В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Вітаю всіх присутніх християнським привітом «Слава Ісусу Христу!».

Вступ. «Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього» (Лк.20:38), – сказав Спаситель садукеям, які не вірили у воскресіння мертвих.

І). Дорогі браття і сестри! Сьогодні Коломия прощається із захисником України, нацгвардійцем з Коломиї Миколою Мальцевим. Дня 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, боронячи Україну від російського агресора, загинув нацгвардієць, коломиянин Микола Мальцев.

Господь турбується про наше спасіння і дає нам можливість своїми молитвами полегшувати долю наших ближніх у їх загробному житті. Живі люди повинні молитися за померлого о.Миколу з твердою вірою, що він продовжує жити тим же розумним життям, яким жив в тілі, перебуваючи на землі. Він дивиться на нас, чує нас і чекає нашої помічної молитви. Людина, залишаючи цей світ, не зникає безслідно, оскільки має безсмертну душу, яка ніколи не вмирає, бо походить від Бога.

Нині бачимо померлим тіло, яке переходить у порох, бо від землі взято і знову повертається в землю. Невидима тонка сила, яку ми називаємо душею, не вмирає ніколи; вона має духовний вимір і не руйнується, не розкладається та повертається до свого Творця.

Наше земне життя – це марнота марнот. Радості часто змішані з горем: від багатства недалеко до злиднів, здоров’я нічим не захищене від хворіб, навіть саме життя в будь-який момент зупиняється смертю. Сумно стає, коли бачиш і відчуваєш всю тимчасовість земних благ і при цьому людина залишається безрадісною. Де шукати втіхи? У твердому сподіванні, що життя не закінчується смертю.

Святий апостол Павло пише до солунських християн: «Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії» (І Сол.4:13). Лише ті, хто не має надії на продовження справжнього життя після смерті, нарікають і засмучуються в усі дні життя свого та не знаходять ні в чому розради. Віруюча людина, навпаки, має надію у загробному житті сісти праворуч Бога Отця, тобто біля Ісуса Христа у Царстві Небесному. І така перспектива служить для людей джерелом істинної розради і заспокоєння. Таким чином, думка про нашу долю в майбутньому житті повинна бути у всіх нас в серці, і в умі та повинна турбувати нас частіше, ніж будь-які інші питання.

Приклад. У стародавніх єгиптян була красива уява про смерть. Боги зустрічали людей перед воротами Раю і задавали їм два питання. В залежності від відповідей вирішували пускати в Рай чи ні. Перше питання було таке «Чи знайшов ти радість в житті?». Друге питання «Чи твоє життя принесло радість іншим?». І ці дві відповіді вирішували чи будуть перед вами відкриті двері Раю чи ні. Наш побратим Микола відповів на ці питання ствердно. Він любив Україну і приніс радість багатьом і нашій Коломийській громаді.

Покійний воїн звертається до нас, перефразовуючи Жан–Жака Руссо, «Можете належати до різних політичних течій, до різних релігій, але не забувайте, що ви — українці». В українському суспільстві патріотизм – це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Сьогодні, як ніколи, кожен мешканець нашого міста має активно працювати заради нашої держави. Не всі можуть йти на війну, але кожен може зробити будь-який, навіть маленький внесок у становлення незалежності – допомагаючи солдатам, беручи участь у волонтерській діяльності та акціях, спрямованих на збір грошей та речей для армії.

Жахлива війна нахабно втрутилася в життя українського народу. Ми бачили звірства і нелюдяність тих, хто нас убиває. Вони на танки садять дітей і жінок, прикриваючись ними як живим щитом, щоб ще глибше увійти в серце України та принести смерть і повне розорення. Люди цілими селами виходили, щоб своїми грудьми закрити дорогу танкам, які наступають на Україну. Але ми стоїмо в молитві за наше військо, за нашу батьківщину, за наш багатостраждальний український народ і з Богом переможемо. І ми платимо величезну ціну у цій війні — гине цвіт нашої нації.

Провина за людські страждання, заподіяні війною, лягає насамперед на тих, хто її розв’язав. Воїн Микола, захищаючи свою Батьківщину, зробив подвиг жертовної любові. Християнин має бути добрим воїном Христовим.

Ісус Христос говорив «Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу» (Мт.5:39), хоча коли Його вдарили в обличчя на суді в первосвященика Каяфи (пор.Ів.18:22), не підставляє другу щоку, а словесно захищається: «Якщо я зле сказав, доведи, якщо воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш мене?» (Ів. 18:23).

Співчуття рідним. Вічна пам’ять Миколі Мальцеву, який віддав за Україну своє життя.

Вічна слава герою Миколаю. Поховають Миколу на Алеї Слави.

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.