Слово владики Василя (Івасюка) на презентації дитячого садка в Коломиї

«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи»

(Мт.28:19)

Всечесніші отці, дорогі наші коломияни, український народе витаю всіх вас християнським привітом «Слава Ісусу Христу!».

І). Дитячий садочок. Світлої пам’яті владика Миколай Сімкайло правлячий архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії отримав приміщення для дитячого садочка по вулиці Івана Франка. Це означає, що Церква дивилася і дивиться в майбутнє, тобто на багато кроків вперед. Назвали садочок в честь святого Папи словянина, а тепер вже святого, Івана Павла ІІ. Завдання цього садочка виховувати «в поті чола» християнина і патріота своєї Батьківщини.

Людина – істота суспільна, котра завжди хоче пізнавати світ. Наші прабатьки Адам і Єва створені на образ Божий і подобу Його, жили в Раю. Вони мали знання та володіли всім і тільки не можна було їсти плодів з дерева пізнання добра і зла. Люди не зуміли виконати цю заповідь і тепер в поті чола заробляють на хліб, в муках народжують дітей і також цих маленьких потрібно вчити. Крім цього, батьки змушені самі пізнавати сотворений світ, часто відкривати нові речі в порівнянні. Наприклад, у Старому Завіті праведний Ной пізнав силу вина після того, як його випив. В Раю люди мали всі необхідні знання, а на Землі кожний крок дається з великим трудом у країні знань. І тому Ісус Христос каже: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт.28:19)

ІІ). Батьківщина і нація. Взірцевим прикладом для нас маємо митрополита Андрея Шептицького, котрий вважав Батьківщину і націю поняттями духовними і моральними, що перебувають у єдності так, як душа і тіло і творять один живий організм. Нам потрібно продовжувати йти дорогою Митрополита Андрея, бо ця дорога є шляхом спасіння, вічного щастя і життя. Владика Андрей розпочав своє єпископське служіння на Станіславівщині і перше його послання до вірних обтерти сльози і зменшити терпіння народу: «Я би вже сьогодні бажав, коли би воно було можливе, щоб у світі не було терпіння та біди, щоб усі ви… були й на цім світі, і навіки – щасливі. Я так хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче, потішити кожного, хто сумує, покріпити кожного, хто слабкий та немічний, уздоровити кожного, хто хворий, просвітити кожного, хто темний. Я хотів би стати всім для всіх, щоб усіх спасти».

І далі він сказав дуже важливі слова: «Пам’ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усе добро світу» (Лист до вірних, 1899). Найважливіша справа для Церкви народу й родин, щоб діти були добре виховані… Щоб той обов’язок виховання дітей як слід виконувати, пам’ятайте на мою так часто повторювану раду: спільно молитися рано й увечір вголос, по змозі, з Молитослова. При вас і мала дитина, яка ще нічого не розуміє, привикне до молитви, вслухаючись в слова Отченашу і Символу віри. А кожне слово важливе, кожне слово є дверми до неба; воно підносить душу з болота матеріального життя і повсякденної злоби, біди і нужди до чогось вищого, святого, чистого, – до Бога, до того життя, що нам його дає благодать Ісуса Христа. Тому кожне слово молитви нехай буде проказане голосно, виразно, з острахом Божим, з глибоким переконанням, з душею, зверненою до неба та відверненою від гріха (До вірних єпархії, 1939).

Вберегти дітей від великої небезпеки, нехай батьки впроваджують у родинне життя спільні молитви і то співані. Нехай читають вголос Святе Письмо і побожні книжки, щоб кожна дитина носила на грудях хрестик чи медалик та віддати дитину і помешкання під опіку Пречистої Діви Марії, щоб виконати важкі обов’язки щодо виховання дітей (До сповідників, 1940).

Дитині треба від перших літ, як тільки приходить до розуму, говорити про святість душі і про молитву до Всевишнього. Думаю, що і ми маємо ум Христовий, – у всіх виховних інституціях треба вчити молодь, щоб до щоденних молитов додавала благання: Зроби нас святими! (Про виховання молоді, 1942).

