«Княгиня Ольга – світанок перед сонцем»

Вступ. Вітаю отця пароха Романа, родину вашого земляка владики Петра Голінея – єпископа помічника Коломийської єпархії, отця декана, всіх священників, парафіян, гостей, родини військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Літописець Нестор називає княгиню Ольгу «Світанком перед сонцем».

І). Дня одинадцятого липня Церква згадує передвісницю хрещення Київської Русі – рівноапостольну княгиню Ольгу. Наш храм носить назву рівноапостольних князів Володимира й Ольги. Це святі, котрі своїм життям та працею зробили величезний внесок у поширення Євангелія та навернення цілого народу до християнської віри. Їхні заслуги прирівнюються до подвигу самих апостолів. Княгиня Ольга була ранньою зорею, яка приготувала свого онука Володимира до прийняття віри Христової. Князь Володимир сам охрестився і прийняв ім’я Василь та у водах Дніпровських охрестив людей своєї держави – Київської  Русі. Хрещення народу у водах Дніпра стало предтечою сходу сонця Євангельської правди від Ісуса Христа.

Княгиня Ольга підготовляла народ до Хрещення і була українською предтечою до прийняття Божого слова. Тільки Євангеліє могло об’єднати племена Київської Русі. Ця жінка мудра добре розуміла, що перемога приходить через єдність. Княгиня Ольга бачила джерелом об’єднуючої і благословенної сили для молодої держави у християнстві.

Літописець Нестор  пише про неї: «Вона перша увійшла в царство небесне від Руси, її хвалять руські сини як начальницю: бо й по смерті молить вона Бога за Русь». Ці слова сказані у день її смерті, заохочують зробити кожний день торжественним в нашому житті.  Вільна Україна нині молиться про заступництво Христа за нашим народом.

1.1). Постать княгині Ольги нагадує нам важливу роль жінок, котрі брали участь у прийнятті Європи християнського життя. Жінки мироносиці сміливо йшли за Ісусом на Голгофу і бачили смерть Христа між розп’ятими розбійниками, хоча майже всі апостоли повтікали.  Подібно побожні вводили Христову віру у двори королів і царів, а згодом і між простий народ. Це помітний історичний факт, який підносить особи жінок до рівня апостолів чи рівноапостольних.

ІІ). Християнство в Київській Русі вже було до княгині Ольги. Однак, вона приготовила ґрунт для офіційного прийняття християнства. Державні мужі Київської Русі дискутували з Володимиром Великим, яка віра може об’єднати різні племена і князівства у велику державу та дати їй одного і нового духа. І тут вони пригадали князю Володимиру, що його  бабця княгиня Ольга була християнкою і мудрою жінкою. Вона стала світильником віри для нашої землі.

Вражає те, що ми так мало знаємо і пам’ятаємо про велику княгиню Ольгу і християнку. Вона тримала зв’язок із західною Європою і ніколи не шукала якоїсь ізоляції в християнському світі. Її охрестив Царгородський патріарх Теофілакт, якого патріархом поставив папа Лев VІІ. Вона тримала контакт з німецьким цісарем і просила його двічі місіонерів для Київської Русі. Вона перша з володарів України не годилася на залежність Русі від Візантії. Її княжим духовником був не священик-грек, а слов’янин — о. Григорій, що не дуже подобався візантійцям.

Княгиня Ольга дуже хотіла бачити її сина Святослава – охрещеним і практикуючим християнином. Вона розуміла, що за його прикладом піде його дружина і народ. На жаль, князь Святослав був завойовником, любив військові походи і своїх дружинників. З ними він хотів здобути Балкани для України. Релігія його не цікавила, але це боліло його маму.

Вона просила його охреститися. Княгиня раділа, що Бога пізнала і тому радіє. Вона була впевнена, коли її син пізнає Бога, то і він почне радіти. Князя Святослава це не переконало. Християнство — то релігія радості з воскреслим Христом і  у життя вічне.

2.1). Чоловік княгині Ольги Ігор був поганином. Його правління не принесло підданим щастя, добра і миру. Почувши відмову свого чоловіка прийняти хрещення, княгиня сказала: «Нехай буде воля Божа. Коли Господь схоче помилувати мій народ та руську землю, нехай вложить їм у серце навернутися до Бога так, як і мені дарував». В цьому намірі молилась велика і мудра володарка! Смерть князя Ігоря принесла біль і порожнечу в душу дружини. У своєму терпінні вона побачила вартість Христових слів для людської душі. Хрещення княгині Ольги наповнило її новим життям, миром і радістю.

