Слово владики Василія Івасюка на похороні воїна Володимира Синьківа

«і я воскрешу його в останній день» (Ів.6:40).

Вступ. Життя і смерть завжди ходять поряд, але нічого не знають один про одного.

І). «Станем браття в бій кривавий від Сяну до Дону». Якраз з цього жорстокого бою за волю України і прийшла сумна звістка про смерть воїна української армії Володимира Синьківа.  Він народився 1998 року у Микуличині, батько трьох дітей. Ці гори Карпати він сходив своїми ногами. У 18 років Володимир пішов воювати у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Його псевдо «Фокус». Під час служби в ЗСУ був поранений. На фронті проти російських окупантів загинув наш земляк – молодий боєць «Правого сектору» Володимир Синьків. У перший день повномасштабного вторгнення Росії, воїн на псевдо «Фокус» долучився до «правого сектора». Під час війни Володимир проявив себе як мужній, відважний, шляхетний воїн та достойний побратим. Героїчно загинув, прикриваючи відхід побратимів. У Володимира залишилася дружина і троє дітей. Серце стискається від болю і такого горя.

1.1). Приклад. Україна – це найбільша країна в центрі Європи. Коли бомбили Маріуполь, один старенький священник, який виходив разом із тисячами людей, щоночі молився під бомбовими авіаударами і сказав дуже просту істину: «В моменти таких нелюдських випробувань кожна душа скидає з себе маску і розкривається в прекрасну квітку або згортається колючим клубочком».

Молимося всі ті, хто не може допомогти. Допомагаємо, хто ще може. Але добрий завжди стає ще добрішим, а злий проявляється в кожному слові та справі, тому що вже не потрібно нічого приховувати.

Добро включає Світло, а зло – вимикає залишки мозку і моральності. Будемо до кінця Світлом і квітами всупереч всьому. Всім нам Покрови та заступництва Матері Божої!

ІІ). «Роки летять, немов лелеки» («Ти не дзвони» – М. Мозговий). Загинув близький наш побратим, наш односельчанин, патріот. Ми сумуємо про його кончину, журимося про те, що його більше немає з нами, плачемо біля тіла померлого. Віруючу людину в його печалі втішає Господь, який сказав: «Воля ж Отця, що послав мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і я воскрешу його в останній день». (Ів.6:40). На нього чекають нове небо, нова земля та вічне життя у Царстві Божому.

Ось так швидко пробігли 24 роки життя Володимира Синьківа, як стрімка вода у р.Прут. У квітні 2022 року Господь покликав його до вічності. Тому сьогодні всіх нас зібрали гори Карпати у Микуличині, з причини смерті нашого односельчанина і героя України. Воїн Володимир був доброю, жартівливою і віруючою людиною та ходив до храму.

Сьогодні очі місцевої Церкви є скеровані на тіло покійного Володимира Синьківа, котрий жив і працював у серці Карпат. Напевно до нього відносяться чудові слова «Щоб летів на вільних крилах У широкі полонини І приніс до ранку квіти», – з пісні Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори». Ось такими словами він прощається зі своєю дружиною, дітьми, батьками і побратимами та односельчанами, друзями та родиною ближчою і дальшою.

2.1). Прощання з родиною…. Герої не вмирають! Володимире, ти любив своє село, наші Карпати і любиму Україну. Тепер ти ангелом літаєш понад усіма нами і захоронюєш нас усіх крилами своїх молитов. Дорогий Володимире, трембіти голосять за тобою і здається ти не помер, а пішов у далекі гори на широкі полонини, «де смерічок, ген, розмай» («Край» М.Мозговий) і скоро повернешся. Однак інша пісня Володимира Івасюка під назвою «Жовтий лист» каже для нас сумну правду. «Не знаю я, чи знов сюди прийду, Та залишаю замість себе Ті квіти, (… )  Де вітер пелюстки колише. Та знайте, я щастя своє тут залишив».

Висновки. Всі знають, що смерть людини – неминуча, але так близька, що ніхто про неї не хоче думати. Христос каже, що після смерті праведної людини «я воскрешу його в останній день»  (Ів.6:40). Вічная тобі пам’ять герою і Царство Небесне пошли Господи. Родині моє щире співчуття разом із молитвами. Упокой Господи душу слуги твого Володимира на місці світлому, на місці квітучому, де немає болі, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне. Господи благослови воїнів України!  Амінь.

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

с. Микуличин

14.04.2022 р. Б.


Послання і проповіді