Слово владики Василія Івасюк в день 28-ї річниці Незалежності України

«В єдності сила народу»

Вступ. У наших храмах подячна молитва народу України сягає до небес. В цей особливий час святкуємо День Незалежності і дякуємо Господу Богу за дар свободи для українського народу.

І). Вдячність за дар Незалежності. День 24 серпня 1991 року став точкою відліку народження держави Україна і початком утвердження вільного та незламного народу. На карті Європи появилася ще одна нова держава, яка перед лицем усього світу показала справжню ціну свободи. На жаль, ще багато людей не вміють цінувати той дар свободи, яким їх нагородив Господь. Це справа не лише у недостачі патріотичного виховання, але це є проблема віри і гріхом святотатства. Подивіться назад в історію і побачите стільки поколінь українців проливало свою кров за вільну Україну; стільки наших дідів і прадідів усильно благали Бога дарувати свободу народу України; стільки славних синів і дочок України померли на чужині в засланні, не маючи змоги повернутися назад. І тому не сміємо нехтувати таким великим даром як воля і Незалежність. Ця історія перегукується зі словами Ісуса Христа в Євангелії від Матея: «Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули» (Мт.13:17). Проблемою таких людей не просто є байдужість та черствість, а швидше брак вдячності Богові, Котрий назвав нас вільними, позбавив кайданів і здійснив мрію мільйонів українців. Отже, християнська вдячність – це дотримуватися четвертої Божої заповіді і цей день святкувати.

ІІ). Катехизм УГКЦ «Христос – Наша Пасха» навчає: «Батьківщина є для людини рідною землею, яка пов’язує її зі своїм народом та його культурою. Християнська мораль говорить про любов до Батьківщини як про чесноту патріотизму». Змістом життя християнина є любов до Бога та ближнього, свого народу, збереження і розвиток культурної та духовної спадщини. Завданням кожного християнина є будувати християнською культурою сумління людини.

Цінними сьогодні для нас є слова Мойсея нашої Церкви – митрополита Андрея Шептицького, які стосуються християнської чесноти патріотизму: «Християнин може і повинен бути патріотом! Але його патріотизм не сміє бути ненавистю! І не сміє накладати обов’язків, які противилися б вірі! Те, що виглядало б на патріотизм, а на ділі було би ненавистю, або противилося б вірі, не є справжнім патріотизмом. Отже, любити свій народ треба працею і самопожертвуванням. Любов полягає на ділах, а не на словах! Хто на своєму становищі працює для добра народу, сповняючи сумлінно свої обов’язки, — той є ліпшим патріотом, ніж той, що багато говорить, а мало робить. Тож; любіть своє, – тримайтеся свого і дбайте про своє, – але стережіться ненависти! Бо ненависть – то почування нехристиянське!».

Висновки. Подякуймо Богові за свою незалежність отриману в 1991 році, хоча ми і надалі залишилися тупцювати на місці. Зрушити нас з місця має щось неординарне. І Господь нам дав нове випробування, яке ми маємо з честю пройти. Нині наші прагнення бути в єдності, бо тільки в цьому сила народу. Відкладімо чвари через політичні вподобання, позбудьмося радянського синдрому «моя хата скраю» і почнімо більше дякувати Богу та поширювати Божий Мир всім тим, хто поруч нас. Амінь!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

24 серпня 2019 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді