Слово владики Василія Івасюка на річниці з дня смерті о. Григорія Юраха

«Все йде, все минає»

(«Гайдамаки Т.Шевченко)».

 

І). Святе Письмо і святі Отці про християнський похорон. «Дуже швидко закінчиться твоє земне життя: тому міркуй над тим, що діється з тобою. Сьогодні людина живе, а завтра вже немає її. А як тільки зникне з-перед очей, так зразу ж щезає і з пам’яті. О, яке воно тупе і тверде те людське серце, що думає лише про теперішнє, а не передбачає майбутнього! У кожній справі і думці ти повинен пильнувати так, ніби вже сьогодні маєш умерти» (Тома Кемпійський, «Наслідування Христа»,23).

Апостол Павло повчає: «Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним» (І Сол. 4:13-14).

У Святому Письмі читаємо: «Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре чи зле» (ІІ Кор. 5:10). Ці слова радісні для тих, хто живе з Богом і для Бога. Однак вони є пересторогою і нагадуванням про навернення для тих, хто живе безбожно у гріху і не бажає виправитися. Доки живемо на цьому світі, маємо нагоду творити добро і зло, а по смерті отримати спадок: вічність з Богом або без Нього.

З досвіду знаємо, що людина живе якийсь час на землі, а потім відходить «на правду», тобто помирає. Для християн смерть – не остаточний кінець, але перехід до вічності, на яку людина собі заслужила за роки земного життя. Як добре приготуватися до смерті? Що чинити в сам момент відходу людини з цього світу, як при цьому мають поводитися рідні й близькі померлого? Ось на ці та інші питання шукаємо відповіді.

Християнин повинен молитися, щоб відійти з цього світу у Божій благодаті, тобто без важкого гріха. Прагнути перебувати у стані ласки освячення потрібно повсякчас і в цьому нам допомагає дар «страху Божого», що перестерігає від гріха, але в сам момент відходу з цього життя до вічності Божа благодать потрібна особливо. Ми, зазвичай, не знаємо ні дня, ні години своєї смерті, тому повинні бути завжди готовими до відходу з цього світу.

ІІ). Діяльність отця Григорія у Коломийській єпархії. Коломийська єпархія за свою коротку історію може пишатися владиками Павлом Василиком і Миколаєм Сімкайлом та багатьма перспективними священиками, котрі відійшли до вічності і зробили багато для розвитку молодої церковної установи. З усіма ними свого часу служив світлої пам’яті отець мітрат Григорій Юрах. Рівночасно в часі будівництва Собору Преображення Христового владика Володимир Війтишин працював разом з отцем Григорієм для цієї богоугодної справи. Митрополит Володимир дуже добре знав світлої пам’яті отця мітрата і тому я нині попросив його пригадати і поділитися спогадами у своєму слові про оті цікаві часи спільного служіння і праці з отцем Григорієм.

Рік тому невблаганна смерть через хворобу забрала отця до вічності. Покійний був знайомий з багатьма надзвичайними людьми, які народилися, жили й працювали на теренах нашого рідного краю. Тому отцеві Григорію вдавалося успішно вести будівництво Собору і бути деканом Коломийським та допомагати єпископу. Отець все своє життя присвятив Богові і людям. Дивлячись на особу отця Григорія можемо сказати скільки може зробити одна, всього одна людина, якщо вона віддана Церкві й Народу!

Діяльність отця Григорія можна охарактеризувати такими якостями, як висока професійність у керівництві, вміння зацікавити людей, красномовність. Він до своїх підлеглих був вимогливий, але водночас відносився до них із великим та щирим добросердям, ніколи не забував про чітку та здорову церковну дисципліну. За сумлінну та плідну працю неодноразово отримував нагороди від єпископів.

Неочікувано для всіх перервалося його земне життя. Отець перебуваючи у лікарні, прийняв всі святі Тайни і з християнською надією віддав все у руки Божі. Однак прийшов трагічний кінець й отець Григорій відійшов до вічності, залишивши горе дружині, дітям, онукам і всій нашій церковній громаді, а також своїм друзям. На похороні було багато священиків та вірних. Похоронили тіло отця Юраха на цвинтарі біля храму у с.Воскресінці.

ІІІ). Життєпис о.Григорія Юраха. Отець Григорій невтомно працював, несучи свій хрест протягом 52 років священичого служіння, щоби прославитись у вічності. На цьому хресті він залишив свої людські незліченні терпіння.

Народився 3 березня 1944 року в с. Ганьківці Снятинського району. Середню освіту з 1951-1961 рр. здобував у Підвисоцькій середній школі. 1961 року одружився, має трьох дітей.

З 1964-1968 рр. навчався в Одеській духовній семінарії. 13 грудня 1967 р. прийняв дияконські свячення, а 19 серпня 1968 р. отримав ієрейські свячення.

1968-1973 рр. — був настоятeлем Свято-Миколаївської церкви с. Чорнолізці, Тисменичанського деканату.

1973-1978 рр. — настоятель Свято-Успенського храму с. Чернятин. і декан м.Городенки.

1978-1990 рр. — настоятель Свято-Михайлівського храму м. Коломиї, а також декан Коломийський.

Дня 8 серпня 1990 р. повернувся в лоно УГКЦ. Служив у храмі св. Миколая с. Дебеславці, с. Воскресінці і м. Коломия, де зареєстрував громаду церкви Святого Миколая і 19 грудня 1996 р. єпископ Павло Василик посвятив церкву.

За роки служіння багато зусиль докладав для розвитку УГКЦ і Коломийської єпархії, зокрема будуючи собор Преображення Христового.

Був деканом Печеніжинським до 9 листопада 2015 р. служив на парафії Воскресіння Христового с. Воскресінці до 10 грудня 2015 р. Відтак служив на парафії церкви Святого Миколая Чудотворця м. Коломия був парохом до 16 лютого 2017 р. За багатолітню працю отримав іменування почесного пароха.

У скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю новопреставленного о.Григорія Юраха. Єпархіяльна курія, духовенство, родина та парафіяни складають щирі молитви і співчуття родині спочилого.

Висновки. «Смерть прекрасна, бо вона означає повернення додому» – так сказала Мати Тереза. Ось уже пройшов рік з дня смерті о.Григорія, тобто як він повернувся додому. Однак пам’ять про отця Юраха живе в серцях синів та дочок родини і вірних Коломийської єпархії. Його життєвий приклад і сьогодні закликає багатьох віддавати свої сили на служіння Богові та людям. Кожен з нас може наслідувати цього чудового священика, помагаючи сиротам, бідним і знедоленим і спричинитися до того, щоб молитви у храмах возносилися до Господа «єдиним серцем та єдиними устами». Отець Григорій нині перебуває у раю Коломийських священиків і єпископів, котрі вже відійшли до вічності. Дорогий отче, з чистою, глибокою і ревною вірою молися за свою дружину Марію і всю родину та наших священиків. Господи даруй отцю Григорію вічну пам’ять і блаженний спокій, а нам силу і наснагу через молитви Пресвятої Богородиці, блаженного священномученика Миколая Чарнецького та всіх святих завжди славити Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

 Благословення Господнє на вас! 

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

13 лютого 2021 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді