророк Ілля. Після цього посуд з мукою не спорожнювався, а глечик з олією не вичерпувався доки була посуха і голод. Три роки тривала посуха в окрузі і багато людей померло від неї. Нині спостерігаємо подібну аномальну спеку в багатьох країнах і смертальні випадки від неї.

ІІ). Таким сучасним пророком Іллею у нашому селі Дора був старець ієромонах Порфирій Чучман з Дори.  Він зцілював молитвою і вірою та відійшов до Бога по нагороду у 2001 році. Його вже немає між нами чверть століття. Всі його знали, як монаха Петра – Порфирія. Він був духовним наставником й авторитетом для багатьох вірних. Дивлячись на згорблену постать отця монаха Порфирія, бачимо щиру, милосердну і праведну людину. Бог покликав його служити гуцулам у важкі часи і всім хто до нього прийде. Іншими словами, це був дарунок від Господа Гуцульському краєві. Його шанували, любили, слухалися його порад і все йому прощали та вважали сучасним пророком. Старець Порфирій своєю молитвою і прикладом життя допомагав зціляти людей і нині продовжує допомагати нам з Неба.

Він дуже любив нашу Церкву й Україну та багато молився у цьому намірі. Час від часу отець Порфирій запитував: «Що з Україною?». Отримавши відповідь, казав: «Треба далі молитися.». Свої терпіння він жертвував за свободу і добро нашої Церкви й України. Його два рази ув’язнювали, багато разів робили обшуки, конфіскували молитовники, штрафували за порушення заборони молитися.  Незважаючи на зневаги і погрози зі сторони влади, отець Порфирій продовжував далі служити Служби Божі, хрестити дітей, давати шлюби, приготовляти до сповіді дітей і молитися. Отець Порфирій молився за навернення і покаяння ворогів. Господь давав йому слово й мудрість, яку ніхто з його противників не зміг заперечити. (Лк.21:14-15). Як колись фарисеї боялися Ісуса Христа, так і працівники радянської влади і секретних служб боялися його. Він нагадував їм, що Бог сильніший за них і казав їм: «Покайтеся! Що робите?».

ІІІ). Монах із Дори Порфирій став «каменем віри». Святе Письмо називає Христа каменем. «Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? (…) і дивне воно в очах наших. (…) Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить» (Мт.21:42;44). Радянська влада впала на цей «Камінь» і розбилася, хоча осколки від неї ще й досі летять в якості дронів і ракет з отруйним паливом, яке розсіюється від них по Україні. В тих хімічних елементах присутні всі отруйні елементи з таблиці Менделєєва. Вони несуть у собі смерть і невідомі хвороби.

Здоров’я для людини – це великий Божий дар. Віруюча людина приймає терпіння, в тому числі хвороби, як неминучу складову свого життя. В цьому немає нічого випадкового. Господь турбується про вічне життя людини і тому допускає входити до неї терпінням і хворобам. У хворобах потрібно вдаватися до Бога, бо Він – Владика життя, найголовніший Лікар – Реабілітолог. «Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молися до Господа, і Він тебе оздоровить» (Сир.38:9). Ісус Христос є нашим Спасителем, цілителем тіл і душ наших. І це добре знав отець Порфирій, так навчаючи людей.

3.1). Ієромонах Порфирій був духовною дитиною блаженного мученика Климентія, ігумена Унівської Лаври. Молитви, духовні настанови отця Климентія допомогли його учневі зростати у вірі. Через усе життя отець Порфирій проніс у серці вдячність своєму духовному наставникові – отцю ігумену Климентію за його батьківську турботу.

Блаженний Климентій, рідний брат Андрея Шептицького, писав: «Чим вище підноситься тепер хвиля зла, тим сильніше ласка Божа кличе людей опертися злу і дає їм відповідну до цього силу». Отець Порфирій провів строге життя у самоті і молитві. Він гідно перемагав самого себе, постійно єднаючись з Богом та служачи Йому у любові. Він приймав всіх, хто приходив до нього із своїми журбами і горем, своїми скорботами і труднощами, із своїми недугами і болями та тих, котрі шукали у нього поради і допомоги. Старець із Дори також мав від Господа дар прозорливості й розпізнавання сердечних глибин людини.

