Проповідь владики Василія Івасюка в день св. пророка Іллі

Храм пророка Іллі у монастирі студійського уставу в Дорі.

«Не судіть, щоб вас не судили»

(Мт.7:1).

Вступ. Дорогі в Христі! Сьогодні свята Церква молитовно звертає нашу увагу на особу пророка Іллі, який жив близько трьох тисяч років тому. Це був той час, коли світ перебував у поганстві та скрізь панував упадок віри.

І). Життєвий шлях пророка Іллі

Життєвий шлях пророка Іллі сповнений унікального досвіду – надзвичайних чудес та поваги серед вірних Богові людей. Однак, пророк багато терпів через людські язики, обмови, неправду за які треба відповідати перед Богом. Святе Письмо подає прості слова, як уникнути строгого і неминучого Суду Божого. Ось ці слова: «Не судіть, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють» (Мт.7:1–2). Якщо ви не судите чужі гріхи, тоді можете надіятися на милосердя Боже.

Найперше, ми не маємо права плутати добро та зло й через власний страх відмовлятися жити за моральними принципами. Без вміння розрізняти, що є «добрим», а що «поганим», життя людей було б нестерпним. Цар Давид каже: «Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся!» (Пс.34:15).

Що означає «Не судіть»? «Не судіть», найперше означає, що ми маємо перестати виставляти оцінки іншому, тобто, своєму ближньому, а найприскіпливіше оцінювати себе, свої вчинки, свої думки.

Найкращий урок як не судити подає нам непогрішимий і праведний – це «чоловік Христос Ісус» (І Тим.2:5). Навіть вороги про Нього говорили: «Учителю, ми знаємо, що ти щиросердний і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя» (Мт.22:16). Христос мав найбільше право строго відноситися до грішників. Однак із Його уст завжди звучало: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже від нині не гріши» (Ів.8:11).

Навчитися не осуджувати можна на прикладі життя Ісуса Христа. І тільки тоді виконаємо Павлів приказ: «Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі» (Флп.2:5). В цих почуттях повинна бути любов до грішника, бо так важливо навчитись розрізняти людину та сам гріх. Хоч через людину гріх увійшов у світ, але вона не є винахідником гріха, а його жертвою. Гріх збезчестив людину, однак не знищив Божого образу. Так дивиться на людину Христос. І тут важливо нам усвідомити: якщо Христос нікого не осуджує, то і нам слід навчитись нікого не судити, щоб самим не підпасти під суд.

Виконання заповіді «Не судіть», не означає, що припиняємо думати. Навпаки, це вершина праці думок і розуму, пам’ять про свої гріхи та розуміння того, що тільки один Господь може винести справедливий вирок людині. Він один знає, хто міг виправитися і не виправився, а хто не став кращим, тому що не міг. Цар миру знає підступність диявола, слабкість людини і важкі обставини та ще багато того, від чого залежить правильний суд і що закрито від людських очей. Інколи, хвалячи когось, ми можемо осудити та принизити іншого. Скажімо, неправильно було би возвеличувати якусь одну людину, бо вона є великим жертводавцем, а інших, які також є добродіями, – недобачати! Як бачимо, навіть у похвалах ми маємо бути стриманими і справедливими.

Можна собі уявити словесний портрет людини, яку, після її смерті, Христос не осудить, але, вказуючи на райські ворота, запросить: «Заходь!». Така людина впродовж свого життя ніколи не слухала чужих таємниць, не слухала пустих розмов та пліток, бо її слух такі слова просто не сприймав і був налаштований на слухання Слова Божого. Така людина ніколи не говорила про чужі гріхи, ніколи не осуджувала інших, бо її язик був налаштований тільки на те, щоб осуджувати саму себе і то у Таїнстві Святої Сповіді. Така людина свої гріхи людина завжди пам’ятає, тому й не дивно, що пророк Давид говорить: «гріх мій завжди переді мною».

Ця людина, роздумуючи над вчинками інших людей, на одну шальку терезів складає думки про гріхи інших, а на іншу – свої особисті разом із милосердям Божим. Така людина вчилася постійно закону Господнього, вона можливо у своєму житті не мала великих чеснот, не була постником, не навчилася молитися полум’яно і чудотворно. Всі сили такої людини пішли на внутрішню боротьбу зі своїм нерозумним серцем, котре хотіло вкрасти у Бога царську гідність – чинити суд та розвішувати на всіх свої ярлики.

У такій людині проходила жорстока внутрішня боротьба, тому є так важко комусь пояснити, чому непотрібно осуджувати. Христос обіцяв не судити того, хто не судив нікого і просто без Страшного Суду скаже такій людині: «Заходь».

ІІ). «Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих» (Пс.34:14).

Апостол Яків, навчаючи про гріхи язика та гріхи брехні, говорить: «Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим. І язик – вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед інших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним» (Як.3:5-6). Однією з найбільш проблем в християнстві є гріхи язика. Якщо можете присмирити язик, тоді можете присмирити і себе. Якщо можете здобути перемогу над язиком, тоді отримаєте правдиву і міцну перемогу у житті. Апостол Яків попереджує: «Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом. Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він – зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою» (Як.3:7-8). Розглянемо декілька грішних проявів людського язика.

