Слово владики Василія з нагоди академії до 150-ліття від дня народження митрополита Андрея Шептицького у с. Люча

Всечесний отче, дорогі присутні парафіяни витаю вас християнським привітом “Слава Ісусу Христу!”.

Вступ. У школі с.Люча ми торжественно згадуємо про Князя Церкви митрополита Андрея Шептицького. Минуло 150 років від дня народження Великого Українця, а ми сьогодні з повагою згадуємо про цю велику постать в історії нашого народу і Вселенської Церкви.

Старші люди пригадують час Радянського Союзу і заборони молитися, вивчати життя і творчість великих науковців та державотворців. Якщо влада і дозволяла вивчати діяльність великих людей, тоді обов’язково додавали до нього титул “революціонер і більшовик”.

І. Заборонений Шептицький. Митрополит Андрей відносився до заборонених церковних діячів тільки за те, що любив свій народ, навчав його молитися, любити свою землю, будувати власну державу, навчав молодь за свої кошти, боронив права і свободи багатостраждального українського народу та захищав людське життя всіх націй.

І тут виникає логічне запитання: “Як зумів цей Чоловік – Добрий Пастир, виконати таку складну місію у період бездержавності українського народу?”. Слід пам’ятати, що за час 44-літнього єпископського служіння митрополита Андрея, влада у Галичині змінювалася сім разів. Після його смерті Радянська влада взагалі заборонила згадувати ім’я Шептицького і занесла його у список ворогів побудови комуністичного ладу!

І тут хочеться запитати вас: “А що ми знаємо про цього церковного діяча і оборонця свого знедоленого народу?”. Власне, цей ювілейний рік, просвітницька робота вашого пароха, дослідницькі книжки про митрополита, інформація про нього в засобах масової інформації мають допомогти пізнати спадщину Шептицького, залишену для нас. Крім цього, треба мати бажання пізнати його діяльність в дусі Святого Євангелія і тоді пізнаєте Правду та будете триматися Христової Церкви, а не шукати різних сектантів і так званих церков.

ІІ. Цінності виховання у спадщині митрополита Андрея Шептицького. Митрополит Шептицький надавав виняткової уваги в своєму пастирському служінні на виховання підростаючого покоління. Важливу роль у цьому завданні він відводив для сім’ї, школи та Церкви.

2.1. Родинне виховання. Він і його брати виховувалися у побожній родині. Його бабуся Софія писала: “Релігія підносить людину, ушляхетнює її, без неї стаєш ледве чи не твариною. Старайся зрозуміти, що Праця дає, а чим Чистота нагороджує в житті і в смерті. Дав Тобі Бог добру пам’ять і здібність до науки, дякуй Господеві Твоєму, але не гордися цим, бо лише вжиті на славу Бога і користь ближнього мають ті якості цінність, інакше є порожньою блискіткою”. У такій релігійній атмосфері виховувалися брати Шептицькі і релігійність вплинула на формування їхніх поглядів та переконань.

2.2. Добрий Пастир. Очоливши Українську Греко-Католицьку Церкву, митрополит Андрей Шептицький узяв на себе величезну відповідальність за мільйони віруючих, розсіяних по всьому світу українців. Кир Андрей вважав Церкву захисницею українського люду від полонізації та зросійщення, а одним із її головних завдань – збереження національного духу. УГКЦ несла вірним українське слово, сприяла розвитку національних досягнень і мистецтва. Це підтверджується також словами видатного українського мислителя В. Липинського: “ставши в Західній Україні вже вірою батьківською, традиційною, вона в найтяжчих часах нашої історії захищала своїх вірних як від повного спольщення, так і повного помосковлення”.

2.3. Національна ідентичність. Митрополит турбувався про збереження українцями національної ідентичності. Вічні вартості він намагається гармонійно переплітати з національними. Необхідність плекання віри він пов’язує зі збереженням народності. Застерігаючи молодь від переходу в іншу віру, о. Андрей Шептицький писав: “коли підкопають віру, в коротці відберуть обряд і затратиться народність”. Закликаючи до любові, наголошує, що “християнин має любити усіх людей, але се не перешкоджає, що найпершою любов’ю має любити свою родину і свою вітчину”.

Кожна людина повинна серцем прийняти усі християнські чесноти та розвинути у собі “чисте, вільне від гріхів сумління”. Так братів Шептицьких навчала і їхня матір, яка на всі душевні сумніви відповідала: “В кожній справі насамперед не питатися світу, що будуть люди думати і казати, але передусім питатися власного сумління, що Бог про те може думати і яка в тому відношенні може бути його воля”.

Почуття моральності, на думку митрополита, є вродженим, про що й свідчить совість людини. Саме воно допомагає людині розуміти, що таке добро, а що – зло, що таке обов’язок і право, кривда і справедливість, чесноти і лукавство, заслуги і провини. Якщо б у людини такого почуття не було, її життя було б постійною боротьбою з усім та усіма, а ідеалами – тваринні інстинкти. Тому почуття моральності треба безнастанно плекати та розвивати.

2.4. Виховання молоді. Молодь треба виховувати в щирій любові до Вселенської Церкви, до Батьківщини, добрими християнами і правдивими громадянами. Для того потрібно прищепити в душу дитини ті християнські чесноти, які зроблять із неї доброго патріота і мудрого громадянина. Дуже страшною небезпекою для дітей – вирости без віри, без релігії, без моральності.

Отже, однією з найголовніших цінностей Андрей Шептицький вважав віру. Віра просвітлює розум і допомагає стримувати людину від спокус та гріха, тому що розуму і сумління для цього недостатньо. “Людський розум не може власною силою добре пізнати Бога і Його святої волі”. Господь Бог дарував нам віру, щоб осягнути спасіння. Бог дав людині також любов, щоби полюбити свою віру і жити так, як вона наказує. “Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри”. А третя цінність – надія на вічне спасіння, якого треба прагнути і задля якого треба жити.

Висновки. Образ митрополита Андрея для наших учнів є іконою Доброго Пастиря і взірцем до наслідування. Будьте милосердними до всіх, вчіться, відвідуйте немічних і хворих, засумованих потіште і за Україну моліться.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, будь нашою Провідницею і Заступницею перед престолом Всевишнього, а Святий Дух нехай зішле свої дари, щоби могти пізнати Євангеліє та діяльність митрополита Шептицького. Амінь.

+Єпископ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

 

Виголошено у c.Люча, Косівського р-ну,
17 листопада 2015 р. Б.


Послання і проповіді