Слово владики Василія до 100 – річчя створення ЗУНР

Вступ. “Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі – морально й фізично, але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти” – Іван Багряний.

І). Коротка історія ЗУНР. Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель перебувала у складі Австро-Угорщини. У жовтні 1918 року в умовах військової поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної війни і боротьби народів, Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав. Українці почали робити рішучі заходи по створенню власної держави на західноукраїнських землях, бо пам’ятають слова Шевченка “Там неволя, робота тяжкая, ніколи і помолитися не дають”. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, очолювані полковником Дмитром Вітовським зайняли місто Львів. Нині у листопаді 2018 року виповнюється 100 років від дня проголошення ЗУНР, а в січні 2019 року – 100 років від часу підписання Акту Злуки ЗУНР та УНР.

ІІ). Молюсь тобі, Боже милий, Господи великий!”, що не дав загинуть Україні «небесний владико” (“Сон” Гори мої високії, 1847р.). Нелегким і через 100 років видався для України також 2018 рік. Продовжується війна, гинуть молоді хлопці і здорові чоловіки на війні – з окупантами на Сході України. У світі тільки-но зажевріє надія на мирне вирішення проблем, урегулювання ситуації і хоч якусь стабільність, як знову десь спалахує конфлікт і виникає напруга, приходять тривожні вістки й невтішні новини… Пригадуємо пророчі слова апостола Павла: Бо коли говоритимуть: мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибель на них…” (1 Сол. 5.3). І знову на серці неспокій, і знову посилено звучить молитва з наших уст, бо усвідомлюєш — лише Господь Бог може допомогти й порятувати і слава належить лише Йому. Господи, прости й помилуй народ України!

ІІІ). Україно, вставай зі сну байдужості і неправди, атеїзму і болота користолюбства, гордості й егоїзму та покайся перед Богом. Наш багатостраждальний народе, повернися обличчям до Господа, бо тільки так зможеш отримати кращу долю для себе і твоїх дітей! У час війни, тривалої кризи і затяжних реформ Україна починається з кожного з нас. Кожного вечора о 21.00 кожний свідомий українець та громадянин повинен хоча би 15 хвилин молитися за мир в Україні, припинення війни, добру долю дітей та онуків. Тарас Шевченко також просить вас “В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть”. Це зарядження знають священики і мають знати і виконувати наші парафіяни та весь Гуцульський край. І це є безкровне вирішення складних питань, а поки що люди втікають з рідної землі, бо хочуть жити, а не помирати. Тому наша журба про майбутнє повинна розпочинатися з турботи про сьогодення. Виховуючи наших дітей, виховуймо також самих себе. Ми всі разом – це соборна Україна. Світлої пам’яті Єпископ переслідуваної УГКЦ владика Софрон Дмитерко, отець монах ЧСВВ професор Єронім Тимчук і студент духовної семінарії Володимир Касьян відслужили першу панахиду за полеглих Січових Стрільців на цвинтарі «Монастирок» 01 листопада 1989 року в Коломиї.

Висновки. Любіть Україну, як сонце, любіть, (…) всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею!” (Сосюра).

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе бути незламними морально і фізично у боротьбі за Україну.

Господи, благослови землю наших батьків і дідів, яка є спадщиною наших дітей і онуків, а всім людям допоможи знайти нині порозуміння між собою.

 

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

1 листопада 2018 року Божого

м.Коломия


Послання і проповіді