“Благословен той,

що йде в ім’я Господнє”

(Мт.21,9)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Вітаю молодь і духовенство стародавнім християнським привітом “Христос посеред нас!”.“І є, і буде”.

Вступ. Успіння Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти великих церковних свят літургійного року Східної Церкви. Христос постійно був мандрівником, здійснюючи свою місію – страждав, помер, воскрес і вказав дорогу до життя вічного. Наша молодь, прийшовши до Зарваниці, просить Господа благословити її особисте життя і допомогти будувати Україну.

І). Успіння Пресвятої Богородиці. На честь цієї події в Україні освячено багато храмів. Наш народ шанує саме це свято, бо в події Успіння явилася вся слава Божа, яка спочила на Марії.

В день прославлення Богоматері на Літургії читається послання апостола Павла до християнської громади  жителів грецького міста Филипи в Македонії (Флп. 2, 5-11). Звертаючись до филип’ян, апостол говорить, що в них “повинні бути ті самі думки, що й у Христі Ісусі”(Флп.2, 5) і додає дуже дивні, на перший погляд, слова: “Він принизив Себе Самого, прийнявши образ раба… упокорив Себе… навіть до смерті, і смерті хресної”(Флп.2, 7-8). Отже, як свідчить апостол Павло, головною чеснотою Спасителя була покора.

У свідомості сучасних людей покора — це прояв слабкості. Бути покірним не означає постійно піддаватися іншим. Покірний несе в собі постійно щастя, незалежно від навколишніх умов життя. Незалежно від власного становища смиренна людина завжди має радість у серці, бо з нею Бог, божественна благодать і повнота життя. Смиренна людина — завжди щаслива людина, навіть якщо ззовні такою не здається.

Це апостольське послання читається на всі Богородичні свята. Саме Вона очистила Свою душу так, що Господь увійшов і наповнив Діву Марію благодаттю та покорою. “Це покора учинила”, що Ти в молодості Бога породила.

ІІ). Молодість – це золотий час для будь-якої людини. Молодь у суспільстві посідає дуже важливе й особливе місце. Це місце належить добрим спеціалістам і християнській молоді у сучасній Україні, щоб будувати нове суспільство. І тому молодим людям висуваються відповідні вимоги в цьому плані.

Споконвіків суспільство у тривожні часи цінувало мужність, хоробрість, готовність до ризику, а натомість у мирні часи – працьовитість, виваженість, здатність до компромісів тощо. І нині одні прагнуть романтики, а інші – віддають перевагу прагматизму. А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі?

Вимоги до сучасних молодих українців дуже важливі: молитися, вчитися, бути стриманими, терплячими і вимогливими в першу чергу до самих себе. Держава наша проводить реформи, які поки що не покращують життя людей. Це означає, що молоді спеціалісти повинні продовжувати зміни і не стояти на місці. Молоді люди своїм розумом і свідомістю зобов’язані продовжувати змінювати суспільство і це є поле майбутньої їхньої роботи, а не просто місце, де можна прожити свої роки до пенсії. Надмірні емоції навряд чи будуть чимось корисними, тому що тоді молодь втрачає можливість міркувати критично і стає заручниками своїх хибних переконань і все нових помилок. Терпіння молодих людей також має враховувати їхні інтереси і кожна справа має відповідний час, який потрібно вигідно і мудро використати.

Молоді люди повинні бути веселими, радіти життю, шукати нові можливості особистого розвитку й успішно розбудовувати і зміцнювати Україну. Часто саме молоді роки служать тим самим приємним часом, який приносить задоволення від правильного розуміння свого покликання. Людина дорослішає і поступово з’являються нові проблеми і неприємності, що позбавляють її можливості насолоджуватися успіхами добре виконаних своїх обов’язків. Тому потрібно відповідально користуватися перевагами своєї молодості, бо ця приємна пора вже ніколи не повториться.

