“Заради імени твого бережи їх (…)

Щоб були одно” (Ів. 17,1-13)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри!

Вступ. Неділя святих нікейських Отців перестерігає сучасних християн бути пильними у справах віри. Українська Церква і народ бачать ворогів свого спасення, котрі хочуть позбавити нас правдивої віри.

І). Неділя святих Отців Першого Нікейського Собору. Неділя перед Зісланням Святого Духа традиційно присвячена пам’яті Отців Першого Вселенського Собору в Нікеї. Ми вшановуємо тих святців первісної Церкви, котрі відважно захищали і ревно поширювали правдиву науку Ісуса Христа, яку намагалися зруйнувати єрессю Арія. І хоча апостоли і їхні послідовники отримали дар Святого Духа, однак це не захоронило Церкву від труднощів, переслідувань, впливу сил зла у вигляді фальшивих наук. Одночасно Дух Святий зміцнював духовно правдивих пастирів Церкви та допомагав зберегти єдність спільноти і правдиву науку.

З одного боку, ця неділя пов’язує нас з Христовим Воскресінням; з іншого боку вона згадує Перший Вселенський Собор, який відбувся у Нікеї 325 року. На Вознесіння ми чули, що апостоли поклонилися Ісусові і з великою радістю повернулися в Єрусалим, перебували весь час у храмі та славили Бога (пор. Лк.24,52-53). Сьогодні сам Христос каже: “Тепер же іду до тебе [Отче], і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерт” (Ів. 17,13). Радість апостолів є причиною вознесіння Христа, прославлення і Його повернення до Бога Отця.

ІІ). Радістю парафіян нашого села сьогодні є посвячення престолу. З нагоди 200 – річчя храму посвятили престіл – місце особливого перебування Бога й утвердження нашої віри. Престіл є найважливішою річчю у святилищі і знаходиться і саме на ньому відправляється Божественна Літургія. Трапеза – це чотирикутний і рівнобічний стіл, який стоїть на середині святилища та символізує самого Христа Спасителя, який сидить на Небесному Престолі.

Свята Трапеза має бути посвячена Архиєреєм через положення мощів у нього і помазання його святим миром. У північній стороні престолу під стінами святилища знаходиться Проскомидійник, на якому священник приготовляє дари для освячення. Престіл покритий спеціальними обрусами, котрі пригадують одежу Ісуса Христа.

На середині святої Трапези знаходиться лляний або шовковий платок із зображенням похорону Христа Спасителя, з ликами чотирьох Євангелістів, а також знаряддя Христових страстей. У цьому платку є зашиті мощі котрогось зі святих, це – антимінс, який посвячується Архиєреєм у Великий четвер. Відразу за антимінсом знаходиться на Престолі ковчег у формі малої церковці, так званий кивот, в якому зберігається Пресвята Євхаристія.

На святій Трапезі побіч Євангелія лежить хрест – знаряддя, на котрому поніс страшну смерть Христос Спаситель. За Престолом стоїть семисвічник і хрест, а по його боках – дві рипіди, що пригадують присутність Святого Духа. Зараз за престолом під східною стіною є місце для єпископа – “горне сідалище”, яке символізує Небесний Престол.

ІІІ). Людину спасає тільки істинна віра. Віра християнина скріплюється на посвяченому престолі у кожному храмі Пресвятою Євхаристією. Перший Вселенський Собор уклав Символ віри, відкинувши єресь Арія. Арій навчав, що Ісус Христос є створений і три особи Пресвятої Тройці є нерівними та мають різні природи. Святі Отці відкинули цю сектантську науку і повчили людей однаково славити Бога Отця, Слово Боже і Святого Духа, бо вони мають одне єство й природу. Ісус Христос є правдивим Богом.

Багато неправдивих наук про Бога поширювалося у роки державного атеїзму. Суспільство і кожну людину зокрема у часи комуністичної влади переконували в тому, що Бога не існує. Науковий комунізм навчав, що матерія і матеріальний світ є вищими від духовного світу. Віру відкидали тільки через те, що вона не може бути підтверджена науковими методами. Такий спосіб життя без віри довів людей до бездуховності. Люди почали переконуватися в існуванні Бога, і що без віри жити неможливо. Опам’ятавшись, всі почали відкривати храми і масово ходити до храмів, бо треба у щось вірити.

Необмежена свобода дала нам можливість вірити у що завгодно. І вчорашні атеїсти стали вірити астрологам, екстрасенсам, всіляким глобам, кашпіровським, знахарям, гороскопам і т.д. Деякі інтелігенти, не задумуючись, приєдналися до рунвіри, тобто до ідолопоклонства. Тяжко зрозуміти, як освічені люди можуть вірити у таке безглуздя.

Тільки на перший погляд нам здається це незрозумілим. А коли задумаєшся над сьогоденням і подивишся на нього духовними очима, тоді доходиш висновку, що це є прояви послідовної боротьби диявола з Богом. Раніше диявол навіював людям, що ніякого Бога немає, а тепер він спрямовує думки людей вірити у неправдивих богів і приймати облудні вірування. Батько брехні нашіптує нам: “Віруйте у що завгодно, тільки не в єдиного істинного Бога, у Тройці єдиного”, тому що так вчать християнські Церкви. У такий спосіб диявол відволікає людей від істинного Бога, щоб вони Його не пізнали і не спаслися.

