«Господи! Добре нам тут бути».

(Мт.17:4).

Вступ. Вітаю отця Володимира – настоятеля катедрального собору, всіх присутніх священників, парафіян,  гостей і родини військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Нинішнє свято зміцнює віру і звіщає таємницю спасіння людей через Преображення Христове  на горі Тавор.

І). Історія празника «Преображення Господнє». Важливі події в історії Старого і Нового Завітів відбувалися у горах. Господь випробовує віру Авраама на одному з пагорбів у землі Моріа. Він мав принести у жертву свого сина.  Десять Божих Заповідей у скрижалях Господь передає Мойсеєві на горі Синай. Подія Преображення Господнього відбувається на горі Тавор, розташованої у Галилеї. Ісус на цій горі зміцнив віру і відкрив Своїм учням Петру, Якову та Івану таємницю вічного життя. Вони побачили преображене Обличчя Ісуса Христа. Однак, вони мусили ще пройти важкий земний шлях.

В часі земної мандрівки, Ісус навчав їх про Царство Небесне і Своє Друге пришестя у Славі. Однак, учні могли зрозуміти Його вчення і повірити в цю науку у Преображенню Ісуса на горі Тавор. Його переміна на горі стала прообразом обіцяного Царства Божого. Тому подію Преображення дозволено було побачити тільки трьом учням. Вони самі повинні були повірити і зміцнити віру інших. Нині не всі люди знають Ісуса Христа та спілкуються з Ним. Тому нашим завданням є зміцнювати свою віру житті  і передавати її іншим.

1.1). «Господи! Добре нам тут бути» (Мт.17:4). Такі слова вигукнув апостол Петро до Ісуса під час Його Преображення на горі Тавор. Апостол не зовсім розумів, що відбувається, але виражав свій радісний душевний стан. І це правильно, бо справжнє щастя людина може придбати тільки в єдності з Богом. Тому апостоли не хотіли спускатися з гори Тавор і залишитися там. Апостол Петро запропонував зробити на горі три намети: один для Ісуса, один для Мойсея й один для Іллі. Однак, по волі Божій вони мали повернутися до земного життя, щоб іще досягти Царства Небесного.

ІІ). Земне життя людей після власного преображення. Уважно спостерігаючи за земним способом життя багатьох людей, розуміємо важливість передусім успіху. Завжди на видноті і з нетерпінням очікуються перемоги, рекорди, грамоти, олімпійські медалі, премії, а тим, хто їх завоював, віддають мало не божественні почесті.         Хіба в цьому полягає наше життя?

Вичерпну відповідь дають євангельські слова події Преображення. Ісус Христос бере із Собою Петра, Якова й Івана на місце зустрічі з Отцем, яке давня традиція ототожнює з горою Тавор у Галилеї. Таким чином, Ісус пропонує апостолам докласти певні зусилля: вийти на гору і там молитвою відкрити людське серце. Душа людини потребує щирої розмови віч-на-віч з Богом. З однієї сторони – це страх і переживання, а з другого боку – щастя. Таке порозуміння завжди приносить людині блаженство з чистою совістю. Рішення про таку зустріч завжди приймає лише сам Бог.

2.1). Найважливіша мета молитви – це уподібнитися Богові. Людина внутрішньо преображається, а усі інші цілі – здоров’я, складання екзамену, вибір чоловіка або дружини чи влаштування на постійну роботу – стають другорядними. Преображення людей починають збуватися вже нині на очах в людей.

Отже, порозуміння з Богом є найважливішою справою нашого життя. Такі молитовні відносини стають джерелом благодаті у лікарні, у в’язниці, при несправедливому звинуваченні, у шлюбі, який іноді стає нестерпним тягарем, при хворобі дитини, матері, батька у смертну годину. Завдяки молитві можна знайти себе у суспільстві і більше того, можна «виграти» навіть у найважчих життєвих ситуаціях.

ІІІ). Преображення Господнє – це  світло, яке чекає людей після життя. І тому нинішнє свято, Церква присвятила до часу підсумків праці і збирання плодів. В наше життя вже підходить осінь. Багато хто дивиться на неї сумно і кажуть: «От падає листя, от жовтіють дерева – кінець літа!» Так на кінець літа приходить пора року – осінь. Подібно і в життя людини приходить осінь її життя. На голові з’являється сиве волосся, а на обличчі зморшки, починає вже не вистачати сил у серці і в ногах. Ось так приходить осінь у наше життя. Багато тут з присутніх вже наблизилися і переступили поріг осені свого життя. Однак, це зовсім не погано, бо осінь починає підводити підсумки і багато чого зайвого відходить.

