“Навчіться від Мене,

Бо я лагідний і сумирний серцем!”

(Мт.11,29).

Вступ. Почитання Пресвятого Серця – це виконання волі Воплоченого Божого Слова. Святе Письмо й Отці Церкви вказують, що Пресвяте Серце – це досконалий символ Божої любові. Ісусове Серце – це любов Спасителя до людей.

І). “Празник найсолодшого Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Чоловіколюбця”. Культ Серця Христового спочатку поширився у Римо-Католицькій Церкві, а пізніше у Східній. Богослужіння відзначаються глибоким почитаннямБожої Любові і Милосердя. Митрополит Андрій Шептицький ревно його відзначав, а 20 грудня 1940 року Львівський Собор у своїх рішеннях поручаєсвященикам щороку у третю неділю по Зісланні Святого Духа, посвячувати народ і духовенство під опіку Христовому Серцю. Апостольською Столицею визначено офіційну назву цього свята: “Празник найсолодшого Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Чоловіколюбця”.

Серце в Біблії – центр мислення, переживань, емоцій і прагнень. Завдяки фізичному серцю кров допливає до всіх частин тіла. Духовне серце – це Боже Життя, яке досягає найбільш віддалених сфер. “Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б’ють джерела життя”(Прип. 4, 23).

Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький каже, що християнська побожність віками працювала над тим, щоб віддати найповнішу честь Христові, як Богові і чоловікові. Церква установляла празник по празнику, щоб вести людей до найбільшої любові Христа. Любов Христа-Чоловіка супроти людей проявлялася щораз виразніше у християнському культі.

ІІ). Людина має серце на образ і подобу Серця Божого. Один чоловік небагато знав про Католицьку Церкву, але пам’ятав з дитинства, що над ліжком його дідуся висіла ікона Серця Ісусового. Тому він був переконаний, що католицька віра — це та віра, де Бог має серце. Віддаючи честь Серцю Ісусовому, ми вшановуємо не окрему частину тіла Христового, а ціле Слово, яке прийняло наше людське тіло і насправді є духовним серцем Бога. У Біблії слово “серце” означає найглибший осередок духовних сил людини: розум, волю і почуття, які діють спільно йодночасно. Тому справжня любов має бути повною і щирою. тобто “з цілого серця”. Любов у людей може бути розумна, рішуча і діяльна, яка містить знання й переживання та діє відразу. Люди люблять “з усього серця”. Отже, Бог любить нас першим і цілим своїм Серцем.

ІІІ). Характерна риса Божої любові. Бог любить першим і діє першим, не чекаючи на взаємність. “Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого — примирення за гріхи наші” (1Ів. 4,10). Далі, ця любов не є емоційною “закоханістю” тому, що хтось прекрасний і досконалий. Бог не припиняє вірно любити, щоби “здійснити клятву, якою Він клявся батькам вашим” (Втр.7,7-8). Далі, любов — лагідна, не нав’язується і не обтяжує собою, запрошуючи: “Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим” (Мт. 11,2829). Пізнати іншу людину ми можемо тільки через любов серця. Без любові серцем ми не знаємо ані серця іншої людини, ані свого власного серця. Ми не знаємо, на що здатні, яка наша цінність, доки самі не почнемо любити. Джерелом такої великої любові стає взаємна любов Бога Отця і Сина Божого. Ісус Христос сам це підтверджує, коли говорить: “Люби Господа, Бога твого, всім своїм серцем” (Мт.22,37). Святий Дух благає: “Дай мені, сину, твоє серце”(Прип.23,26). Бог не хоче твого фізичного донорського серця, але тут мається на увазі особа Ісуса Христа. І тому Господь для кращого розуміння своєї любові, показує це на фізичному предметі – образі свого Пресвятого Серця.

ІV). Сучасна Церква переживає кризу покликань. Великий галасливий світ рясніє пропозиціями різних можливостей, агітує не обмежувати себе і брати від життя все. Як не прикро, але більшість молодих людей, йдучи за яскравими рекламними закликами не знають, що за все це треба буде згодом “заплатити”. Ціною буде порожнеча, внутрішній неспокій та психологічний дискомфорт.

За всім тим галасом і шумом сучасного світу можна не почути тихого Голосу Спасителя, що кличе в особливий спосіб жити у цьому світі, але не належати йому, не бути поневоленим та пригніченим, йти шляхом віри, нести надію та проповідувати любов.

