60-річчя життя і 30 – річчя священства

на служінні Богові та Його людові

«За все дякуйте: така бо воля Божа

щодо вас у Христі Ісусі» (І Сол.5:18).

Вступ. Найперше вітаю духовенство, вас дорогі брати і сестри у Христі та всі присутні сіячі Божого Слова християнським різдвяним привітом «Христос Рождається!». Нині святкуємо три празники, найменування Ісуса Христа, Новий Рік за Юліанським календарем та Василія Великого. Ці празники об’єднує найкраща формула життя, яка вміє подолати зло — справжня любов.

І). Любов до людей – це народження Месії та Його найменування. Історія земного життя нашого Спасителя Ісуса Христа записана в кожній людині та в усій природі. Він Всемогутній Бог, Йому поклоняються ангели, народжений у Вифлеємі, Боголюдина, дивний Учитель, знаменитий Лікар, страждає на Голгофі і прославлений у воскресінні. Всі благословення на людей зливаються завдяки поєднанню Неба і Землі, тобто Син Божий став Людиною. Ніколи людина не зможе до кінця зрозуміти величезний вплив імені Ісус на свою особисту долю і цілого світу. Святе Письмо про це каже так: «Тому і Бог його вивищив і дав йому ім`я, що понад усяке ім`я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Фил. 2, 9-10). Визнаючи це ім’я, можна спастися, бо немає такого жодного іншого імені (пор. Еф.1:20-21).

При нашому народженні батьки дали нам ім’я. При його виборі керувалися такими критеріями як значення імені, чи вибирали покровителя. Щодо сьогоднішнього свята, Господь сам собі вибрав ім’я, звіщаючи місію, яку мав намір сповнити. Ім’я Ісус означає «Спаситель» або Еммануїл, що значить «З нами Бог». Христос став людиною, щоб спасти всіх від ув’язнення дияволом.

ІІ). Вступаючи в Новий Рік за Юліанським календарем, дякуємо за всі отримані благодаті Богові. На початку кожного Нового Року підводиться звіт за минулий рік, а дехто це робить за все своє життя. Тоді з особливою гостротою відчувається невблаганність і владність часу над людиною. Одного мудреця запитали, що найбільш дорогоцінне для людини. Він відповів: «Час, бо за його допомогою можна набути все. Самого ж часу, хоча б хвилину його, не можна набути ні за які кошти». Час для нас має два обличчя: минуле і майбутнє, тобто народження і смерть. Минулого року вже не буде і ніхто не в силі його повернути. «Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, – не згадають про них ті, що прийдуть опісля», – журився Проповідник (Екл. 1:11). Давньогрецький філософ Геракліт плакав, що все рухається і ніщо не стоїть на місці і двічі неможливо увійти до течії річки. Все тече, але ніщо безслідно не зникає в часі. Сувій часу невпинно розгортає перед кожною людиною чисті аркуші книги життя і починаємо писати те, що захочемо, але ніколи не можна назад перевернути жодного листа, щось переставити, змінити або знищити. Ви пишете добре чи погано – це все залишається навічно і колись буде прочитане вголос до всіх ангелів і людей. Кожне слово, думка чи діло – все зберігається у вічній пам’яті світу навіть після закінчення часу. На порозі закінчення життя розкриється книга совісті і на її підставі буде винесено Суд вічності. Тільки людина у співавторстві з Творцем може на новій сторінці у Новому році писати інші сюжети, аніж попередні. Такою новою сторінкою є кожен день, а кожний Новий рік стає одним з багатьох томів. Тому починайте писати нову сторінку свого життя з імені Ісус. Пам’ятаймо, що суть життя людини в тому, щоб любити Бога та ближнього і діяти тільки в ім’я цієї любові. Тоді негайно закінчиться війна християнської Росії з християнською Україною!