Один з перших – це є гнів.

Гнівлий чоловік, неначе глечик без дна. Втративши, контроль над язиком, легко піддається гріху. Гнів має багато різних видозмін: крайнє незадоволення, скандали, нетерпеливість, невдоволення, роздратування, нестриманість, озлобленість, гарячкуватість – все це проявляється у поганих словах. Бог засуджує все це. Кожний вислів сказаний в гніві несе в собі велику небезпеку. Слова сказані в гніві ніколи не покращують ситуацію. Наймудріший цар Соломон каже «Хто терпеливий, той великий розум має, а хто на гнів запальний, виявляє дурноту» (Прип.14:29). В книзі Соломона сказано: «Лагідна відповідь гасить гнів, [дратівливе] слово викликає лютощі» (Прип.15:1). Христос говорить: «кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає судові» (Мт.5:22). Апостол Павло навчає: «Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф.4:26). Багато оправдовують свій гнів різними способами. Зазвичай приписують це нервовому стану, не бачачи гріха. Набагато краще покаятися з причини гніву, висповідатися і залишити його, аніж оправдовуватися. Бог допомагає каянникам. Щоби гнів процвітав, хорошим людям треба нічого не робити.

Другим проявом гріхів язика є погані слова.

Ця шкідлива звичка стала для багатьох, як молодих, так і старих, стала звичною річчю. Апостол Павло навчає: «Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його. І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення(Еф.4:29–30). Святе Письмо вчить, що людина, котра не грішить язиком є досконала і може запанувати над своїм тілом та життям. Брудні слова породжують брудні люди.

Якщо ти не можеш контролювати свій язик, вживаючи погані слова, тоді Святе Письмо попереджує, що ти винуватий і цей гріх не залишиться без покарання. Мова наша багата прекрасними словами, цікавими мовними зворотами, однак люди засмічують чудову українську мову та вживають погані слова, котрі заганяють їх в пекло.

Третім гріхом язика в усьому світі є брехня.

Господь Бог заповідав Мойсею і синам Ізраїля не брехати один одному і всім людям. Десять Заповідей Божих забороняють неправдиво свідчити. Апостол Павло навчає: «Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму» (Еф.4:25). Святе Письмо засуджує брехню, як один з найгірших гріхів. Брехня стоїть в одному ряду з вбивством і перелюбом.

Як часто, не задумуючись, ми говоримо неправду один одному. Як часто політики дають обіцянки, котрі не виконують і навіть не збираються взагалі їх виконувати, а роблять це через те, щоби скористатися довір’я народу для власних цілей. Таку брехню ми зустрічаємо не тільки в політиці, але й в комерційних та соціальних відносинах. Неодноразово приходиться бачити, як люди, не червоніючи брешуть, заради своєї вигоди. Багато християн обтяжені гріхами брехні. Не дивлячись на те, що дехто намагається уникати брехні, але через певні обставини не соромиться обманювати, бо вважає брехню за менше зло.

Християнин зобов’язаний уникати брехню, ненавидіти її і не довіряти брехливим людям. Святе Письмо попереджує, що брехня завжди буде наказана і той хто говорить брехню. Ісус Христос сказав: «із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. Це осквернює людину». (Мт.15:19-20). Господь ставить брехню і неправдиве свідчення поряд з іншими важкими гріхами.

Четвертим важким гріхом серед християн є привичка критикувати інших.

Ця привичка відноситься до гріхів язика. Ісус Христос сказав: «Не судіть, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють» (Мт.7:1–2).

Нарікання також відноситься до гріхів язика. Апостол Павло навчає: «Усе робіть без нарікання і мудрування» (Флп.2:14). Віруючі повинні уникати нечистих розповідей. Нечисті розповіді – це гріх язика. «Жодне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне» – говорить Апостол Павло. Він також попереджує: «Розпуста й усяка нечистота та захланність щоб і не згадувалися між вами, як це й личить святим. Так само безсоромність чи балачки безглузді й порожні жарти, – воно бо  непристойно» (Еф.5:3-4). Якщо ти винуватий в цих гріхах, то негайно покайся в них, залиши їх, попроси вибачення і Бог простить тебе. Апостол Іван Богослов каже: «Якщо ми визнаємо гріхи наші», то Господь простить і очистить нас від всякої неправди (І Ів. 1:9).

Висновки. Життя пророка Іллі пригадує нам про першу заповідь: поклонятися єдиному Богу та навчає бути вірним Богові у своїх словах, думках, вчинках. Пророк Ілля покладається на Бога навіть тоді, коли здається, що все проти нас. Великий пророк застерігає, що той, хто на землі сіє неправду, братовбивство, ненависть, брехню, непослух – буде знищений Богом. Якщо ви один одного гризете і з’їдаєте, то бережіться, щоби ви не були знищені. Не осуджуймо своїх ближніх, молімся за грішників так, як за самого себе. «чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве» (Іс.32:8).

Молімося, любімо один одного, працюймо на славу Божу. День Господній прийде як злодій і при голосі ангельської труби у будь-який час.

Молитвами святого пророка Іллі, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас і благослови Україну! Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

02 серпня 2021 року Божого

с. Дора


Послання і проповіді