«Дитя народилося нам» (Іс.9:5).

Вступ. Слава Ісусу Христу! Служіння людям прикладом живої віри допоможе кожному з нас гідно виконати завдання свого життя.

І). Жива віра в Бога запевнює наше спасіння.

Вона виявляється в практичній любові до ближнього ділами милосердя. Спаситель Своєю жертвою відкрив двері Царства Божого, котрі знаходяться на протилежному боці нашого життя. Тому Ісус Христос благословив апостолам сісти в човен, яким є Церква, і перейти на другу сторону озера, тобто завершення земного життя. Під другою стороною слід розуміти Царство Боже. Колись Ангел вигнав Адама і Єву з Раю, зачинивши за ними двері, а Син Божий Своєю хресною жертвою відкрив двері Раю. Повернутися додому люди можуть тільки човном, тобто перебуваючи у церковній спільноті. Посередині озера знаходяться непереборні для людських сил перешкоди. Євангеліє називає ці труднощі – великою бурею. Її викликали людські гріхи і старання диявольські так, щоб учні не могли причалити до протилежного берега. Раптом вони побачили надію посеред велетенських хвиль – свого Вчителя. Він ішов їм на допомогу зі Своєю благодаттю. Апостол Петро зухвало попросив Ісуса дозволити йому піти по бурхливій воді. Христос дозволив людській гордині вийти з човна, кажучи: «Іди, якщо хочеш». Євангелист показує, як воля людини противиться Божій волі. Вийшовши з човна-Церкви, водна стихія закрила особу Ісуса Христа від очей Петра. Опинившись в смертельній небезпеці за власним бажанням, раптом до людини повертається розум, коли згідно законів природи вона починає топитися. Апостол знає, що десь недалеко знаходиться Ісус, хоча він Його вже не бачить. Ісус на благальний крик Свого учня, подає йому спасаючу руку. Човен зберігав апостолів так, як Церква захищає своїх вірних від усіх негативних хвилювань. Отже, сильна віра в Бога та постійна надія на Господа Вседержителя рятують апостола Петра від загибелі.

ІІ). Життя – «це дар Божий!», котрий кличе кожного до святості (Еккл. 3:12-13).

Хочу звернути особливу увагу цієї неділі, бо у цей день святкує своє народження – о.Михайло Мільчаковський. День народження кожної людини є унікальним, бо з’являється у світ нова неповторна особистість. Народження о.Михайла не залежало від вашої волі, ані від часу, ані від місця, ані від заслуги батьків і т.д. Однак, щороку урочисто згадується і вшановується цей день родиною і близькими, бо це підкреслює особисте значення людини та її неповторність у суспільстві. Народившись на світ, людина потрапляє в простір страждань і численних хрестів.

Тридцять п’ять років тому народився Михайло Мільчаковський і цього року на свято Преображення Христового сповнилася десята річниця священства. Ви сьогодні – сотрудник храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у Надвірні. Цей ювілей прийшов до вас восени 2021 року. З особливою шаною висловлюємо вдячність Пресвятій Трійці за дар життя нашого ієрея Михайла. Кожен рік служіння — це поважний внесок до скарбниці мудрості, а саме: досвід служіння, доброта та безкрайня душевна теплота.

На початку свого священичого служіння, ви, отче, пройшли випробування, як Христос у пустині. Поступаючи в семінарію, ви згодилися навчатися від Одесько-Кримського Екзархату. Сатана спокушав вас хлібом, чудом і царством. Хлібом, бо не раз приходилося скрутно з їжею; чудом, бо хотілося побачити швидкий розвиток парафії у Керчі; царством – мати досконало розвинуті у парафії всі структури.

Кожний день життя – це також день народження і покликання шукати відповіді на виклики теперішнього часу. Ваше покликання – разом з дружиною і діточками стати святими. І в такий спосіб достойно подякувати Богові і батькам та жити милосердям, яке є «ключем до Неба». Священик з Арс Іван Марія Віяней говорить: «Один добрий пастир від Христового Серця, є найбільшим скарбом, який Господь може дати для парафії, і один із найцінніших дарів Божого Милосердя». Священик покликаний до святості також в наші часи. На всі труднощі ви давали практичну відповідь – молитва і праця. Отже, це можна назвати вашим служінням Церкві на місійних теренах.

ІІІ). Народження і виховання дітей – головне завдання християнської сім’ї.

Отець Михайло, напевно, пригадує ту важливу хвилину, коли мама і тато взяли його на руки, благословили і дякували Богу за дар життя дитини. Далі є народження для Бога і для Церкви, бо дитина благодаттю Святих Тайн Хрещення, Миропомазання і Пресвятої Євхаристії стає членом Церкви Христової. Цей день ми згадуємо, коли святкуємо іменини на знак духовного народження для Бога і для початку життя у Церкві Христовій. Дитина входить й отримує ім’я як знак початку свого християнського життя, своєї християнської дороги.

Це є велика радість, що Бог дарує життя, він сотворив нове буття завдяки любові. Бог сотворив і батькам каже: «Ось моє творіння. Опікуйтеся, бо маєте владу божественну як мама і як тато виховувати, любити і супроводжувати це дитя». Батьки отримують дитину не у власність, а для опіки й любові. Вони покликані стати батьківським і материнським виявом любові Божої до людини.

Словом, наше життя повне різних важливих хронологічних подій, які ми маємо. Ми тішимося всяким кроком, всяким моментом, навіть одним прожитим днем. І в день свого народження треба подякувати Богові за те, що я зміг народитися і ввійти в цей світ.

Пам’ятайте віру ваших батьків, їхню любов до Господа, до церковної традиції та всього українського, яку вони вам передали. Наші батьки не завжди були високоосвічені, однак були глибоко віруючі та бездоганно сформовані християни. Батьківська молитва стала фундаментом покликання до священства. Вам, отче Михайле, тепер потрібно бути мужем молитви.

Родичі повинні бути такими, якими бажають бачити своїх дітей. Іншими словами, прикладом свого життя найкраще виховувати молоде покоління. Коли дитина бачить чесні поступки батьків, тоді у неї виникає бажання наслідувати своїх родичів та твердо вірувати в Євангеліє. Християнські чесноти треба виховувати зі самого дитинства і вчити робити добро. Добрі настанови, котрі не підтверджені ділом і прикладом, погано засвоюються та швидко забуваються.

Висновки.

Цього року о.Михайло перейшов дві важливі границі – тридцять п’ятий рік свого життя і десять років священства. Молитовним святкуванням складаємо подяку Богові і батькам за його народження у світ.

Кожний день життя вам приходиться шукати відповідей на виклики теперішнього часу. Наприклад, ви залишили частинку свого серця серед вірних Керчі, котрим служили вірою і жертовністю в часи окупації України у 2013-2014 роках. Ваша любов до Церкви дала вам силу вистояти на сторожі Божого Закону у Криму помимо всіх труднощів та далі продовжити ревно служити людям.

Пресвята Богородице, Мати Божої Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», будь матір’ю священичої сім’ї Мільчаковських.

Господи благослови ваше душпастирське служіння у парафії на благо боголюбивого народу України.

Пам’ятайте, що добре серце – дорожче за всі титули! З ювілеєм, успіхів і кожного дня будьте щасливим разом з дружиною і прекрасними діточками.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Єпископ Коломийський

03.10.2021 р.Б.

м. Надвірна.