«Устань, візьми ложе твоє і ходи!»

(Ів.5:8)

Вступ. Ікона Христового воскресіння перебуває завжди з нами і подає зцілення кожному бажаючому і глибоко віруючому розслабленому.

І). Неділя розслабленого. Людина розслаблена – це малорухлива особа. Драма цієї хворої людини полягає в тому, що ніхто не бажає принести її до овечої купелі, коли «Ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, хоч яка б там була його хвороба» (Ів. 5:4). Кожного дня розслаблений живе без жодної надії на милосердя і допомогу зі сторони людей. І тим не менше, день у день він зосереджений на надії зцілення, не маючи жодного шансу.

Напевно, він випробував усі інші способи лікування перед тим, як знайшов для себе цю овечу купіль, що зветься по-єврейськи Витезда. Він не втратив надії на Бога і саме тому до нього підійшов Спаситель. Адже натовп хворих людей з Єрусалиму та його околиць довкола цієї купелі був величезний. А Христос прийшов до паралізованого і дав йому раптове зцілення від хвороби. Сам Христос іде, щоби нас зцілити. Важливо розпізнати Його прихід і не ховатися від Нього. Христос прямо питається цього хворого «Чи хоче він бути зціленим?». А він чекає оздоровлення через те чудо, в яке вірили люди і не помічає самого Бога!

В теперішний час сам Ісус Христос в Пресвятій Євхаристії бажає оздоровити кожного. Одначе, люди обмежуються і не добачають благодатної сили Святого Причастя і тому натовпи народу захоплюються привезеними з Афону, Ватикану або Святої Землі мощами. Тисячі людей простують до них так само, як хворі в Єрусалимі до овечої купелі, сподіваючись на чудо. Мабуть, більшість із тих, хто, відстоявши черги, можуть мало що розповісти про цих святих чи про Пресвяту Богородицю. Люди шукають магічної допомоги і тому відходять ні з чим. Натомість Бог завжди є біля нас! І коли ми заходимо до храму, то повинні завжди пам’ятати, що немає більшої святині за святі Тайни, бо сам Христос невидимо перебуває в них. І тому під час зустрічі з Богом у мить Причастя Ісус запитує нас: «Чого бажаєш душе? Люди чи бажаєте оздоровитися?». Дивлячись на цілющу силу води, народ не бачить Того, хто надає їй тієї чудотворної сили. І тоді діється щось подібне як при овечій купелі, а саме: Христос стоїть біля вас і чекає на ваше прохання, а ви дивитеся на воду. Дуже важливо пам’ятати, що хворий не знайшов Ісуса, а сам Спаситель прийшов до нього!

ІІ). Срібний голос дзвонів благотворно впливає на здоров’я кожної людини. Порушена ангелом вода в овечій купелі і срібний голос дзвонів нині посвячених у нашій парафії, мають благодать повертати людям здоров’я. За давньою традицією, почувши знадвору церковний дзвін, господарі старшого віку поспішно навстіж відчиняють двері й вікна, щоби божественна мелодія линула до оселі. Цілющий ефект цієї звукової вібрації відчуває кожна людина. Учені фізики довели, що мелодія дзвонів очищає довколишнє середовище, поліпшує працю внутрішніх органів людини і благотворно впливають на ріст рослин. Вібрація церковного дзвону нейтралізує шкідливу дію вірусів грипу, кору, тифу та інших інфекційних захворювань. Таким чином, людина починає оздоровлюватися. Початок і завершення богослужіння супроводжується звуком дзвонів, що духовно підносить людину та єднає її з Богом. Щира віра і мелодія дзвонів успішно застосовуються для лікування душевнохворих. Доктор медичних наук Андрій Гнєзділов описав факти суттєвого поліпшення стану здоров’я пацієнтів психоневрологічних диспансерів, котрі самі вибирали ритм дзвоніння та особисто брали в ньому участь. Чимало позитивних результатів щодо оздоровлення хворих фіксують медики туберкульозної лікарні, розташованої неподалік відродженого в 1985 році Гошівського монастиря на Прикарпатті.