Багато було чудесних зцілень і це вважалося, що так має бути, бо молитви прочитав отець-монах. Чудесні зцілення ставалися найчастіше тоді, коли старець Порфирій з розчуленим серцем, зі сльозами на очах просив Бога, щоби змилосердився над хворою людиною. Не злічити вдячних людей нашому отцеві за його духовні і тілесні оздоровлення. Просимо молитов до Господа за прославу чеснотливого життя ієромонаха Порфирія. Якщо хто сьогодні просить отця про допомогу у важких обставинах життя, то він чудесно допомагає з неба.

ІV). Нині в час війни багато людей переживає та хворіє на інсульти й інфаркти. Інфаркт починається не тільки в судинах, але й у голові. Коли людина живе з образами, ненавистю і завистю, злістю або з постійним гнівом, тоді серце і судини працюють в постійному стані стресу. Один лікар і професор вважає, що вміння прощати – це не тільки красива якість, але це спосіб перестати носити в середині себе важкі вантажі. Він заявив, що йому в житті прийшлося пережити немало зради і несправедливості, але він старався завжди прощати.

Другий найнебезпечніший предмет у вашому домі – це телевізор. Нині сміливо можна добавити до нього і смартфон. Безкінечні погані новини, скандали, конфлікти, тривожні повідомлення змушують мозок жити в постійній напрузі. Тому найкращий подарок своєму серцю просто виключити екран і побути в тишині.

Обов’язково тримайте перед собою орієнтир на якусь добру ціль. Не обов’язково підкоряти Маковицю чи Говерлу або стати мільйонером. Зміст життя мають давати діти й онуки, родина, любимий сад, книжки, творчість або допомога іншим людям. Головне, щоб зранку було заради чого прокидатися. І звичайно його порада – ходити, а не виснажливий спорт, важкі фізичні вправи. В кінці життя цей лікар залишив нам пригадування – бережіть своє тіло, думки, не нагромаджуйте образ, не дозволяйте негативу заповнювати ваше життя. І живіть заради того, щоб наповнити ваше серце порадами Євангелія і добрими ділами та Сповіддю, яка очищає душу. Тоді ваше серце буде працювати зовсім інакше, бо є заради чого жити. «Нехай Бог (…) наповнить вас усією радістю (…) і силою Святого Духа багатіти надією» (Рм.15:13). Справжня надія йде від Бога і дає силу не здаватися та впевнено йти вперед. Любіть один одного, поважайте ближніх і пробачайте неправим.

Тому не витрачайте своє життя на образи, бо вони помалу руйнують вас самих зі середини. Дуже великою небезпекою для вас є фальшиві друзі. Раніше я думав, що чим більше поряд мене друзів, тим краще. Однак, з часом життя відкриває очі і ти починаєш розуміти, що не кожний хто біля тебе твій друг. Деякі сміються тобі в обличчя, тиснуть і цілують руку, сидять поряд, а потім за твоєю спиною ведуть про тебе брудні і правдоподібні розмови. Лицемірство стало звичайною справою. Люди поряд тебе знаходяться до тих пір, поки їм вигідно і потрібно щось від тебе. Вартує тобі спотикнутися й опинитися у важкому становищі і більшість із них просто зникає. Тоді приходить розуміння, що краще йти по житті одному в тишині і чесній самотності, аніж у натовпі людей, котрим не можна довіряти. Самотність ніколи не вдарить вас у спину. В житті не так небезпечні вороги, як фальшиві друзі поряд з тобою.

Висновки. Пророк Ілля вчить народ України шукати опору в Христовій Церкві, яка є «каменем віри». Поверніть Слово Боже у наші сім’ї і школи, щоб мали добрі серця, бо інакше втратимо наступне покоління. Пригадайте праведників отців Студитів в Дорі – отця Мирона, отця Порфирія. Вони жили у часи переслідувань віри, вчили дітей і знаходили силу у молитві та були святі як пророк Ілля.

Все у світі швидко проминає. Господи навчи нас жити і любити, радіти малим і вміти бути довільним тим, що маємо. Отче Порфирію й отче Мироне, моліть Бога за Україну, яку ви любите, бо вона страждає від війни. Молімся, щоб покаялися наші вороги і благослови Україну.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Котра прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» врятуй народ України і полікуй поранених, потіш страждаючих, полонених через заступництво пророка Іллі.

Нехай всемилостивий Господь вислухає молитви нашого народу і через заступництво блаженного Миколая Чарнецького зупинить війну, яка приносить щоденно біль та жах важких втрат. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії УГКЦ

м. Яремче (Дора) 

20 липня 2026 р. Б.