ІІІ). За приклад нині беремо життя і служіння Богові та людям вчителя Церкви – архиєпископа Василія Великого. Велич цієї особи в історії Церкви є безумовною. Він дотримувався закону Божого і своїм життям виконав євангельський закон. Святитель займає визначне місце завдяки своїй освіченості, святості, діяльності як архіпастир, організатор чернечого життя, аскет, богослов. Багато чернечих спільнот і в наш час послуговуються його правилами монашого життя. Не одному християнину життєвий приклад Василія Великого відкрив двері до Небесного Царства. Та і ви, своєю християнською поведінкою в житті, повинні відкривати людям дорогу до Бога.

В наступному році будуймо Україну ділами милосердя і любов’ю до хворих, бідних, немічних, поранених, полонених, емігрантів, дітей сиріт. Стати всім для Бога і для ближніх, не питаючи, чи нам це вдасться. Впродовж цього року можемо не зауважити наш успіх і тоді не занепадаймо духом. Черпаймо сили в Божій благодаті, наслідуючи приклад святого Василія Великого та сміливо і твердо будуйте Царство Боже. Царство Любові починається вже на землі: в наших родинах, спільноті, громаді, державі і найважливіше — в наших серцях. Не відкладаймо на завтра те, що можна зробити вже сьогодні, цього року, не чекаймо сприятливих обставин, використовуймо кожну нагоду, щоб наша любов до Бога і ближнього виявились активною і творчою.

ІV). Притча. Любов, багатство і талан. Жінка вийшла зі своєї оселі і побачила на вуличному дворику трьох дідів з довгими білими бородами. Вона сказала:

– Я не знаю вас, але ви, мабуть, голодні. Будь ласка, заходьте в дім і пообідайте.

– А чоловік удома? – спитали старі.

– Ні, – відповіла вона, – його немає.

– Тоді ми не можемо зайти, – відповіли вони. Ввечері, коли чоловік повернувся додому, вона розповіла йому про свою розмову.

– Іди і скажи їм, що я вдома, і запроси їх у дім! – сказав чоловік

Жінка вийшла і запросила старих.

– Ми не можемо зайти у дім разом, – відповіли вони.

– Чому ж? – здивувалася вона.

Один зі старих пояснив:

– Того називають Багатство, – почав він представляти свою компанію, того звуть Талан, а мене – Любов. Іди додому і поговори зі своїм чоловіком, кого ви хотіли би бачити у своєму домі. Жінка пішла і розповіла чоловікові, що сказали діди. Її чоловік дуже зрадів.

– Як добре! – сказав він. – Якщо вже треба обирати, то запросімо Багатство. Нехай зайде і зробить багатою нашу оселю!

Його жінка заперечила:

– Любий, а чому би нам не запросити Талан

Їхня маленька дочка спостерігала за всім цим, сидячи в кутку. Вона підбігла до них зі своєю пропозицією:

– А чому б нам ліпше не запросити Любов? Тоді в нашому домі запанує Любов!

– Погодьмося з нашою дівчинкою, сказав чоловік до жінки. – Іди і запроси Любов до нас у гості. Жінка вийшла і спитала трьох старих:

– Хто з вас Любов? Заходьте у дім і будьте нашим гостем.

Старий на ім’я Любов пішов до їхнього дому. Два інших старих попростували за ним. Здивована жінка запитала Багатство і Талан:

– Я ж запросила тільки Любов, чому ідете ви?

Старі відповіли:

– Якби ви запросили Багатство і Талан, то два інших зосталися би на вулиці. Але ви запросили Любов, а ми завжди йдемо услід за нею. Там, де Любов, завжди є Багатство і Талан!

V). 60-річчя життя і 30 – річчя священства на служінні Богові та Його Церкві. Минуло 60 років життя з того часу, коли 21 січня 1960 року, мої батьки Ілько та Параска народили мене на світ. Ієромонах Студійського уставу о.Мирон Деренюк похрестив мене у монастирі с.Дора. У честь вчителя й архиєпископа Василія Великого дано мені ім’я Василь.

Василій Великий був єпископом. Єпископ – це найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков. Єпископ разом зі священниками несуть відповідальність за свій народ. Єпископи, священики і диякони прийняли «Божественну Благодать» – помазання Святого Духа, щоб бути слугами Євангелія і Христового способу життя. Священнослужителі взяті з народу і поставлені для народу та Церкви. Вони присвятили життя для спасіння людей і стали намісниками та делегатами Ісуса Христа.