Треба вірувати, бо без віри неможливо спастися. Апостол Павло говорить: “Без віри догодити Богові неможливо” (Євр. 11, 6). Йдеться не про віру взагалі, а про віру істинну. Віра “взагалі” або віра “у щось” веде до диявола, злих духів і вводить у темряву. Нам треба мати в серцях віру істинну. Такої віри вимагав і вимагає Ісус Христос від апостолів. Віра істинна зобов’язує кожного християнина і має спасаючу силу. Господь неодноразово говорив тим, кого зціляв і кому прощав гріхи: “Віра твоя спасла тебе” (Мт. 9, 22).

ІV). У чому полягає суть істинної віри? Істинна віра – це визнання Ісуса Христа Сином Божим і Спасителем світу. Недостатньо визнавати Христа історичною особою, народженою у Вифлеємі від Марії, бо така віра не спасає. Юдеї визнавали Ісуса реальною особою, хоча вони не визнавали Його Месією і не вірили, що Він Син Божий.

Ісус Христос доводив юдейським книжникам і фарисеям, що Він є Син Божий. “Я – Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя”(Ів.8,12). Тоді фарисеї сказали Йому: “Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве”. Ісус сказав їм у відповідь: “свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. А якщо і суджу, то суд Мій праведний”. “якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших”. Ісус наголосив їм: “Якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; (…) Тому що не можете чути слова Мого. Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога” (Ів.8,12-59). Із цієї полеміки з юдеями виходить, що Христос Спаситель вимагає віри і визнання Його Сином Божим. Господь ясно говорить, що той, хто не вірує в Нього, той від диявола.

Приклад. Розмова між друзями: неофітом й атеїстом:

– Так ти кажеш, що став християнином? – питає атеїст.

– Так.

– Тоді ти повинен багато знати про Христа. Скажи, в якій країні Він народився? – каже атеїст.

– Не знаю.

– В якому віці Він помер? – знову питає.

– Не знаю.

– Скільки часу Він проповідував?

– Не знаю.

– Ти знаєш дуже мало для людини, яка навернулася до Христа! – каже атеїст.

– Ти правий. Мені соромно, що я так мало знаю про Нього. Проте я знаю от що: три роки тому я був алкоголіком. Я всім заборгував. У мене руйнувалася сім’я. Дружина і діти боялися мого повернення додому. Тепер я більше не п’ю. Ми повіддавали всі борги. І все це завдяки Христу. От скільки я про Нього знаю!

…Я співрозп’явся Христові, і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене. (Гал. 2,19,20)

V). Не всяка віра і не всяка релігія веде до Бога. А тепер ви самі розсудіть, під чиїм впливом знаходяться всі астрологи, екстрасенси, знахарі, чародії, чаклуни, шанувальники рунвіри і їм подібні. Господь Ісус Христос сказав би їм те ж саме, що він сказав юдеям, які не вірили в Нього.

Син Божий прийшов у світ, народився від Пресвятої Діви Марії, щоб спасти грішників. Але від кожного грішника Він вимагає віри, бо без віри в Нього спасіння неможливе. Повнота істинної віри знаходиться у Христовій Церкві. Цією повнотою істинної віри вона відрізняється від інших християнських Церков. Кожна людина, яка зрозуміла, що треба жити вірою, повинна усвідомлювати, що не всяка віра і не всяка релігія веде до Бога, як дехто каже, не розуміючи того, що істинний Бог – єдиний і істина теж одна. Неправдива віра веде дорогами темряви до диявола і злих духів.

Люди, стережіться повчань сектантів і їхньої неправдивої віри. Оскільки наша земля наповнилася сектантськими віруваннями, тому священики мають обов’язок пояснювати Святе Письмо, а ви вдома читати його кожного дня. Тільки Христова віра чиста і свята врятує душу, бо немає ніде кращої віри від мучеників нашого українського народу у минулому столітті. Живучи вірою, можна багатьох гріхів уникнути, муки вічної позбутись і мати життя вічне та без кінця зі святими радіти. Якщо бачиш нагого, чи голодного, чи холодного, чи спраглого, чи одержимого злим духом, чи іновірців – завжди помилуй і визволи їх, а від Бога нагороду отримаєш та віру Христову у серці утвердиш. Свята Україно, бережи віру Христову і не спокушайся ні підступними проповідями іноземних місіонерів, ні їхньою гуманітарною допомогою.

Висновки. Неділя святих Отців приготовляє людей до важливого торжества у житті Церкви – Зіслання Святого Духа. Наш рідний український народ намагається зміцнити благодаттю свою рідну Україну і Церкву.

Християни споконвіку моляться про з’єднання всіх церков. Великий переворот в житті зараз переживає наш народ – прагнення до єднання. Велика частина нашого народу ще й досі брязкотить чужими кайданами на українських руках. І до всіх скованих церков і народів звертаємося закликом Тараса Шевченка: “Розкуйтеся, скиньте з себе ці старі кайдани, станьте вільними Христовими громадами, тоді будемо єднатися”. Тоді Христос прийде і скаже народе України: “Я з вами по всі дні до кінця світу… і радості цієї не відбере від вас ніхто” (Ів. 16,22).

Пресвяте Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи збудувати помешкання для Господа у душі нашого народу і зберегти свою істинну Христову віру.

Господи, благослови Україну мирним небом і духовним розвитком.

Благословення Господа нашого Ісуса Христа нехай перебуває з Вами завжди, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийської Єпархії

20 травня 2018 року Божого

с.Чернелиця