Слово владики Василія Івасюка на похороні воїна Романа Реуса

«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт.5:8).

Вступ. Україна є однією з найбагатших країн світу, проте в цій найбагатшій країні живуть найбідніші люди континенту. Нас навмисне перетворювали на жебраків, гадаючи, що цим позбавлять нас гідності та любові до своєї землі. Сьогодні ж ми бачимо, що на захист Батьківщини стали зовсім не олігархи, а свідомі українці та щирі патріоти своєї землі.

І). Любов у житті людини. Вкінці людського життя тільки любов, якою ми поділилися чи яку отримали, набуде важливого значення. У нашій подорожі в інший світ, ми можемо взяти зі собою тільки любов. З іншої сторони, єдиною цінною річчю, яку ви зможете залишити в цьому світі для родини і своєї Батьківщини – це любов і більш нічого. Багато людей можуть переносити труднощі у своєму житті і бути щасливими, але немає людини, яка б прожила життя без любові. Ось чому любов – це найбільший дар у житті. Саме вона надає сенс життю і завдяки їй варто жити і страждати. Так любов’ю живуть тепер на передовій наші воїни, їхні родини і волонтери в тилу.

Приклад. Чи знаєш ти Ісуса? Біля воріт у Царство Боже черга. Чоловік у білому одязі зустрічає душі прибулих із землі. Він запитує одного «Ти хто?». «Я відомий вчений». «А Ісуса Христа знаєш?». «Що за питання, я ж усе знаю». «Добре. Тоді ставай ліворуч».

Підходить наступний. Чоловік у білому одязі знову запитує наступного «Ти хто?». «Я – політик». «А Ісуса Христа знаєш?». «Звичайно. Перед кожними виборами всі бачили, який я побожний: до храму ходив, жертвував на храм, потребуючим допомагав, дзвінниці будував». «Добре. Тоді ставай ліворуч».

 Підходить воїн української армії. Чоловік у білому одязі знову запитує наступного «Ти хто?». «Я – воїн, захищав Україну». «А Ісуса Христа знаєш?». «Звичайно. Вдома ходив до храму. На фронті під розривами снарядів дуже добре молитвою скріпив віру у серці та в окопах просив щиро прощення в Бога за всі мої гріхи. Помилуй, Господи, та хто ж тебе не знає». «Добре. Тоді ставай праворуч».

«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт.5:8). Найбільше багатство – це чиста душа, міцна віра, добре серце і щира любов.

ІІ). Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї! Ось так на війні загинув воїн Роман Реус. Воїн зі снятинського села Стецева проявив такі благородні риси як: мужність, відвага, стійкість духа, бойове братство і справжня чоловіча дружба. Шляхетний характер набагато цінніший за життя і тим більше за багатство.

Загинув близький наш побратим, односельчанин, патріот. Ми сумуємо з приводу його кончини, журимося про те, що його більше немає з нами, плачемо біля тіла померлого. Віруючу людину в його печалі втішає Господь, який сказав: «і я воскрешу його в останній день». (Ів.6:40). На нього чекають нове небо, нова земля та вічне життя у Царстві Божому.

Ось так швидко пробігли роки земного життя Романа Реуса, як стрімка вода у р. Прут. У квітні 2022 року Господь покликав його до вічності. Тому сьогодні всіх нас зібрала Покутська земля у Стецеві з причини смерті нашого односельчанина і героя України.

Сьогодні очі місцевої Церкви є скеровані на тіло покійного Романа Реуса, котрий тут жив і працював.

2.1). Прощання з родиною…. Герої не вмирають! Романе, ти любив своє село, родину, Покутську землю, зелені Карпати й Україну. Тепер ти ангелом літаєш понад усіма нами і захоронюєш нас усіх крилами своїх молитов. Дорогий Романе, за тобою голосять рідній і весь Прикарпатський край. Здається ти не помер, а пішов у далекі гори на широкі полонини, «де смерічок, ген, розмай» («Край» М.Мозговий) і скоро повернешся. Однак інша пісня Володимира Івасюка під назвою «Жовтий лист» каже для нас сумну правду. «Не знаю я, чи знов сюди прийду, Та залишаю замість себе Ті квіти, (… )  Де вітер пелюстки колише. Та знайте, я щастя своє тут залишив».

Висновки. Христос каже, що після смерті праведної людини «я воскрешу його в останній день»  (Ів.6:40). Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким з приводу передчасної смерті нашого земляка Романа.

Нехай добрий, світлий спомин про захисника України назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів й усіх тих, хто знав його, любив та шанував. Упокой, Господи, душу слуги твого Романа на місці світлому, на місці квітучому, де немає болі, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне. Вічная пам’ять Роману Реусу і Царство Небесне пошли усопшому, Господи.  Амінь.

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

с. Стецева

16.04.2022 р.Б.


Послання і проповіді