Церква є Матір’ю і Вчителькою для кожної людини. Вона вимагає від єпископа, священика і диякона служити для убогого та смиренного свідченням справедливості і способом милосердя.

Священнослужителі з усіма правами й обов’язками є поставлені до євангельського служіння людям. Святий Августин висловлюється дуже гарно: «Якщо єпископська відповідальність дуже мене тривожить, то потішає мене те, що я разом з вами, бо для вас – я єпископ, а з вами – я християнин; перше завдання – це уряд, а друге – це благодать». І таке завдання і благодать Господь послав в моє життя разом з єпископськими свяченнями.

VІ). Коротка біографія. Закінчив Яремчанську середню школу у 1977 році. У 1977 – 1982 роках закінчив Український Інститут Інженерів Водного Господарства за спеціальністю проектування і будівництво у м. Рівне. Тоді ж відвідував підпільну духовну семінарію. Відтак продовжив вивчати теологію у Вищій духовній семінарії в Тернополі, а потім — в Папському Григоріанському університеті в Римі, де у 2003 році захистив працю з догматичного богослов’я на тему: «Ісус Христос – посередник між Богом і людьми у творах Вальтера Каспера».

Владика Юліан Вороновський рукоположив мене на священика 16 серпня 1989 року. Спочатку працював у підпіллі в Тернопільській та Івано-Франківській областях. У грудні 1989 року став парохом у Старому Місті та Підгайцях; у серпні 1990 року — парохом і деканом в Бережанах.

У 1993 році був призначений канцлером Зборівської єпархії, а наступного року — вікарієм тієї ж єпархії та настоятелем церкви Преображення Господнього у Зборові.

Дня 01 червня 1996 року призначений протосинкелом Зборівської єпархії. Після повернення з Риму у 2003 році став протосинкелом Сокальської єпархії.

У липні 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ ухвалив призначення всечеснішого отця Василя Івасюка єпископом та першим Екзархом Одесько-Кримським. Дня 28 вересня 2003 року відбулася архієрейська хіротонія у храмі св.Юрія у Львові. Головним святителем був Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, а співсвятителями — Правлячий Архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії Преосвященний Юліан Вороновський та Правлячий Архієрей Сокальської єпархії Преосвященний Михаїл Колтун.

Дня 28 вересня 2003 року був призначений екзархом Одесько-Кримським і з причини смерті владики Миколая Сімкайла з 25 травня 2013 року виконував обов’язки Адміністратора Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Дня 22 березня 2014 року призначений правлячим архиєреєм Коломийсько-Чернівецької єпархії і відкликаний з уряду екзарха Одесько-Кримського.

З 12 вересня 2017 року, після рішенням Синоду Єпископів УГКЦ про відокремлення Чернівецької області й утворення Чернівецької єпархії, очолюю Коломийську єпархію. Вагому працю проводимо у царині катехизації і праці з молоддю.

Висновки. Вітаю всіх вас з трьома святами – найменування Ісуса Христа, Новим Роком та Василієм Великим. Пам’ятайте, що людське життя — неоціненний скарб. «За все дякуйте» (І Сол.5:18) Богові. Цінуйте тих, хто вас не осудив, коли життя пошарпало до болю, хто не злякався і не залишив, сказавши вам: «Все буде добре. Я з тобою».

Дякую Богові за дар життя своїм батькам. Несучи свій хрест у житті повторюю слова одного автора: «Не плач! Не бійся! Не проси! І до чужих колін не гнися. А гордо хрест свій пронеси, коли душа болить – молися. Образили – не проклинай. Господь за все буде судити. Іди вперед і пам’ятай. Усе потрібно пережити».

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи народу України іменем Ісуса зберегти мир і життя українських воїнів.

Господи, благослови сім’ям в Україні і поза Її межами з любов’ю подякувати Богові за все у Новому Році.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

14 січня 2020 року Божого

м. Коломия