Хочемо подякувати сестрам, котрі почули той голос Бога і відгукнулися на нього, а зараз мають важливу місію – гідно і сумлінно виконувати своє монаше служіння. Монах у сучасному, бурхливому світі – це насправді диво. Монаше життя чи священиче служіння є високим покликанням.

V). Багато людей не розуміють, а сектанти взагалі не люблять монашество! Підставою для цього вони вважають слова Біблії, де Господь Адаму i Єві говорить: “Плодіться i розмножуйтеся, i наповнюйте землю, володійте нею” (Бут. 1,28).

Звичайно, Бог від першої пари людей не вимагав монашество. Тут була інша ідея. Земля в той час була безлюдною, i тому Господь нашим праотцям велить її заселити. Тепер планета наша не лише заселена, а й перенаселена, людство собі може дозволити особливий спосіб служіння Богу.

Іван Предтеча жив пустельником, монахом i Христос не лише не осудив його за це, а навпаки, звеличив, кажучи, що “між народженими жінками не було більшого, ніж Іван Хреститель” (Мт. 11,11).

Чуючи, як Господь суворо ставиться до сімейного життя, учні Йому одного разу сказали: “Коли такі обов’язки чоловіка до жінки, то ліпше не женитись” (Мт. 19,9). На це їм Спаситель відповів: “Не кожен може вмістити слово це, а лише, кому дано. Бо є скопці, котрі такими народились; є скопці, котрих оскопили люди, а є скопці, які самі себе оскопили ради Царства Небесного. Хто може це вмістити, хай вмістить” (Мт. 19,10-12). Господь тут каже: хто може ради спасіння душі бути скопцем, себто нежонатим, то хай буде.

Дуже яскраво цю тему висвітлює апостол Павло. Він пише: “Я хочу, щоб ви були без турбот. Нежонатий турбується про Господнє, як догодити Господу, а жонатий думає про мирське, як догодити жінці. Є різниця між заміжньою i дівчиною. Незаміжня думає про Господнє, як Господу вгодити, щоб бути святою i тілом, i духом, а заміжня турбується про мирське, як чоловікові догодити. Кажу це для вашої користі” (1 Кор. 7,32-35).

Взагалі в Біблії нема такого місця, де б засуджувалося назорейство, самітність, дiвство, монашество. Отже, коли хтось із сектантів ганьбить монахів, то хай він знає, що він цим ображає Христа, Івана Предтечу, апостола Павла, ІванаБогослова i всіх святих, які гiднi чути й розумітитаємничу небесну пісню.

VІ). Серце – це символ тої безмежної любові, якою Господь любить кожну людину. Притча: Бог є Любов

Один чоловік прийшов до Вчителя і сказав: – Я хочу знайти шлях до Бога. Допоможи мені!

Учитель уважно подивився на нього і запитав:– Скажи мені спочатку, чи любиш ти когось?

Шукач відповів: – Я не цікавлюся мирськими справами, любов’ю та іншим. Я хочу прийти до Бога!

Учитель: – Подумай ще раз, будь ласка, чи любив ти в своєму житті батьків, дітей або хоча б когось?

Шукач: – Я ж вже сказав тобі, що я не звичайний мирянин. Я – людина, що бажає пізнати Бога. Все інше мене не цікавить. Я нікого не любив.

Очі Вчителя наповнилися глибоким сумом, і він відповів шукачеві:

– Тоді це неможливо. Спочатку тобі слід пізнати, як це – дійсно, по-справжньому любити когось. Це і буде перша сходинка до Бога. Ти питаєш мене про останню сходинку, а сам ще не ступив на першу. Молись Богу, щоб Він відкрив тобі любов. А відкриваючи любов, Він відкриє тобі себе. Адже Бог є любов.

Висновки. Першою почитателькою Пресвятого Серця Ісуса була Мати Божа. Передання говорить, що меч болю прошиває Її Серце, коли воїн широким римським списом проколює Серце і бік Її Сина. Вона найкраще розуміє біль і страждання Ісуса, починаючи вшановувати Його жертву разом з апостолом Іваном і побожними жінками вже на горі Голготі.

Просімо нашого Спасителя, щоб Його безмежна любов торкнулась і нашого серця та запалила йоговогнем Божої Любові.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи очистити серця наші, попалившивсі наші пристрасті вогнем Божої любові.

Господи, поблагослови наших сестер Василіянокдобрими і святими покликаннями. “Навчіться від Мене, Бо я лагідний і сумирний серцем!” (Мт.11,29).               

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийської Єпархії

м.Івано-Франківськ

17 червня 2018 року Божого