«Покайтесь, бо Небесне Царство близько»

(Мт.4:17).

Вступ. Неділя по Богоявленні є приготуванням духовенства та мирян до покаяння і Великого посту.

І). Головною темою проповіді Івана Хрестителя було «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» (Мт.3:2). Щоб отримати прощення гріхів через покаяння треба було пройти важкий і небезпечний шлях. Цей шлях проходили люди, котрі бажали прийняти хрещення в Йордані від Івана. На цій дорозі до Йордану, подорожуючих чекало багато небезпек, а саме: бути побитими і пограбованими розбійниками. Однак, волаючий голос Івана Предтечі був настільки сильним, що незважаючи на всі небезпеки, люди спішили отримати духовні скарби – прощення через покаяння. Попереднім поколінням треба було колись перейти через Йордан, щоби увійти в землю молоком і медом текучу. Їхнім нащадкам треба було зануритися у йорданські води, щоби повірити у того, на кого вказував Іван Хреститель. «Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів» (Мр.1:7). Христос не ходив поміж людей і не кричав кожному на вухо: «Я очікуваний Месія». Свідоцтво про Нього має прийти від праведної і безкорисливої особи, якою і був Іван Предтеча, котрий закликав до покаяння на відпущення гріхів.

ІІ). «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт.4:17) – такими словами продовжив місію Івана Предтечі Христос. Зазвичай ми думаємо про покаяння як про скорботний стан, коли згадуємо свої гріхи, котрими образили Бога і ближнього. Ми жили за власною неправдою і гординею, тепер зі серцем розкаяним та болем у душі звертаємося до Бога простити та зцілити нас.

Покаяння – це мить, яка змушує людину повернути своє лице до Бога, тобто зробити поворот у сторону світла. Людина, проживши довгий час на чужині разом із блудним сином, починає втікати від Божої любові. Погляд люблячого Батька відкриває людині розуміння, що лише Ісус Христос може простити. Господь сказав: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт.6:33).

Покаяння починається тоді, коли вирішуємо стати обличчям до обличчя з Богом і подивитися в Його очі та жити у Царстві Божому, яке наблизилось. Господь запалює любов в наших серцях, а також жагу до праведного життя, яке свідчитиме Христа та робитиме людей навколо нас радіснішими. У Царство любові потрібно зробити рішучий крок, а саме: йти до Бога, жити перед Його очима, а також дивитися Йому у вічі. Саме до такого покаяння закликає нас Господь.

ІІІ). Кожна епоха чує заклик Христа «Покайтеся» (Мт.4:17). Гріх ослаблює волю людини і тому диявольські спокуси легко підкоряють її. І тоді людина стає подібна до листочка, зірваного з осіннього дерева, котрий летить за волею вітру. Листочок не може чинити опору вітрові, у нього немає ніякої сили летіти проти вітру, бо він летить туди, куди його тягне стихія.

Ось так живе людина, яка не вірить у Бога і не бажає прийняти покаяння від Нього та не звертається до Нього з прохальною молитвою. Їй здається, що вона сильна, адже вона летить, а іноді навіть набирає висоту, як той зірваний листок і здається, що вона має владу і бачить все зверху. Однак, така людина летить не за своїм маршрутом, хоча їй може здаватися, що це нею обраний шлях свого життя. Насправді, гріх з людськими пристрастями керує такими людьми, придушуючи свобідну волю.

Сили зла завжди переслідували Церкву, намагалися скомпрометувати віруючих людей через гріхи, підірвати авторитет Церкви, обмежити її дії, позбавити єдності. Силою Божою Церква продовжує свій спасаючий історичний шлях. Прийшов час, коли недіючі храми стали відновлені. Збудовані нові храми стали гарними, як ніколи, але ходити до тих храмів не буде кому і стане неможливо. Опісля, коли і надалі люди не будуть каятися, тоді прийде антихрист. Моліться, щоб Господь продовжив нам період для покаяння і зміцнення віри, бо на нас чекають важкі і підступні часи.

ІV). «Покайтеся» (Мт.4:17), бо в інакшому випадку без покаяння людина прямує до вічної загибелі, але на жаль не всі це розуміють. Святий Іван Золотоустий говорив, що в той час, як Ной безперестанно взивав: «Покайтеся!», то люди знущалися з нього і сміялися над будівництвом ковчега, доки не прийшла вода і знищила всіх. Так і тепер люди сміються над словами «Покайтеся!». Пізнати цей час наступаючої темряви можна за техногенними катастрофами, спричиненими людиною. Та система існування суспільств, яка за сутністю абсолютно протилежна Законам Божим і тому починає ламатися: падають літаки, йдуть на дно кораблі, вибухають атомні станції і хімічні заводи, з’являються урагани незнаної сили, землетруси, найжорсткіші засухи і страшні зливи. Все це проходить на фоні страшних природних явищ, які відбуваються по всій землі. Відхід від Бога, який створив світ у гармонії, спричинює хаос.

Не можна увійти до Царства Божого ні в житті земному, ні в житті небесному, якщо немає покаяння і немає переосмислення свого життя. Сучасній людині необхідно піддати своє життя суворому аналізу і власному суду перед лицем Божим. Цієї здібності каятися дуже часто не вистачало людям навіть в епоху, коли процвітала віра. Покаяння вимагає особливої духовної сили й здібності кинути виклик — не суспільству і своєму оточенню, що іноді ми робимо самовпевнено з гординею, а найважче кинути виклик — самому собі.

Висновки. Чим дальше суспільство віддаляється від Бога, тим більше воно ненавидить тих, хто проповідує про Ісуса Христа. Проповідь про Спасителя комусь стає перешкодою вести народи до пекла і кидає виклик важкому моральному стану атеїста. Не бажаючи відгукнутися на заклик «Покайтеся!», люди готові вбити тих, хто цей заклик проголошує світові.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможе прийняти прощення і Божу любов до нашого серця.

Нехай Слово Боже допоможе наші обличчя повернутися до Господа та отримати нам радість прощення у тайні Покаяння. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

24 січня 2021 року Божого

м. Коломия