Слово владики Василія Івасюка на похороні воїна Василя Шпинти

17 Квітня 2022 - Послання і проповіді
«Блаженна путь, на яку нині йдеш, душе,
бо тобі приготоване місце упокоєння»
(Чин похорону)
Вступ. Україна є однією з найбагатших країн світу, проте в цій найбагатшій країні живуть найбідніші люди континенту. Нас навмисне перетворювали на жебраків, гадаючи, що цим позбавлять нас гідності та любові до своєї землі. Сьогодні ж ми бачимо, що на захист Батьківщини стали зовсім не олігархи, а свідомі українці та щирі патріоти своєї землі.
І). «Я путь, істина і життя» (Ів.14:6). Ісус є «дорогою» в тому розумінні, що він показує нам, як наближатися до Бога. Наприклад, ті, хто молиться до Бога, повинні молитися в ім’я Ісуса. Завдяки Ісусовій смерті люди можуть примиритися з Богом. Крім того, Ісус подав приклад у тому, як мають поводитися ті, хто хоче подобатися Богові.
«Я… правда». Ісус завжди говорив правду і керувався нею в житті. Слухаючись його, людина може пізнати правду про Бога. Ісус був «правдою» також у тому розумінні, що на ньому сповнились всі біблійні пророцтва.
«Я… життя». Ісус віддав своє життя, щоб ті, хто вірить у нього, могли жити вічно. Ісус є «життям» також для тих, хто помер, оскільки він воскресить їх останнього дня.
1.1). Дорога спасіння людини – це діла любові Бога і ближнього. За період земного життя людину оправдують виконані діла милосердя в любові, якими ми ділилися з ближніми чи які ми отримали від когось. Саме вони набувають важливого значення. У нашу путь в інший світ, ми можемо взяти зі собою тільки діла любові. Єдине, що можете залишити на добру згадку про себе в цьому світі родині і Батьківщині – це діла милосердя та любові. Багато людей страждають у своєму житті і стають щасливими, але немає людини, яка б прожила життя без любові і добрих справ. Ось чому любов – це найбільший дар у житті. Саме вона надає сенс життю і завдяки їй варто жити і страждати. Такою любов’ю живуть тепер на передовій наші воїни, а їхні родини і волонтери в тилу.
Приклад. Чи знаєш ти Ісуса? Біля воріт у Царство Боже черга. Чоловік у білому одязі зустрічає душі прибулих із землі. Він запитує одного «Ти хто?». «Я відомий вчений». «А Ісуса Христа знаєш?». «Що за питання, я ж усе знаю». «Добре. Тоді ставай ліворуч».
Підходить наступний. Чоловік у білому одязі знову запитує наступного «Ти хто?». «Я – політик». «А Ісуса Христа знаєш?». «Звичайно. Перед кожними виборами всі бачили, який я побожний: до храму ходив, жертвував на храм, потребуючим допомагав, дзвінниці будував». «Добре. Тоді ставай ліворуч».
Підходить воїн української армії. Чоловік у білому одязі знову запитує наступного «Ти хто?». «Я – воїн, захищав Україну». «А Ісуса Христа знаєш?». «Звичайно. Вдома ходив до храму. На фронті під розривами снарядів дуже добре молитвою скріпив віру у серці та в окопах просив щиро прощення в Бога за всі мої гріхи. Помилуй, Господи, та хто ж тебе не знає». «Добре. Тоді ставай праворуч». «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт.5:8). Найбільше багатство – це чиста душа, добре серце і щира любов.
ІІ). «Блаженна путь, на яку нині йдеш, душе, бо тобі приготоване місце упокоєння» (Чин похорону). Стоячи сьогодні біля домовини слуги Божого воїна Василя хочемо розділити той смуток, який переживає родина. Проводжаємо його у останню путь словами псалмопівця «Блаженна путь, на яку нині йдеш, душе, бо тобі приготоване місце упокоєння». Померлий воїн Василь є одним із тих, хто у найважчий час для нашої країни зміг дати свідоцтво любові. Шлях кожного воїна подібний до швидкого палахкотіння зірки – наражений на терпіння, але позначений великою любов’ю до своєї Батьківщини.
Цей непростий час для України, коли війна спричинює багато горя, також дає нам багато святих, котрі вирушають захищати собою інших і таким чином виконати Божу волю. І дуже важливим для нас є пам’ятати, що ми не можемо змарнувати жертву тих, хто віддав свої життя і тих, хто зараз в окопах на Сході України. Кожний з нас має відповідати за свої рішення і вчинки та у своєму житті зуміти віднайти волю Божу і розпізнати її та найкраще її виконати.
Тисячі синів і дочок жертвують своє життя заради кращої долі і миру в Україні та перемоги у цій несправедливій війні. Справжнє геройство – це коли ти віддаєш своє життя за мир і порятунок та спасіння ближнього. Усвідомлення того, що порятунок людей є ще важливішим обов’язком, аніж твоє життя і саме це є подвигом.
Україною шириться війна і вона забирає спокій та залишає повсюди смерть наших героїв. Прощання з убитим Василем Шпинтою… З вдячністю спогадуємо служіння покійного Василя в українському війську, його витривалість і відважну боротьбу за свободу рідного українського народу. Запевняємо Наші щирі співчуття та молитовну близькість в цих днях із загиблим воїном Василем.
Поручаємо душу загиблого на війні Василя односельчанина безмежному Милосердю Божому та супроводжуємо його в останню путь прохальною молитви упокоїти його душу на місці світлому, на місці квітучому, де немає болі, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне.
Висновки. «тобі приготоване місце упокоєння». Нехай добрий, світлий спомин про захисника України Василя назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів й усіх тих, хто знав його, любив та шанував. Господи прийми душу воїна Василя і дай йому вінець правди і щедру нагороду в Царстві Божому! Герої не вмирають! Вічная пам’ять усопшому герою Василю. Амінь.
† Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії
с. Зелена
17.04.2022 р.Б.