За тебе свята Україна.

 Вступ. На землі нічого вічного і постійного немає, бо все помирає і тільки одна душа не помирає. Життя – це невелика прогулянка перед вічним сном.

І). Ось таку прогулянку закінчив майор авіації Степан Тарабалка у битві за Незалежну Україну.

Битва за Україну продовжується і вона ще не закінчилася. Ворог прикладає всіх зусиль через ЗМІ, щоби у духовній площині заволодіти душею українця. Ніхто у світі не знає до якої міри була отруєна українська душа під рабством чужих країн. Більшовицькі експерименти над українським народом спричинилися до велетенських, тобто мільйонних людських втрат.

Покійний Степан боровся чесно і самовіддано та впав смертю хоробрих за Незалежну Україну. Нашого героя Степана народила вільна українська земля, яка вела його до світла і волі. Важкі випробовування випали на долю українців. Найважливішим завданням у теперішній війні є зберегти людей і віру в Бога. Хто є українцем, той не сміє втікати за кордон чи уникати військової служби, дбаючи про справжню волю для молодого покоління. Така трагічна життєва дорога обходиться дорогою ціною.

ІІ). За тебе свята Україно.

Світ дивиться на російсько-українську війну наляканими і співчуваючими очима. Україна закриває собою своїх дітей під час чергових ракетних ударів. Коли наважуються підняти очі, тоді глибоко вражені, що Україна продовжує стояти. Її поливають градами, а вона стоїть. Її накривають крилатими ракетами, а вона стоїть. На Неї звідусіль їдуть танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть, що треба втікати у бомбосховища перед авіанальотами, а вона пішла збивати літаки. Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки далі обороняється.

Світ панічно скуповує йод перед імовірною небезпекою радіоактивного зараження, а Україна стоїть. З якої такої сталі зроблена ця Україна, думає світ? Що такого було в молоці Її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі тисяч волонтерських рук?

Світ не знав і ми не знали по-справжньому донині, що в нас є така сила, міць і любов. Вони завжди були. Просто роками лежали приспані недругами, руським міром та прикриті пір’ям голубів миру. Ця сила лежала й чекала, щоб вибухнути любов’ю до землі Тараса Шевченка і Лесі Українки. Страх нині відчуває світ, а ми відчуваємо лють за кожну дитину, позбавлену життя, за кожну понівечену долю, за кожне спалене місто, за кожну зруйновану мрію і сім’ю. За кожного вбитого солдата і нашого земляка – майора Степана Тарабалка. І ця лють додає нам сили.

Ми відчуваємо свободу вперше і по-справжньому вона така вразлива і потужна. Тисячі тисяч рук послідовно викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов додає нам сили.

Війна закінчиться і прийде жовто-блакитна весна незалежно від того чи хтось боявся і втікав за межі держави. Україна платить величезну ціну за свободу у цій війні — життям цвіту нашої нації. Наші чоловіки і жінки віддають свої життя за щастя і волю цілого нашого народу, бо всі вони Герої України та вірні Її сини. Христос сьогодні страждає в тілі України разом зі Своїм народом. Але ми стоїмо в молитві за наше військо, за нашу батьківщину, за наш багатостраждальний український народ і з Богом переможемо.

ІІІ). Майор Степан Тарабалка. Сумна і неочікувана новина прийшла до Королівки – загинув уродженець нашого села, майор Степан Тарабалка.. Відійшов у засвіти офіцер, патріот України – майор Степан. Життя людини має коротку програму: родився – женився – служив Україні і народу – народив дітей – і по геройськи віддав своє життя. Іншими словами, він став Героєм України, захищаючи свою Батьківщину від російських окупантів.

Щирі співчуття висловлюємо дружині Олені, сину Ярославу, батьку Івану, матері Наталії та родині. Степан боровся за волю та незалежність нашої держави. Він охороняв небо від ворогів і загинув за тебе свята Україна.

Висновки. Попереду українців ще чекає складний і довгий шлях. На ньому буде радість перемоги і біль втрат, миті тріумфу та тривоги. Нехай воскреслий Спаситель надихне серця наші надією на подолання нинішніх скорбот, зміцнить віру, зігріє наші душі любов’ю до ближніх. Вічна пам’ять майору Степану і нехай земля буде йому пухом!

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», візьми наших воїнів і всіх людей доброї волі під свій спасаючий омофор.

Господи зглянься на прохання народу України, котрий у терпінні покірно схилив перед Тобою голови і коліна та врятуй нашу Батьківщину Своїм милосердям.

Благословення Господнє на вас! Амінь.

† Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Королівка

17.03.2022 р.Б.