ІІІ). Шевченко – духом молодий і завжди актуальний поет, таким він був вчора, є сьогодні й буде завжди! Тарас Шевченко є народним пророком і духовним взірцем та будівником України, подаючи молодим людям достойний приклад. У буремні часи нашого народу, чужі держави успішно розділяли Україну й послідовно знищували нашу волю, звичаї, народний дух та прагнули за будь-яку ціну стерти нашу націю з лиця землі. Якраз у цьому періоді з’явився молодий Шевченко і своєю натхненною поезією будив всіх пригноблених і закріпачених українців, щоб люди могли встати з колін. Народ потягнувся до його писаного слова, як спраглі люди до кришталево-чистого джерела.

Тарас Григорович Шевченко – це неперевершений геній української літератури і просвітитель нашого народу. Своє натхненне слово він звертає “і мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм”. Батьківщина для Шевченка – це вічна українська громада, яка має спільну мову, культуру, історію, народну творчість.

Поет називає Україну “ненькою”, “вдовою-сиротиною”, “небогою”. Його найбільше тривожать не злидні народу, а те, що “Україна навіки, навіки заснула”. Для нього незрозумілою та нестерпною є пасивність і байдужість українців. Тому Шевченко звертається до освічених людей і до патріотичного почуття свідомих громадян. Кобзар не знає компромісів у тому, що стосується нашої Батьківщини і таврує політику національної зради. Оптимізм Кобзаря ґрунтується на незнищенному духовному потенціалі рідної країни.

ІV). Жорстока боротьба у світі робить молодих людей дуже вразливими і не кожний має дух до боротьби за правду так, як Тарас Шевченко. Серед нас є молоді люди, які дуже добрі, світлі і чуйні. Але часто саме вони стають жертвами долі і страждають більше за інших, бо їх частіше ображають. Притча про вразливих людей показує, як жити відкритим і щирим людям, щоб не страждати.

Приклад. Одного разу до сивого мудрого старця прийшла молода і красива дівчина уся в сльозах. Вона крізь сльози скаржилася: “Що мені робити? Я завжди намагаюся по-доброму обходитися з людьми, нікого не ображати, намагаюся всім допомогти, чим можу. І хоч я з усіма привітна і ласкава, але часто замість подяки і поваги приймаю від людей образи, глузування, а навіть відверті ворогування. Я не винна ні в чому, і це так несправедливо і зневажливо до сліз. Порадьте, що мені робити”.

Мудрець подивився на красуню з посмішкою і сказав: “Роздягнися догола і пройдися по місту в такому вигляді”. “Та ви з глузду з’їхали!” – обурилася красуня. “В такому вигляді всякий збезчестить мене і ще бозна що сотворить зі мною”. Тоді мудрець відкрив двері і поставив на стіл дзеркало, кажучи: “Ось бачиш, з’явитися на людях, оголивши своє тіло ти боїшся. Так чому ж тоді ходиш по світу з оголеною душею? Вона у тебе розкрита, як ці двері. І тому всі кому не лінь без дозволу ВХОДЯТЬ в твоє життя. І якщо бачать добре і чесне твоє життя, яке стає для них дзеркалом. У твоєму житті-дзеркалі відображаються їхні вади та неподобства. Тоді вони намагаються ОБМОВИТИ, принизити і скривдити тебе. Не у кожного є мужність визнати, що хтось кращий за нього. Не бажаючи мінятися, безпутна людина завжди ВОРОГУЄ з праведником”.

