Слово владики Василія Івасюка в день виставлення Плащаниці

«Ось і діти – насліддя від Господа;

нагорода від Нього – плід утроби»

(Пс. 126:3).

 

Вступ. Церква згадує нині поховання Ісуса Христа у гробі, перемогу добра над злом, визволення праведників з пекла. Виставлена плащаниця в храмі пригадує і невинно засудженого людьми на розп’яття Сина Божого, а також бачимо абортованих дітей в Україні і невинно вбитих дорослих на війні.

І). Святе Письмо про аборти. Книга Буття наголошує на недоторканості жінки та дитини. «Коли б’ються чоловіки та штовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом. А коли буде яка шкода, то даси життя за життя, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу» (Вих. 21:22-25). В разі нанесеної шкоди жінці або дитині діє закон відплати.

«Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї. На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти – Бог мій» (Пс. 21:10-11).

ІІ). Існує Апокаліпсис ап. Петра, який наочно демонструє ставлення християн другого століття до абортів. Спочатку автор змальовує муки вбивць, тіла яких вкриті хробаками та пожираються хижими звірями. Описується доля жінок, що абортували дітей: «І коло того місця (в пеклі) я побачив іншу протоку, якою закипіла кров і бруд постраждалих збігали, утворюючи подобу озера. У ньому, по-шию в крові, знаходилися жінки, а навпроти них заплакані малюки, що були передчасно від них народжені; і вилітали з них іскри вогню, вражаючи жінок в очі: усі вони були прокляті за те, що зачали і зробили аборт» (Апок. Петра 26).

Аборт – пробний камінь нашої віри. Вони перетворюють сім’ю в шайку розбійників. Люди тягнуть один одного на злочин. Поки вбивство дітей не буде оголошено найбільшим злочином, то заклики до миру і справедливості будуть тільки маскою на обличчі. Якщо наш народ притримується християнської віри і моралі, то вбивство дітей повинно бути засуджено у всіх його формах. І тут необхідно дати собі відповідь: Ми християни чи псевдохристияни і віра для нас – тільки назва, яка до нічого не зобов’язує.

Аборт – це один із звірячих обличь сучасного цивілізованого світу. Навколо йде жорстока війна, де не видно перемир’я і закінчення, там немає переможців і переможених, а залишаються тільки кати і жертви. Ця війна охопила в основному цивілізовані країни з культурою і прогресом. Ця війна безсердечна різанина, геноцид, котрий немає аналогів в історії людства. І називається така війна – війною родичів проти своїх дітей; на цій війні проливаються потоки крові поєднані із жорстоким катуванням. Ця лицемірна бійня забирає десятки мільйонів дітей і називати її треба вбивством невинних і беззахисних. Сучасна людина замаскувала ці злочини під лицемірним терміном «аборт». Слово аборт означає викидати геть непотрібні речі, неначе мова йде не про живу дитину, а купу сміття.

Жертв від цих невидимих війн набагато більше, аніж від всіх війн разом узятих. Цей злочин перекреслює всяке Боже і людське право. З хвилини зачаття створюється живий організм, котрий несе в собі код людської особистості. І цей живий плід відчуває біль, бажання жити і наділений безсмертною людською душею.

Різниці між убивством плоду в лоні матері та іншими видами вбивств не існує. Доступність, безвідповідальність і безкарність аборту наділяє родичів владою тирана, котрий може за своїм рішенням залишати чи умертвляти своїх підданих. Безкарність за вчинені аборти, відсутність юридичного захисту плоду і його гарантії на життя роблять лицемірними всі декларації по захисту гідності і свободи людини.

Святий Василій Великий зазначав, що важливим у визначенні часу покути для грішниць має бути не тривалість «часу покаяння, а глибина розкаяння», тому десятирічний період став загальноцерковною канонічною нормою. Святий Василій Великий чітко визначає, що Церква не змінила свого погляду на згубність аборту: Жінки, що навмисно знищують ненароджене дитя винні у вбивстві. Для нас не має жодного значення сформований плід, чи не сформований. В цьому випадку страждає не лише ненароджений, але і жінка, що наносить собі шкоду; бо у багатьох випадках жінки, що вдаються до таких дій помирають. Знищення ембріона є вбивством, якщо було здійснено навмисно. Але покарання таких жінок не повинно бути пожиттєвим, але на десятирічний період… Жінки, що виготовляли ліки для аборту, на ряду з тими хто приймав ліки для знищення ненародженої дитини, є вбивцями.

Висновки. Вбивство беззахисного – це найбільш підлий і противний вид вбивства. Нині дивлячись на плащаницю, поховання Сина Божого, батьки бачать своїх невинно вбитих дітей, покайтеся за ці скоєні вбивства. Стародавній афоризм каже: «Краще оправдати 10 винуватих, аніж покарати одного невинного». У нашому випадку ми караємо невинну дитину смертю садистів: Нерона, Калігули, Чикотила і т.д. Іншими словами, ми дитину розриваємо на частини.

Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи батькам усвідомити і більше ніколи не робити аборти.

Господи прийми щире розкаяння батьків за скоєні вбивства невинних і беззахисних.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

30 квітня 2021 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді