Початок Хресної Дороги.

Парафія Чорний потік зустрічає духовенство, вірних та молодь, котрі прийшли супроводжувати Ісуса на Хресній дорозі. На шляху смутку й любові довіряємо нести цей хрест всім, але особливо запрошуємо молодих людей. У перший день Великого Посту беремо на свої плечі тягар Христової любові до людей і несемо його на гору, щоби відчути терпіння яке приносить пізніше воскресіння і спасіння.

Великий піст – це час, тривалістю в 40 днів. Цією дорогою пройшов Христос, а ми беремо свої хрести і ступаємо слід у слід Хресною дорогою за Спасителем. Хрест кожної людини різний, але дорога на гору Голгофу нас всіх єднає. На ній ми зустрічаємо біль, розчарування, відкинення, падіння, але також бачимо вірність і геройські вчинки любові, подібні до в’язня – льотчиці Надії Савченко.

Запрошуємо вас взяти участь у цій короткій хресній дорозі. Нехай наші роздуми і ці чотирнадцять стацій пригадають нам події катування і вбивство людьми Сина Божого, а також нашу участь у тих подіях. Амінь.

Закінчення Хресної Дороги.

І). Суд над Ісусом. Сьогодні Мати-Церква провела всіх нас стаціями страстей Господніх. Син Божий приймає вирок людського суду, тобто сотворіння судить свого Творця. Таке незглибиме смирення Ісуса Христа є незрозуміле людській природі. Пилат вмиває руки і невинна кров падає на злочинців. Наслідки такого злочину лягають на майбутні покоління несправедливих суддів.

Наше суспільство складається із людей, котрі роблять як добрі так і злі вчинки. Зло, виконане свідомо і добровільно, називаємо гріхом. Гріх має силу ранити тіло Христа, а також Його Церкву. Як дві тисячі літ назад так і сьогодні гріх не втратив своєї сили. Тому не закривайте перед цілою громадою храму з власної гордості, не гніваймося і не судімо один одного словами, а влада нехай не судить невинних людей згідно так званого “чинного людського законодавства”, тому що в кінці нашого життя кожному треба здати звіт згідно “чинного Божого законодавства”. Краще, приймімо подорожнього, нагодуймо голодного. Шевченко просить обнятися братів між собою, щоб усміхнулася заплакана рідна мама і Мати-Україна.

Кожну людину на дорозі життя доторкається терпіння. Однак, хрест Ісуса Христа заохочує нас до милосердя і ласки, особливо до тих, хто страждає, потребує слів розради чи допомоги спасаючої простягнутої руку. Як багато людей супроводжували Ісуса на його шляху до Голгофи: Пилат, Симеон Киринеянин, Марія, жінки. Іноді нам може забракнути мужності, як Пилатові, піти проти течії та врятувати життя праведному і тоді умиваємо руки.

ІІ). Суд над Україною. Наша рідна мати Україна не один раз піднімалася з руїн на своєму Хресному шляхові. Скільки Пилатів Її судило на протязі історії і вже читали смертельні вироки, а скільки разів Вона була віроломно зранена і зраджена своїми? На жаль, Голгофа України триває і зараз, але благодать Святого Духа знову підносить Її із попелищ та руїн неначе Неопалиму Купину. Вона розправляє крила високих надій і вірить у кращу долю; у мирне волошкове небо над безкраїми просторами золотих ланів. Вона і досі вірить попри всі негаразди і випробовування, бо це – Україна з Богом!

ІІІ). Піст – початок прощення. Перший день Великого посту – це перший крок прощення на шляху до Воскресіння. Прохання у молитві “Отче наш” дуже легко сприймаються: Бога славити, щоб Царство Боже прийшло, волю Божу виконувати, а хліба дай нам побільше і спокус поменше, а диявола і всяке зло взагалі віджени від нас геть. І раптом на перешкоді отримання прощення від Бога стає тільки одна умова, а саме: наше вибачення ближнім. І це викликає у людей справжній жах, як це має бути: “Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим?” (Мт.6,12).

Головному лікарю психіатричної лікарні задали просте питання: “Що можете сказати про своїх пацієнтів після багатьох років праці?”. Він відповів: “Половина всіх моїх пацієнтів не попала би сюди, якщо би вони могли навчитися прощати і приймати прощення”. Отже, прийняти Батьківське милосердя та відповісти взаємним прощенням ближньому – це є особисте рішення кожного блудного сина. І тільки так починається Новий світ без гріха.

Висновки. Хрест Ісуса Христа вчить нас подвигу Симеона Киринейського, який допоміг Ісусові нести тягар у важку хвилину; він навчає нас не боятися, але з любов’ю супроводжувати Ісуса на всьому Його шляху.

Дорогі брати і сестри, українська молоде, принесімо до Ісусового хреста на цій горі наші радості і бажання, страждання та помилки. Навчімося прощати і приймати прощення, щоби отримати милосердя Боже у цей Ювілейний Рік.

Хто не пізнав глибини своїх гріхів, той не може відчути величі Божого прощення по справжньому і правдиво розкаятися.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе нашому народові вистояти і перемогти у важкій війні. Господи поблагослови наших воїнів гуцульською мужністю, а гучний голос трембіти з Карпат нехай подолає ворога України голосом любові так, як це сталося під мурами Єрихону. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Єпископ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

14 Березня 2016 р. Б.