Княгиня мала сильну віру, бо прийняла Божу волю серед протилежностей. «Бог мій, милість Його попередить мене, Бог дасть мені побачити [перемогу] над ворогами моїми». (Пс.58:11). Коли Господь хоче помилувати усіх, тоді Він вкладає у серце людини – бажання навернутися. Ми часто віримо у людські сили і здібності, але не хочемо бачити рятівну Божу благодать. Саме вона допомагає нам у всіх негодах життя. Такою була княгиня Ольга. Вона посідала дар мудрості від Святого Духа. Вона вірила в силу молитви і за її допомогою розв’язувала свої труднощі. В нашій сучасній історії таким був Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький. Правдивий християнин знає лише силу молитви.

ІІІ). Княгиня Ольга – мама-християнка. Вона не любила військові походи свого сина Святослава. Її чоловік Ігор загинув у часі одного із таких походів. На ще один похід, коли їй було близько 80 років, вона не пустила свого сина Святослава. Вона відчувала близьку свою смерть і тому сказала синові: «Видиш, сину, мене хворою, то куди хочеш іти від мене. Похорони мене, тоді йди, куди хочеш». Після трьох днях вона померла. До останку свого життя вона бачила відповідальність й обов’язки материнські перед Богом за долю дітей. Бог вклав на нас природні обов’язки  і дав моральні закони життям, котрі керують нашим життям. Бути до смерті з нашими батьками і похоронити їх та своїх рідних — це християнський обов’язок пошани і любові. Княгиня Ольга вчить цього свого сина і нащадків своїх.

Українська християнська думка зразу по її смерті величала Ольгу святою. Внук Володимир переніс її мощі до собору — десятинної церкви. Цей храм був знищений і залишились нині тільки фундаменти. Її мощі були у великій пошані. Віднайшов їх по монгольській руїні в ХVІІ столітті великий митрополит Петро Могила. Але у ХVІІІ ст. російський синод наказав сховати їх так, що місце їх знаходження ніхто не знає. Вона  залишила після себе пам’ять, як передвісниці християнства і доброї Володарки, яка приготовила ґрунт для народу Київської Русі для Хрещення у водах Дніпра. Тому народ проголосив її рівноапостольною, святою і нашою заступницею перед Богом. Вона по своїй смерті благає Бога за Україну. Ви нащадки київських князів просіть Бога прославити наш народ мудрістю княгині Ольги. Церква вчить людей, що мудрість приходить через прощення і примирення з Богом і ближніми.

ІV). Нині минає 25 років після приїзду святого Папи Івана Павла ІІ в Україну. Саме він запропонував формулу примирення  між двома народами польським й українським «Прощаю і прошу прощення». Цю формулу можна використовувати в усіх життєвих випадках. Найперше потрібно перепрошувати Бога за співжиття людей у громадянському шлюбі, який Церква називає перелюбом. Перелюб просто задовольняє людські пристрасті, а вони завжди ненаситні. Перепросіть один одного й узаконюйте шлюби перед Богом та не оправдовуйте себе нічим. Шлюб – це тайна, а не просто штамп в паспорті. Ви має бути подружжям, а не перелюбниками. Перелюб закриває двері до Царства Божого, а сім’я допомагає увійти до Раю. Дай Боже, щоб люди перемінили своє громадянське перелюбне співжиття на християнський шлюб.

Висновки. Княгиня Ольга виростила онука Володимира, котрий охрестив всю Київську Русь. Матері України виростили синів-захисників своєї сім’ї і країни. Кожний воїн ЗСУ  – це чиясь найдорожча дитина. Кожна мама –  це тиха героїня цієї війни. Дякуємо вам за ваших дітей. Владика Петро є дитиною вашого патріотичного села, а воно розділене. Необхідно  думати, щоб у вас була одна Церква, бо ви один народ і хрещені в ім’я Ісуса Христа. Батьком всяких поділів є сатана.

Потрібно визнати, що настав час Сатани, коли людина продає людину, діти ставши на ноги, забувають на своїх батьків. Гроші стали на одну вагу з людським життям. Справжня сім’я будується на розумінні, повазі, любові один до одного, а не на грошах. Чоловік наділений владою давати любов, а жінка примножує її втроє. А якщо немає в тебе такої людини, то проси у Бога і Він дасть тобі таку особу.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», випроси у свого Сина Ісуса Христа зупинити війну в Україні і зміцнити подружжя!

Господи, почуй молитви блаженного Миколая Чарнецького і святої Ольги й уздорови духовно поранені та страждаючі подружжя в Україні, а також ті, котрі поневіряються на чужині. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!·

+Василій Івасюк

Правлячий Архієрей

Коломийської єпархії УГКЦ

с. Добротів

12 липня 2026 р. Б.