Одною з найважливіших справ є плекання в молоді високих ідеалів. Виховання, яке даємо, повинно виробляти героїв, бодай так, щоб деякі з вихованих Церквою стали великими християнами. Можна і треба плекати різні великі ідеали: ідеал наукової праці, ідеал витривалої консеквентної та ідейної праці для родини і для народу, як хто хоче стати учителем молоді, виховником, провідником громади тощо. Але кожному з молодих безумовно треба ідеалу бути добрим, а то й великим християнином. До певної міри молодь мусить зрозуміти, що від того залежить успіх у досягненні інших ідеалів (Про виховання молоді, 1942).

Молодь треба виховувати в щирій любові до Вселенської Церкви і Батьківщини. Недостойний Христа той, хто патріотичні обов’язки ставить вище від релігійних обов’язків. (Про виховання молоді, 1942).

Притча про блудного сина. Все ж таки син повернувся додому, бо він пригадав татову науку. Блудний син, маючи гроші своїх родичів, був дуже самовпевнений і думав, що він є розумніший за батьків. Розтративши все успадковане майно, а свого не зумів доробитися і тільки тоді зрозумів науку, отриману в родинному домі. Тоді відкинув свою юнацьку мудрість, повернувся з великими зусиллями додому і це є заслуга батьківського виховання.

Приклад. Сократ про виховання дітей.

ІІІ). Блаженніший Святослав сказав, що навчальні заклади повинні не просто допомагати вихованцям здобути якісну освіту, а й ставати кращими людьми, щоб будувати, а не руйнувати. Присутність Церкви в освіті є запорукою того, що дітям у школах будуть дані загальнолюдські орієнтири. Коли говоримо про базові цінності, то для всіх християнських Церков вони є однаковими. Тут йдеться не про конфесійність школи чи освіти, а про те, щоб усі Церкви своїми засобами могли допомогти виховувати гідних і відповідальних громадян.

Таке навчання можна реалізувати трьома етапами. Спочатку потрібно виховати цілісну особистість, яка вміє критично думати, а не просто відтворює знання: Особа повинна вміти самостійно думати і, навіть більше, вміти бути свобідною і відповідальною за свої вчинки.

Другий етапвиховання вільної людини, патріота: Щоб людина могла застосовувати на благо свого народу все, що вона здобула під час свого виховання і навчання.

А третій етап – сама особа повинна розвивати свою креативність: Людина повинна постійно вчитися, бо в школі, навіть у найкращому університеті, неможливо всього пізнати і здобути. Школа навчає вчитися, і той, хто виходить із неї, повинен розуміти, що він не закінчує на цьому етапі своє навчання.

Блаженніший Святослав сказав, що людина повинна постійно навчатися відповідати на потреби суспільства, тоді їй буде завжди цікаво працювати в обраній галузі. Суспільство, сформоване з таких людей, завжди буде живе, відкрите, креативне.

ІV). Ознаки та переваги католицької освіти:

Християнське виховання дітей ставить віру в основу виховання. Фундаментом маємо Євангеліє, заповіді Божі і заповіді Любові. Сюди відноситься гідність особи, свобода та відповідальність виховувати любов’ю.

Християнське виховання дітей поєднує віру і науку, тобто прояснює людські знання.

Християнське виховання дітей ставить наголос на якісній освіті – професійність і постійний розвиток педагогів, а дітей виховуємо через самодисципліну та християнську спільноту.

Християнське виховання дітей передбачає духовний супровід та формацію дітей, вчителів, вихователів і батьків.

Виховання дітей проходить в атмосфері християнської любові і розвитку кожної особи.

Висновки. «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт.28:19). Блаженніший Любомир Гузар (†2017), один із найбільш мудрих і авторитетних українців ХХІ століття, публічно вказав на те, що «внаслідок процесу освіти людина має осягнути знання, потрібне для свого життя та для спільного життя з іншими».

Іншими словами, навчити дітей потрібно так, щоб батьки пишалися ними, друзі трималися за них, вороги боялися, а всі інші захоплювалися. Не все у світі продається і не все купується. Горе не продаш, а щастя не купиш.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе щоденною молитвою виховати наших дітей правдивими християнами.

Господи, благослови “бджолину” працю наших вчителів, духовенства, щоб успішно виховати нашу молодь.

Благословення Господнє на вас!

 

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

 

 

6 березня 2019 року Божого

на презентації дитячого садка Івана Павла ІІ в Коломиї

перед його заплановим відкриттям дня 01 вересня 2019 року


Послання і проповіді