Слово владики Василія Івасюка на похороні воїна Тараса Греченюка

«Блаженні миротворці,

Бо вони синами Божими назвуться» (Мт.5:9).

І). Україна змінює світ, завдяки таким мужнім воїнам, як Тарас Греченюк.

Блаженніший Святослав вчора, у недільному Євангелію сказав: «У час війни в Україні, Ісус вирішив прийти до нашої домівки (…) в образі воїна, біженця, пораненого і в образі дитини, яка втратила тата чи маму».

Патріарх далі звертається до нас: «Якщо ти воїн – борони країну, якщо ти вчитель – вчи дітей, якщо ти підприємець – роби все, щоб твоє підприємство працювало, давало прибуток державі і роботу людям. Якщо ти лікар – лікуй поранених. Якщо ти духовна особа – молися за свою Батьківщину Україну».

«Сьогодні український народ питає, де є Бог, коли ворог убиває українських дітей, коли щоночі на наші голови падають російські бомби і ракети, коли загинув молодий воїн та приніс в дім горе і смуток?». На глибокий душевний крик молитви українського народу до Бога отримуємо відповідь. Христос сьогодні страждає в тілі України разом зі Своїм народом. Покійний Тарас Греченюк віддав своє життя за щастя цілого нашого народу, бо він Герой України та вірний Її син.

ІІ). Коротка історія життя воїна Тараса Греченюка.

Сьогодні ми прийшли провести в останню путь нашого земляка і захисника України Тараса Греченюка. З 2014 року був учасником бойових дій, а з 12 жовтня 2020 року працював в Державній прикордонній службі України. Тарас прийняв свій останній бій з окупантами 09.03.2022 на околиці населеного пункту Житлівка Луганської області у день народження Тараса Шевченка. І ця сумна звістка швидко облетіла Прикарпатський край та глибоко засмутила родину, близьких і його побратимів.

Народився він у с.Корнич та був вихований так, що став взірцем мужності та честі, справжнім прикладом служіння народу України. В нашій пісні є такі слова «Батьку, мій лебедю сивий, сум не пускай на поріг». Воїн Тарас, ставши батьком, а вже залишив глибокий сум у жителів рідного села та для рідного синочка, якому три рочки. Загибель молодого воїна принесла горе і терпіння батькам, дружині, рідним та цілому нашому краю.

Тарас Греченюк загинув під час бою з противником. Захищаючи Україну, наш земляк отримав поранення несумісні з життям. І нині дня 14 березня 2020 року на 19-й день війни, він повернувся назавжди до села Королівка на постійний спочинок. Сержанту Тарасу Греченюку на 26 році життя присвоєно високу нагороду – Герой України посмертно. Воїн Тарас залишається у нашій пам’яті відважним, мужнім, сильним і завжди молодим, тому що без жодних вагань пішов захищати рідну землю від загарбників.

Перемогти ворога, який прийшов на нашу землю, може тільки сильніший і насамперед духовно та морально вищий за нього! Утверджуючи перемогу добра над злом, сержант Тарас Греченюк став воїном світла та захисником миру. Свободи без боротьби не буває.

Покійний воїн Тарас звертається до нас, перефразовуючи Жан–Жака Руссо, «Можете належати до різних політичних течій, до різних релігій, але не забувайте, що ви — українці».

ІІІ). Життя дуже коротке!

Люди його ще більше скорочують через свою гордість. Насправді потрібно сміятися і шанувати один одного та чинити добро. Достойною людиною був воїн Тарас. Всі ми колись підемо з життя. І не кожному дано бути в ньому щасливим, багатим і красивим. Смерть – це єдине що очікує кожного. В цьому житті саме головне себе не загубити. Хоча дещо загубилося, а дещо знайшлося. Все закінчується. Навчитися терпіти, коли погано і приймати все так, як воно є із задоволенням. Бог створив життя і смерть, щоб випробувати нас, тобто побачити чиї діла праведні. І прийшовши до Бога, там спитають не так як у житті. Тому будьмо уважними перш ніж зробити будь-який крок.

Розуміння короткочасності та тимчасовості людського життя пізнається не виміром часу, а цінністю втрати – коли дорогі серцю люди покидають земний шлях і неможливість змінити кроки долі.

Зі смертю Тараса ми по людськи втратили надзвичайно сильну духом людину і просто українця-патріота. Його життєвий приклад сьогодні закликає багатьох віддавати свої сили на служіння Богові та людям.

Воїн Тарас не помер, він неначе пішов у далекі засвіти, кажучи: «Продовжуйте жити, праведно і не тратьте надаремно жодної хвилини. Любіть Україну і свій рідний край та бережіть його».

Кров мучеників стає зерном нової відродженої християнської України. Наша столиця Київ й Україна засяють новим світлом у сім’ї європейських народів.

Висновки. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт.5:9) – ці слова Христові відносяться до нашого земляка Тараса. Хай Господь дарує воїнові Тарасові вічну пам’ять і блаженний упокій. Нехай рідна земля буде пухом нашому Героєві України Тарасу Греченюку! Вічна пам’ять!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

с. Королівка

14.03.2022 р.Б.

 


Послання і проповіді