Слово владики Василія (Івасюка) на Всеукраїнському з’їзді лідерів осередків “Подружні зустрічі”

Всечесні отці, шановні лідери осередків “Подружні зустрічі” витаю вас християнським привітом “Слава Ісусу Христу!”.

Вступ. У час 150-ліття від дня народження митрополита Андрея Шептицького лідери осередків “Подружні зустрічі” зібралися на Всеукраїнський з’їзд у реколекційному домі отців редемптористів с.Ямна. Ви цим самим вписуєте дуже важливу сторінку у зміцнення української християнської сім’ї.

І). Таїнство Подружжя. Господь створив чоловіка і жінку на образ і подобу Божу та сказав їм: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі” (Бт.1,26-28). “Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом” (Бут. 2,24). І далі апостол Павло продовжує: “Це велика тайна” (Еф.5,32).

Недавно ми святкували “Різдво Пресвятої Богородиці”. Ви бачили духом літню подружню пару – праведних Йоакима та Анну і відчували серцем їхній біль за безплідність. Одного разу Йоаким у велике свято приніс в Єрусалимський храм дари Господу Богу, але священик не прийняв їх з причини бездітності. Тим часом, його дружина залишалася вдома і теж почула, що в храмі відмовилися прийняти їхні дари. Її чоловік засмучений пішов плачучи на самоту молитися. Жінка заплакала і також пішла у свій сад, сіла під лавровим деревом і, глянувши на небо очима повними сліз, помітила вгорі на дереві гніздо, в якому пищали маленькі пташенята. “Навіть птахи мають дітей, а у нас немає такого щастя у старості”, – подумала Анна. У труднощах подружнього життя люди стають ще ближче Бога, але не йдуть до ворожбитів за порадою чи заливати горе горілкою.

ІІ). Статут подружнього життя від Ярослава Мудрого. Починаючи від хрещенням Київської Русі 988 р. почали складатися норми шлюбного права, які включали в себе і певні весільні ритуали.

Заручини за звичаєм проходили з пригощанням короваю. Розрізання сиру закріплювало заручини, а відмова нареченого від нареченої після цієї процедури вважалася образою честі жінки і каралася штрафом.

Шлюбний зговір. Батьки домовлялися про розміри посагу і дня весілля. В XIII ст. згода сторін на шлюб стала фіксуватися в шлюбному договорі, складанням якого після зговору займалися свати або родичі.

Церковні заручини. Вони закріпляли зобов’язання одружуватися на дівчині. Заручини підтверджувалися грамотою.

Церковне вінчання. Вінчання відбувалося зазвичай між Різдвом і Хрещенням. Вінчати міг будь-який священнослужитель, але не монах. Після надівання золотої обручки чоловікам, а залізної – жінкам, священик благословляв шлюб. Заборонявся шлюб між близькими родичами до шостого “коліна”. На Русі нареченій відвіку надягали обручку на праву руку, а вдови носили її на лівій.

Головним приводом для розірвання шлюбу вважався перелюб. За самовільне залишення дружини з чоловіка брався штраф на користь церкви і ще один – на користь дружини, як компенсація за “сором” (моральний збиток). Статут Ярослава карає дружину, яка б’є свого чоловіка, але вчинки чоловіка по відношенню до дружини обходять мовчанкою.

Найбільшим благом для родини були діти. Ідеалом заміжньої жінки були багатодітна мати. Суворі покарання застосовувалися за дітовбивство, спроби оминути вагітності або перервати її. Покарання за дітовбивство чекало також і на чоловіка.

ІІІ). Подружні зустрічі лідерів – є спільнотою, яка має за мету відновити подружню любов між чоловіком і жінкою та пригадати про обов’язок народження дітей. Ви взялися поважно і відповідально за цю справу. Пам’ятайте, що лідер – це той, хто має авторитет та перший веде членів групи, а всі учасники якої визнають його керівництво, покладаються на нього у прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.

Сьогодні маємо нові церковні та державні закони щодо подружжя, а ваша діяльність покликана зміцнювати його любов’ю, налагоджувати сімейні відносини через спілкування та утверджувати християнську родину молитвою. Папа Франциск також побажав кожній сім’ї, щоб вона “наново відкрила домашню молитву, яка допомагає розуміти один одного та прощати”.

Висновки. Подружжя – має бути джерелом благодаті, а чоловіка і жінку слід навчити любити Бога і ближнього, тобто бути святими. На жаль, останнім часом приготування до шлюбу обмежується до замовлення певних церемоній, а коли люди стають на рушничок щастя перед вівтарем в храмі, тоді вони вже не можуть навіть дивитися одне одному в очі.

Всім учасникам Всеукраїнського з’їзду бажаємо від душі міцного здоров’я, гарного настрою, радості, міцної християнської сім’ї та віри у щасливе майбутнє України! Церква вчить чоловіка і жінку всім серцем горнутися до Бога, щоб їх ніхто не роз’єднав.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, збережи християнські подружжя в нашій єпархії від всякого лиха!

Господи, поблагослови українські сім’ї мирним життям та збережи нашу рідну Україну!

Благословення Господнє на вас!

+Єпископ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

 

Реколекційний дім редемптористів,
с. Ямна, 26 вересня 2015 року.


Послання і проповіді