“Так що ж мені робити?” – запитала дівчина. “Підемо, я покажу тобі свій сад”, – запропонував старець. Прогулюючись з дівчиною по саду мудрець сказав: “Багато років я поливаю ці прекрасні квіти і доглядаю за ними. Але я жодного разу не помічав, як розпускається бутон квітки, хоча потім я і насолоджуюся красою й ароматом кожної з них … Так і ти будь – подібна до квітки: розкривати своє серце перед людьми поспішай непомітно. Дивись, хто хороша людина, гідна бути тобі другом і творить тобі добро – тому й відкривай свою душу, а ті хто обриває пелюстки з твого життя і топче їх ногами – ніколи не довіряйся. Ті, яких ти бачиш, що вони ГРУБІ, непорядні і невдячні – від тих ТІКАЙ і нічим їм не допомагай. Не кожну людину пускай в своє життя, грубих людей потрібно тримати за зачиненими дверима своєї душі”.

V). Блаженніший Святослав роздумує над викликами, які стоять перед сучасною молоддю. Церква також кидає їм виклик, щоб частіше бути з Богом, присвячувати Йому більше свого часу та уваги, молитися. Читаючи уважно Святе Письмо, пізнаємо, що Христос часто подорожував між містами і постійно спілкувався з людьми і своїми послідовниками.

Шлях нашого Спасителя – це життєва історія кожної віруючої людини. Бути християнином – це означає іти за Христом і розділити з Ним свою долю: життя, смерть і воскресіння. Тому Христос кличе до своїх учнів у всі часи: “Бери свій хрест і йди за мною”. Сучасний світ у цих словах бачить лише смирення і страждання, але натомість не помічає у закликові сили перемоги.

Кожна людина повинна поставити собі основне питання: як розпізнати те, до чого Бог мене кличе? Як робити світ кращим і жити по-справжньому? На ці та інші безліч запитань має сьогодні відповісти молодь. Світ наполягає, а Бог дарує нам особисте життєве покликання, тобто професію. І тому кожна людина повинна розпізнати своє завдання на землі і відповісти Богові особисто.

На своє покликання, молода людина відповідає готовністю взяти на себе відповідальність і виконати своєю професією волю Божу. Не знайти цієї відповіді – означає змарнувати життя. Христос звертається до кожного з нас словами: “Я прийшов, щоб [ви] мали життя і мали його вповні” (Ів. 10,10). І тому завдання всієї спільноти: Церкви, батьків, вчителів, наставників і вихователів – допомогти молодій людині знайти власну відповідь на Божий заклик, відкрити у собі Богом таланти, розпізнати свою професію, вписану в душі.

Розпізнати покликання передбачає відкрити свій вибір. Без правильного вибору, навіть найкраще покликання і найсміливіша мрія не можливі. А вибір передбачає відвагу – відповісти на поклик, не злякатися глибокої води, неприступної гори чи невідомої дороги, тобто труднощів, нерозуміння і перепон. Зокрема йдеться про особливе покликання, яке сучасний світ заглушує, а саме: до священичого чи монашого стану, а також про покликання бути добрим батьком і матір’ю.

Висновки. “Благословен той, що йде в ім’я Господнє” (Мт.21,9). Дозвольте і не бороніть молодим людям йти за Господом, бо тоді вони мають щасливе майбутнє і запевнене Царство Боже (пор.Мр.10,14). Молоді люди! Вчіться любити життя і пам’ятайте, що слова сказані один одному вселяють надію в нас або руйнують. Слова зцілюють нас або роблять хворими. Слова роблять нам боляче або наповнюють життям. Слова, сказані вчора, впливають на наше життя сьогодні. Думай, що говориш і що несеш у цей світ добро чи зло?

Мати Тереза сказала до молодих людей: “Сил і терпіння — тим, хто очікує! Тепла і щирості — тим, хто зустрічає. Частіше посміхайтеся новому дню і не забудьте сказати, кому хотіли — люблю!”. Доброї дороги і ангела хоронителя вам, молоді люди!

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе сучасним молодим людям Коломийської єпархії бути критичними, стриманими і добре вчитися.

Господи, благослови молодь нашої єпархії отримувати від життя добро і самим робити діла милосердя, адже молодість тільки одна.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

28 серпня 2018 року Божого

Зарваниця