І ми в цей час повинні постаратися відійти від метушні. Людина в осінь свого життя може піднятися на гору молитися і бути ближче до Бога, щоб «добре нам бути». У нас іноді з’являється в цей час більше вільного часу, щоб відвідувати храм Божий, більше читати Святе Письмо. Іншими словами, то є благословенний час екзамену своєї совісті.

Дуже гірко і страшно, коли людина в осінній час свого життя тупіє, стає злісною і обмеженою, коли її ніщо більше не цікавить. Тоді душа гасне і вона помирає ще за життя тіла. Але той, хто вірує, хто молиться, хто любить людей, той ніколи не постаріє, той завжди відчуватиме присутність Божої благодаті. Навіть якщо нас покидатимуть сили, є Той, Хто нам їх знову відновить.

Приклад. Тверда віра Йосифа і переміна Асинефи. Йосиф зі Старого Завіту є людиною твердої віри. Він втік від жінки Потіфара швидше за Олімпійського спринтера, бо вона хотіла вчинити з ним перелюб. І раптом цей герой віри жениться на Асинефі – дочці верховного єгипетського ворожбита, котрий поклонявся богові Сонця. Пророк єдиного Бога бере за жінку дівчину із дуже забезпеченої родини. Це нині скандал світового значення. Як він на це пішов? У старовинному тексті знаходимо, що Асинефа проживає у високій башті, купається в золоті. Навкруги неї повно ідолів. І тут вона бачить Йосифа, в котрого таємно закохується. У Асинефи миттєво розбивається серце. Вона чекає, що він упаде до її ніг. Однак, Йосиф показує свою самодостатність і відповідає: «Вибачте! Я не цілую губи, які шепчуть молитви мертвим ідолам». Це була вражаюча відмова в історії. Він відкинув її не за зовнішність, а за світогляд. Що робить Асинефа? Вона влаштовує тотальну зачистку. Повертається в башту і просто виносить всіх золотих богів в смітник і дорогоцінності роздає бідним. Сім днів чинить покаяння, посипаючи голову попелом. На восьмий день небеса відкрилися. До неї являється ангел в світлому одязі і дає їй мед – їжу вічності. В цю хвилину померла в ній язичниця Асинефа і народилася дочка Божа. Тільки тоді Йосиф вернувся і прийняв її за свою жінку. В чому зміст цієї історії для нас? Йосиф тут – це прообраз Ісуса Христа. Асинефа – це кожний з нас. В нашому домі повно ідолів: гордість, лайки, гроші, страхи, горілка, перелюб. Ми всі були язичниками в душі, але Бог не шукає ідеальних святих. Він шукає тих, хто готовий взяти бейсбольну биту і побити своїх ідолів заради Христа.

Ця історія кричить, що для Бога немає брудного минулого в людині. Якщо ви вчора поклонялися своїм слабкостям і пристрастям, то нині Господь готовий дати вам царський статус. Досить сидіти в полоні гріхів – ідолів, побийте їх нині на дрібні частинки. Не збирайте досьє гріхів на ближнього! І нехай розбиті ідоли – гріхи стануть сходинками до вашого тріумфу.

Людина спасається не тоді, коли в неї все добре, а коли вона залишається з Богом у радості і стражданнях. Головне не загубити надію. Все, що з нами стається допущено Планом Божим – Божим Провидінням. Якщо ти з радістю приймеш радість і страждання – спасешся. А коли почнеш нарікати – за.губиш одне і друге.

Висновки. Найважливіше у вашому житті досягти спілкування з Богом. Двадцять п`ять років тому в Україну приїхав Папа Іван Павло ІІ і запропонував відновити спілкування між Богом і людьми через примирення. Святий Папа запропонував нам таку формулу «Прощаю і прошу прощення». Використовуйте цю формулу в усіх життєвих випадках. І так кожного дня йдіть до особистого преображення вгору по розбитих сходах своїх гріхів. Сила покаяння повернула Асинефу із поганства і привела її до єдиного Бога, нехай допоможе зараз перемінити ваше життя та дасть вам мудрість побачити милосердя в очах Божих.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» зміцнить страждаючий народ України на дорозі до особистого преображення.

Господи, почуй молитви блаженного Миколая Чарнецького і випроси в Ісуса Христа зупинити війну в Україні, повернути в наше місто безвісти пропавших і зцілити поранених. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!·

+Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії УГКЦ

м. Коломия

6 серпня 2026 р. Б.