Слово владики Василія Івасюка на похороні воїна Юрія Остап’юка

«Блаженна путь, на яку нині йдеш, душе,
бо тобі приготоване місце упокоєння
»

(Чин похорону)

Вступ. Найбільша ціль людини на землі – це знайти дорогу миру до Бога та спокійно відкрити Йому двері свого серця, щоб зустрітися з Ним.

І). Життя людини – це постійний пошук широкої чи вузької дороги.

Євангелист Матей дає нам підказку, а саме: «Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять» (Мт.7:13-14).

Тісні двері і вузьку дорогу показує нам Воскреслий Христос. Він приєднується до учнів Клеопи і Луки, котрі йшли дуже швидко від Єрусалиму, де розіп’яли Христа, до м.Емаус. Вони вибрали неправильну дорогу, бо тією широкою дорогою ходить багато людей. Завданням учнів – було йти і проповідувати Слово Боже. Папа Іван Павло ІІ каже: «Не зраджуйте своє покликання, адже тільки тоді можна бути в гармонії зі собою, коли ти займаєшся улюбленою справою!»

Ісус живий іде з нами допоки ми не повернемо на дорогу спасіння. Ми можемо вибрати найгірші дороги блудного сина, які лиш пропонує нам життя. Однак Ісус не покидає нас і допомагає знайти дорогу порятунку. Дорога Покаяння, Прощення і споживання Пресвятої Євхаристії, тобто ламання хліба, допомагають опам’ятатися і повернутися на вузьку дорогу та виконувати призначений Богом обов’язок. Люди люблять Україну і тому стають на Її захист, жертвуючи життя. Керівники повинні приймати правильні закони і не залишати людей та переховуватися по цілому світі у військовий час. Кожний з нас стане перед престолом Божим, щоб здати звіт за виконання своїх обов’язків. Стануть перед Божим престолом ті, котрі допустили таку жахливу війну і звірячі вбивства на нашій землі. Сльози матерів і зойки малих дітей-сиріт вже нині звинувачують винуватих у цих злочинах. Юристом таких людей буде їхня совість й особиста відповідальність. Ці люди йшли широкою дорогою, а наші воїни, їхні сім’ї та матері йшли тернистою дорогою на свою Голгофу. Смерть нашого земляка-героя є прикладом, як треба любити Бога і подаровану нам Батьківщину.

ІІ).  Похорон Юрія Остап’юка.

Шановні мешканці нашої громади! З глибоким сумом повідомляємо про ще одну важку втрату на війні, загинув прикарпатець, воїн Юрій Остап’юка. Він, як і сотні тисяч молодих синів і дочок жертвують своїм життям у боротьбі за свободу і кращу долю України у цій кровопролитній війні. Тяжке і невимовне горе та біль прийшли на нашу микуличанську землю і переступили поріг родинного дому до батьків, дружини та дітей. З сумом повідомляємо і на колінах зустрічаємо та проводжаємо на вічний спочинок вірного сина нашого народу, воїна та надійного побратима! Нині проводимо у вічність вірного сина України, нашого односельчанина – героя Юрія, якому 24 роки.

Прощання…

Прикарпаття плаче за своїм сином-героєм. Народ, який на колінах зустрічає героя Юрія, ніколи не стане на коліна перед окупантом! Молимося за Україну, згадуємо у молитві Юрія та всіх, хто вже не побачить сходу сонця. Молимося і віримо у тих, хто б’ється, за те, щоб схід сонця побачили майбутні покоління.

Висновки. Наша громада в тяжкій скорботі, бо його життя знищила російська зброя. Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, товаришам та побратимам загиблого Героя. Світла пам’ять Захисникові! Не забудемо, тебе брате, Юрію ніколи! Хай Господь прийме твою душу у Царство Боже.

 

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

с.Микуличин

03.05.2022 р.Б


Послання і проповіді