«Дай мені напитися (…) води живої»

(Ів. 4:7).

Вступ. Дорогі брати і сестри! Вода – це безцінний дар Божий необхідний для існування всіх живих на землі. Один з астронавтів, дивлячись на Землю з космосу, порівняв її красу з блиском біло-голубого самоцвіту. Неповторна блакитна барва нашої планети завдячує воді, яка покриває майже три чверті її поверхні. Життя людей, рослин і тварин без води – неможливе.

І). Неділя Самарянки наголошує потребу живої води для людини. Жива вода – це благословення Боже, котре провадить у життя вічне. Ісус, переходячи коротким шляхом з північної Галилеї через Самарію на південь до Юдеї, зупинився стомлений і спраглий біля однієї глибокої криниці. Її викопав колись патріарх Яків. І тут приходить жінка самарянка, в якої Месія просить дати Йому напитися води. Вона дуже здивована, що з нею розмовляє юдей, адже між юдеями та самарянами існує ворожнеча. Збентежена жінка запитує Ісуса: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» (Ів.4:9). Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і – хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, – то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої» (Ів.4:10). Ісус пояснює жінці: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, – не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне» (Ів.4:13-14).

Запитаймо себе: «Про яку живу воду говорив Ісус?». Джерелом води живої є сам Бог, Котрий виявляє себе у семи джерелах, тобто у семи Святих Тайнах. Господь через пророка Єремію жаліється на зраду від людей: «Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі (…), копанки діряві» (Єр.2:13). Іншими словами, люди люблять створювати собі власних богів, котрі не мають благодаті, тобто «води не держать» (Єр.2:13). Тому слід пам’ятати, що наше життя є подароване Богом і цілковито залежить від природної та духовної води. Люди потребують Божого керівництва, адже теперішнє суспільство є стривожене і потерпає від духовної спраги та шукає відповіді на такі запитання: «Чому Бог допускає страждання, війни, голод, хвороби, пандемії і чи зможемо побачити наших померлих?». Відповіді на ці запитання можна знайти лише в Божому Слові.

ІІ). Вода очищує людину і продовжує її життя. Тайна Хрещення оживляє, відновляє і робить всіх людей справжніми братами на шляху до повної єдності. Ісус під час своєї місії обіцяв воду, яка назавжди втамує спрагу людини (пор. Ів. 4:14). Він пророкував: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є!» (Ів. 7:37). Пити з рук Ісуса означає особисто зустрітися з Господом, пізнаючи сенс життя. Слова, сказані Ісусом на хресті: «Спраглий я!» (Ів. 19:28), постійно просять людей втамувати Його спрагу любов’ю до ближнього. Спаситель просить нас дати пити спраглим, щоб на Страшному суді почути слова оправдання: Я «мав спрагу, і ви мене напоїли» (Мт. 25:35). Дати пити означає особисто проявляти милосердя і постійно забезпечити кожного живою водою.

Під час розмови з самарянкою біля криниці Ісус сказав, що Боже Слово містить у собі чисту життєдайну воду. В останній книзі Біблії сказано: «Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром» (Од. 22:17). Церква подає живу воду із джерел Святих Тайн кожному бажаючому і втамовує духовну спрагу. З іншої сторони, люди ходять до храму, вважають себе віруючими, але не всі мають доступ до живої води. Особливо коли людина вбиває людину, батьки продають своїх немовлят невідомо кому і куди, чому воїни ціною свого життя охороняють землю, а за їх спиною її продають. Поведінка християн свідчить, що духовні води людей вкрай занечищені. Книга Одкровення підтверджує це, кажучи: «Жінка (…) прикрашена золотом, (…) впилася від крови святих і від крови свідків Ісуса.» (Од. 17:4 —6). Гріхи жінки-блудниці досягнули аж до неба так, що впав Великий Вавилон і те місце стало мешканням демонів (Пор. Од. 18:1—5). Святе Письмо про таких людей каже: «Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні» (Тит. 1:16). Отже, почуте Боже Слово і правильно пояснене у храмі, здатне втамувати духовну спрагу людей по цілому світі.

ІІІ). Джерело з живою і мертвою водою. Джерелом живої і мертвої води є людина: одною водою оживляє й очищає, а другою умертвляє і забруднює. Одна і друга вода течуть із одних і тих же самих уст. Одні і ті самі уста можуть славити добрі вчинки і засуджувати їх, можуть славити Бога й осуджувати Його, можуть привести до істини і спокусити. Мудрий син Сираха сказав: «Дмухнеш на іскру – вона й розгориться; плюнеш на неї – вона погасне!» (Сир.28:12). Перше і друге виходить з одних і тих же самих уст. Маріам, сестра Мойсея, устами хвалила Бога за те, що визволив єврейський народ з Єгипту і потопив фараона, однак, нарікала на брата свого Мойсея, і за це Господь допустив на неї проказу. Бачите, як з одних уст виходить добро і зло!

Тому християнин повинен бути постійно в добрих справах. Коли побачиш праведника не ображай його і не осуджуй його, а навпаки, розпали в ньому Божу іскру, щоби краще горіла. Коли побачиш, що грішник кається у своїх гріхах, то не згадуй йому минулих провин, котрі він скидає зі себе. Інакше завтра тебе будуть судити за нього. Не забруднюй того, хто очищується, але допоможи йому обмитися. Не штовхай того, хто встав на дорогу виправлення, але підтримай його, бо на Страшному Суді будуть тебе судити за то, що із твоїх уст в цей світ виходить. І тут слід пам’ятати слова з книги Сираха: «Язик обмовника розхитав численних, ганявши їх від народу до народу; він зруйнував міста премогутні, а й розвалив будинки вельмож. Язик обмовника призводив чесних жінок до розлуки, позбавляв їх плодів чесної праці» (Сир.28:14).

Висновки. «Дай мені напитися (…) води живої» (Ів. 4:7). У цей день в першу чергу хочу подякувати Господу за чисту воду для всіх людей. Люди мають навчитися відповідально шанувати воду. Багато людей мають обмежений доступ чи не мають його взагалі до безпечної питної води.

Наші чисті Карпатські річки вже є засипані безкраїми масами плаваючого пластику та іншими забрудненнями. У цій критичній ситуації треба активно діяти і молитися, так наче все залежить від Божого Провидіння і працювати так, наче все залежить від нас.

Мати Божа Неустанної Помочі, Заступнице через нашу Коломийську ікону «Це Мати твоя», нехай жива вода буде символом зустрічі та єднання всіх людей.

Господи, дай напитися живої води з твоїх рук кожній бажаючій людині, а особливо нашому молодому поколінню. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

17 травня 2020 року Божого

м. Коломия