Слово владики Василія Івасюка з нагоди Дня рятівника України

Бог бо так полюбив світ,
Що Сина свого Єдинородного дав,
Щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув,
А жив життям вічним”
(Ів.3,16)

Вступ. Господь дарує нам Сина Свого, але представляє це так, ніби віддає борг. Син Божий зійшов до нас, став жити разом з людьми, щоби сповістити істинного Бога і навчити людей любити один одного. І тому Господь через Церкву навчає нас Заповідей Божих і Заповідей Любові, щоб за їх допомогою рятувати душу.

І). День рятівника – це подяка Богові за численні врятовані життя, підведення підсумків, нагородження грамотами за блискуче виконання професійних завдань, проявлений героїзм та безстрашність у виконанні службових обов’язків. Ціною порятунку людських життів нерідко стає життя самих рятувальників, тому завжди слід пам’ятати своїх колег, що загинули у боротьбі зі стихіями.

Рятувальники успішно служать під покровом ікони Пресвятої Богородиці “Неопалима купина”. Згадана ікона з давніх часів вважалася оберегом від пожеж та інших небезпек і катаклізмів. Сотні років люди зверталися до неї, благаючи про допомогу, порятунок і захист. І саме з таких причин сьогодні постраждалі продовжують звертатися до рятувальників, які для тисяч наших співгромадян стали справжніми ангелами-охоронцями в найрізноманітніших надзвичайних ситуаціях. Перелічувати здобутки фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій можна довго і це завжди приємно. Проте, головним здобутком рятувальних підрозділів завжди були і залишаються врятовані життя.

Нехай Пресвята Богородиця, Неопалима купина, покриває ваше життя своїм рятівним омофором.

Господи, благослови своєю любов’ю кожного рятувальника, щоб ніхто з вас не загинув, та збережи нашу рідну Україну! Зі святом вас дорогі рятувальники!

Благословення Господнє на вас!

+Єпископ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

 

18 вересня 2015 р. Б.,
м. Коломия

 


Послання і проповіді