Один дослідник на Закарпатті наводить факти, коли від ударів великого церковного дзвона, якщо вчасно за нього бралися, розступалися темні грозові хмари і град не завдавав населеному пунктові ніякої шкоди. Чому так стається, мають сказати своє слово фізики.

Оповідають, що під Коломиєю наприкінці ХІХ століття, аби крадій повернув поцуплену річ власникові, шнур натирали часником і вдаряли у дзвін. Нібито спрацьовувало безвідмовно. Словом, дзвонарство в Україні — неймовірно цікава тема.

Мелодія дзвонів зцілює людину і наближує її до Бога. Одного разу старший чоловік вийшов на дзвіницю притулився лисиною до дзвона, бо хворів якоюсь недугою. Він ходив кілька тижнів і нарешті повністю одужав. Церковний дзвін має унікальну здатність зцілювати. Фізики встановили, що дзвін є потужним генератором енергії, а частота його вібрації відповідає частоті діяльності живої людської клітини й очищує людський організм.

Інший факт- один із дзвонарів на місяць поїхав у відпустку і весь цей час хворів. А коли повернувся знову до своєї праці, тоді всі недуги відійшли.

ІІІ). Посвячення дзвіниці у с.Озеряни – це Божий палець для кожної людини. Дзвіниця – це вежа для дзвонів на церкві чи при церкві або окрема будівля з дзвонами. Дзвони підвішуються на особливій вежі, яка називається дзвіницею і будується над входом до храму чи поряд із храмом. Невипадково язичники, чуючи звуки дзвонів, часто говорили: «Це голос християнського Бога чується!».

Народне прислів’я каже: «Кожна дзвіниця має свої дзвони». І наше село нині отримало посвячену дзвіницю разом із дзвонами. Безперечно в житті парафії церковний дзвін займає важливе місце. Він сповіщає про радість свята чи про сум за померлим. Церковні дзвони використовуються для того, щоб скликати віруючих на богослужіння, виражати торжество Церкви та сповіщати відсутнім у храмі про час звершення особливо важливих частин Богослужіння.

Окрім того, дзвонами скликався народ на віче, вказували шлях тим подорожнім, хто заблукав у негоду або сповіщалася якась небезпека чи нещастя. У трагічні дні дзвоном закликали народ стати на захист Вітчизни. Ним повідомляли про перемогу і переможно вітали повернення воїнів.

Могутній голос дзвону, діє на наші внутрішні почуття, пробуджує наші душі. Наприклад, можемо пригадати собі світло пасхальних дзвонів. Часто людина, змучена щоденними турботами і труднощами, не може налаштуватись на глибинну розмову з Богом. Тоді слухання церковних дзвонів підсилює наше життя і в такий спосіб пробуджуємось до нового життя – воскресіння Христового!

Висновки. Чин освячення дзвонів каже: «Нехай усі, хто чує голос його, чи вдeнь, чи вночі, славлять ім’я Святе Твоє Господи». Голос дзвонів заспокоює людину, позбавляє її почуття страху, нервозності, депресії і наближує її до Бога. Глухі люди відчувають вібрацію усім тілом. Сліпі і невіруючі також шукають Бога і віри. Віра в Бога і мелодія церковних дзвонів дарують духовне зцілення, тобто справджуються слова Христові: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» (Ів.5:8).

Дійсно, сліпі люди віддали б усе, щоб побачити захід сонця; глухі, щоб почути музику; німі, щоб прочитати молитву вголос. А скільки паралізованих людей хотіли б зробити кілька кроків вперед. На жаль, небагато людей бере собі до оздоровлення благодатну силу дзвонів. Задумайтесь над цим! Дякуйте Богові за все!

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нам дзвонити ділами воскресіння так, щоб повернутися до райського життя.

Господи, допоможи збудити і почути в українському народі тверду віру та переможно задзвонити за закінчення війни. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

19 травня 2019 року Божого

с. Озеряни