Слово подяки владики Василія (Івасюка) на закінчення 2018 року Божого

 Подяка хай буде Богові

за Його дар несказанний”

(1 Кор. 15:57)

Всечесні отці Коломийського деканату і працівники єпархіальної курії. Вітаю вас стародавнім християнським привітом Христос посеред нас!”. І є, і буде!”. Ось і наступив останній день громадянського 2018 року.

Вступ. Ми зібралися в катедральному Соборі Преображення Христового, щоб перепросити брат брата і Господа нашого Ісуса Христа за всі провини та подякувати Богові за Його милосердя над нами і один одного обійняти братньою любов’ю.

І). Подяка. Слово подяка” означає робити комусь дуже приємно і рівночасно самому бути джерелом радості. Вдячність за дар життя є вихідною точкою подячної молитви та випливає з внутрішнього переконання, що все походить від Бога і саме Він є джерелом усякого добра. І тому апостол Павло у своїх листах заохочує: І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві” (Кол. 3: 17).

Відсутність вдячності є гріхом і знаком внутрішнього упадку. Апостол Павло називає невдячність великим гріхом: Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи, бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні, без любові, непримирливі, осудливі, розбещені, недроболюбні, зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні, ніж боголюбні” (ІІ Тим 3: 1-4). Невдячність виникає з людської гордості, переконує людину, що вона за все завдячує тільки собі самій: своїй праці і здібностям та все їй належить.

ІІ). Прощання зі Старим роком і зустріч Нового пригадує нам швидкоплинність людського життя. Життя минає. Між вчора й завтра – тільки одна мить. І тому ми завжди повинні подяку складати за вас Богові” (ІІ Сол. 1,3). Мимоволі запитуємо себе у цей час “Як ми провели наше життя у 2018 році?”, а зустрічаючи Новий 2019 рік, запитуємо себе: “Що буде далі з Україною? Що буде з нами? Коли закінчиться війна? Яка доля чекає безправних емігрантів українців у наймах по чужих країнах? Котрий народ має мешкати на звільненій нашими людьми території в Україні?”. На порозі Нового року виникають ці питання та багато інших нових труднощів, переживань, життєвих викликів, що постають перед нами.  Одночасно перед нашим обличчям пролітає надія і сподівання на кращі нові зміни.

Незважаючи на всі питання, час в якому ми живемо – це Божий дар. Наше життя триває у часі, який є обмеженим, бо має свій початок і кінець. Дехто життя порівнює з дорогою, яка провадить до мети. За людськими мірками, раз втративши час, більше його не повернути! Час йде поки ти спиш, їси, їдеш у транспорті, думаєш як заробити гроші, говориш по телефону. Час не повернеш ніколи, і ти навіть не знаєш скільки тобі його відведено. Але коли ми його поставимо у Божий вимір, він не втрачає сенсу, а набирає виміру вічності.

І за це слід дякувати Богові, а складаючи побажання на Новий рік необхідно пам’ятати слова Івана Золотоустого: “Тож якщо ти хочеш мати користь з Нового року, то зроби так: наприкінці року подякуй Богу, що Він зберіг тебе до цього часу; пожалкуй у своєму серці за все погане, що ти зробив, полічи час свого життя і скажи собі сам: дні біжать, літа минають, більшу частину своєї дороги я вже пройшов, а що доброго зробив? Чи попрощаюсь з цим світом без усякої чесноти? Суд перед дверми, остаток життя йде до старості. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі” (Мт. 5:16). Таке світло принесе тобі велику нагороду. Не прикрашуй вінками дверей свого дому, але веди таке життя, щоб одержати на свою голову від Спасителя вінець правди”.

ІІІ). Наш храм і вірних єпархії в цьому році ми прикрасили іконою Це Мати Твоя” (Ів.19:27). Дня 31 грудня звершуємо подячний молебень перед Коломийською іконою Це Мати Твоя” (Ів.19:27). Вона прийшла до нашої єпархії і благословила наше місто та всіх вірних 04 грудня 2018 року, ще перед наданням Томосу Православній Церкві. Іншими словами, Богородиця потішила нас і подала кожному руку та скріпила віру, надію та любов у ваших серцях. Натомість Вона просить вас виконувати свої обов’язки з любов’ю.

Дійсно, потрібно находити задоволення у виконанні прямих обов’язків, а не за межами свого робочого місця. Один святий розрізняє працівників по способу праці. Коли працівник каже: “Я це буду робити, бо за це платять”. Так працює наймит. Коли працівник каже: “Я це мушу виконати, бо інакше на мене будуть кричати і сварити”. Так працює раб і з рабським страхом. Коли працівник каже: “Це потрібно виконати, бо інакше мій начальник буде переживати і для нього це може стати журбою”. Такий працівник виконує свою працю з любові.

Приклад. Одного разу парафіяни запитали свого довголітнього пароха: “Як це ви отче, можете говорити з усіма ласкаво та ще й посміхатися? Ви ж про нас все знаєте: які ми є насправді. Ви знаєте наше минуле, а дехто з нас навіть і тепер живе своїми старими гріхами. Деякі люди зайшли у своїх гріхах ще дальше і глибше”. Священик посміхнувся і відповів: “Я дуже довго намагався навчитися в Бога радіти життю?”. Як Бог може бути щасливим, коли люди все зруйнували, змарнували, знищили. Люди грішать, просять вибачення, а Ти їм Господи прощаєш, як обіцяв. Як це насправді можливо. Одного разу Бог на молитві відповів так: “Отче, ти старайся не пам’ятати їхнього минулого і не зупиняйся надто довго ким вони є зараз. (над тим, ким вони є зараз) Дивися на людей, думаючи ким вони можуть стати завтра. Ти побачиш їх добрими, розкаяними, люблячими і святими”. Коли священик відповів на це запитання, тоді на обличчях людей з’явилася легка, щира і лагідна усмішка. Дуже часто ми себе бачимо недостойними і грішними, щоб робити славу Божу, а священик бачить кожного очима духовними. Станьте самі духівниками у Новому Році і також довіртеся своєму духівнику і тоді легше пройдете земний духовний шлях, заручившись Божою підтримкою.

Висновки. “Подяка хай буде Богові за Його дар несказанний” (1 Кор. 15:57). Життя – це дар Божий і за нього істинний християнин щиро дякує та сміливо вірить у Воскреслого Христа. Цінуй кожну мить і поважай близьких, використовуй кожну можливість на милосердя і будеш щасливий. Радійте з того, що знаєте Христа, сміливо віруйте і тоді у Новому Році жодні перешкоди та випробовування вам будуть не страшні.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи радісно жити, щиро робити добро, любити людей і Бога у 2019 році.

Господи, дякуємо тобі за всі благодаті у минулому 2018 році та просимо благословити наше життя у 2019 році і мужньо та хоробро визнавати Христа.

Благословення Господнє на вас!

 

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

31 грудня 2018 року Божого

Катедральний собор Преобрадення Христового

м.Коломия

 


Послання і проповіді