Слово владики Василія Івасюка до протопресвітерів Коломийської єпархії в часі Розколяди

«і Бог миру буде з вами» (Флп. 4:8-9).

 

Вступ. Чесність – це цілковита ясність, прозорість, якої не сховати і невід’ємна умова нашого спасіння.

І). Чесність – це одна з головних чеснот. Вона допомагає людині подивитися на своє священиче життя ззовні, а також заглянути у найпотаємніші закутини свого внутрішнього і нікому невідомого священичого життя. Іншими словами, подивитися треба на себе у дзеркало, а також заглянути у своє потаємне «задзеркалля».

Святе Письмо вчить нас бути чесними в усьому, навіть у ситуаціях, які можуть здатися незначними і буденними. Деякі люди вважають, що невелика брехня цілком допустима, бо вона ні на що не впливає і нічого не змінює. Біблія не робить подібної відмінності. Бог каже: «Не житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не стоїться перед очима в мене» (Пс. 101:7).

Будь-яка брехня недопустима, і якщо ми постійно нечесні з людьми, то не потрапимо в Царство Боже. Господь не дозволить брехунам перебувати у своїй присутності. Уявімо собі продавця, який свідомо відрегулював свої ваги для обважування покупців. Поза сумнівом, він вважатиме себе спритним і проворним, але Бог ненавидить таємне беззаконня й обман. Маємо практичний приклад єпархіальної вкладки. Економ питає: «Отче, скажіть будь-ласка, скільки у вас жителів і номерів у парафії?». І тут починається каригідна картина відома для кожного з вас! Кожен з нас може зіткнутися із спокусою взяти чужу річ і при цьому виправдати себе тим, що це вам набагато потрібніше. Приклади можна продовжувати до безкінечності. Подібні справи можливо приховати від людей, але не можна приховати їх від Бога.

ІІ). Хабар або підкуп – найгірші форми нечестивої поведінки, з якою ми стикаємося досить часто. За хабар звільняють дітей від служби в армії, поступають в інститут, купляють водійські посвідчення, проходять медичну комісію, щоб уникнути служби в армії і так далі і тому подібне. Прикладів неможливо перелічити. Усе це ненавидить Бог. Через Біблію Він попереджає: усі, хто замішаний у підкупі і хабарах, не знайдуть місця в Його Царстві.

Цар Давид запитує: «Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі? Той, хто невинний ходить, і чинить справедливість, і правду говорить від серця; той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда, хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає; хто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки» (Пс. 15).

Це один з найсильніших уроків Святого Письма. Бог поступає з людьми так, як люди поступають один з одним. Відверто писав про це цар Давид: «З милосердними ти – милосердний, з досконалими – досконалий, з чистим – чистий, з хитрим – обачний. Ти спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі» (Пс. 17:26 – 28).

Ми хочемо на своєму суді бачити милосердного Бога і, щоб Він прийняв нас як святих людей до Царства Божого. Тому ми самі маємо бути милостивими, прямими і чесними з іншими людьми зараз і негайно. Праведний Йов навчає наше духовенство: «[Господи зваж мене] на вазі правдивій, хай розпізнає Бог мою невинність!» (Йов 31:6). Бог завжди справедливий і чесний з людьми. Не може сподіватися на Царство Боже той, котрий поступає несправедливо і нечесно стосовно інших.

ІІІ). Священик має бути прикладом для інших. Учень Христовий має бути абсолютно чесним в усьому. Люди дуже уважно спостерігають за нами, щоб побачити, чи практикуємо ми у своєму житті те, про що проповідуємо. Якщо ми чесно живемо і проповідуємо Слово Боже, люди побачать, що наші справи не розходяться з нашими словами, і ми дійсно віримо в те, що проповідуємо. Якщо ж ми говоримо про чесність, але самі відомі як дурисвіти, то люди, звичайно, не повірять у нашу проповідь. З цією проблемою стикалися і перші учні в дні апостолів. Павло писав до римлян: «[Якщо ти упевнений у собі], що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві, (…) учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, – ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство! Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш. Бо, як написано, через вас ім’я Боже зневажається між поганами» (Рим. 2:19-24). Ось у чому полягає жахливий наслідок беззаконної поведінки учня – люди ззовні церковні ганьблять ім’я Боже, коли бачать це.

І знову, саме апостол Павло підводить підсумок усьому, над чим ми роздумуємо. Ось речі, які нам необхідно практикувати в житті, якщо ми не бажаємо збитися зі шляху до Царства Божого: «Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи що-будь похвальне, – про те думайте. Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені – те чиніте, і Бог миру буде з вами» (Флп. 4:8-9). «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт.5:16).

Висновки. Ця наука є пересторогою для священиків, якими не треба бути і чого треба уникати. «Чесність не принесе вам багато друзів, але ті, що з’являться, будуть справжніми» (Джон Леннон). Бог чесний і справедливий в усьому. Учні повинні стати подібними до Нього і мусять бути чесними в усьому. Бог не може брехати, а диявол є брехуном і батьком брехні. Люди, які шахрують, брешуть, обманюють і перекручують правду, стають рабами сатани. Чесні люди люблять правду і справедливість. Їхні слова та вчинки чесні. Вони не брешуть, не крадуть і не шахрують. Брехати нечесно! Ніколи не пізно почати чесне життя. Хосе Марія Ескріва писав: «Богові серце, людям праця, а собі хрест».

 

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

11 лютого 2021 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді