«Бог не створив смерть,

ані не радіє з погибелі живучих.

Він бо створив усе на те, щоб існувало»

(Мудр.1:13-14)

І). В наш час важливо є спасти свою душу. Бог не чекає від нас жодних подвигів, а тому не жалійте себе і виконуйте своє служіння відповідально там де ви знаходитеся. Не влаштовуйте собі привілеїв, не хитруйте, не обманюйте. Не потрібно шукати далекоглядних пророків, а просто служити Богові і шукати Бога на тому місці, де ви знаходитеся. Це можливо робити повсюди. Не потрібно забігати кудись вперед і дивитися по сторонах, а потрібно оглянутися навколо себе самого. Бога ніхто не зможе замінити – ні успішна кар’єра, ані добрий чоловік, ані міцна сім’я, ані народження дітей, ані гроші, ані здоров’я чи цікава робота. Головне місце в житті без Бога залишиться незаповненим і тому людина буде страждати від самотності.

Сучасний чоловік буде боротися з чим і з ким завгодно тільки не з собою і зі своїми власними гріхами. Якраз цього і навчав, спочилий у Бозі о.Юрій. Все своє життя він посвятив Ісусові, служінню людям у Церкві Христовій. У храмі Божому безсмертна душа отримує особисте спілкування з Господом. Тому найщасливіший шлях у житті людини — це дорога до храму. Він залишився учнем Христовим, проповідуючи Євангеліє, повертаючи до Бога велике число людей, укріпляючи християн у вірі, проповідуючи Царство Небесне і любов Божу до людського роду. Отець Юрій залишився учнем Христовим на протязі цілого свого життя.

Він подав нам приклад живої віри. Якщо віруюча людина з терпінням і без нарікання сприймає невиліковні хвороби, сімейні нещастя, службовий крах, як випробовування послані їй від Господа, тоді ці нещастя перетворяться на корисні дорогоцінні перли для душі. Молитовно підтримуємо нашого священика у подорожі до престолу Бога Отця.

ІІ). Біографічна довідка. З великим смутком та болем сприйняла смерть о.Юрія, родина, парафія, єпархія, духовенство. Дня 23 червня 2021 р.Б., на п’ятдесят сьомому році життя відійшов у вічність ієрей Юрій Костик, котрий здійснював своє душпастирське служіння у храмі Преображення Господнього села Старі Кути. З молитвою на устах скорботно схиляємо голови перед світлою пам’яттю новопреставленого ієрея Юрія.

Отець Юрій Костик народився 9 жовтня 1964 р. в с. Калинівка Галицького району Івано-Франківської області, в священничій сім’ї.

Із 1972 р. по 1982 р. навчався в Болехівській Середній Школі №1. В 1982 р. поступив у Львівський медичний інститут на фармацевтичний факультет, котрий закінчив у 1987 р., та був направлений на роботу в аптеку №154 м. Івано-Франківська, там працював по вересень 1991 р., на посаді провізора-технолога.

У 1991 р. розпочинає навчання в Івано-Франківському Теологічно-Катехитичному Духовному інституту Української Греко-Католицької церкви, котрий закінчив у 1996 р.

26 жовтня 1996 р. прийняв Святе Таїнство Подружжя із Пшик Любов’ю.

28 листопада 1996 р. із рук Владики Павла Василика прийняв дияконські свячення, а 6 січня 1997 р. – ієрейські.

Своє душпастирське служіння о. Юрій здійснював спочатку як сотрудник, а пізніше як адміністратор храму Преображення Господнього села Старі Кути.

В січні 2001 р. з нагоди 2000-літгя Різдва Господа Нашого Ісуса Христа та за заслуги перед Українською Греко-Католицькою Церквою, був нагороджений Кир Павлом Василиком високою церковною нагородою –хрестом з прикрасами. Він жив скромно, тихо і побожно.

Іван Дамаскин каже: «Все суєта людська, що не залишається по смерті. Не залишається багатство, ні супроводить слава, бо, коли прийшла смерть, усе це пропало. Тому до Христа безсмертного взиваймо». Переставленого отця Юрія від нас упокой в оселях там, де всі душі перед Богом веселяться. Покійний моїми устами просить вас виконати дуже коротку заповідь в словах: не судіть, не ображайте і не ображайтеся. Просіть у Господа покори та смирення і Він згідно своєї обіцянки дасть: «Просіть і дасться вам» (Мт.7:7). В цьому якраз і буде виконання всіх заповідей Христових.

Висновки. Нехай Милосердний Господь прийме душу покійного отця та дарує йому вічний упокій у Царстві Небесному! Священика Юрія будемо пам’ятати як прекрасного душпастиря, людину відкриту і доброго серця. Він жив, радів світу, людям, що оточували його. У скорботі низько схиляю голову, молюся за упокій його душі. Вірю, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять йому. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

с. Старі Кути

25.06.2021 р.Б.