«Голос вопіющого в пустині:

Приготуйте Господню дорогу,

вирівняйте стежки Його»

(Мт.3:3).

Христос Рождається!                                                        Славімо Його!

Вступ. Івана Хрестителя ми називаємо Предтечею або Предвісником Христа, котрого передбачили старозавітні пророки.

І). Іван Предтеча приготовляє людей до приходу Месії. Євангелист Матей перед Богоявленням розповідає про початок проповіді Івана Хрестителя, яка приготовляла людей до приходу Месії. Пророк Ісая ще за 700 років до подій над Йорданом передбачає прихід Предтечі кажучи: «Голос чути: Стеліть Господеві дорогу в пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові! Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівними, а прикрі кручі – низиною! Тоді слава Господня з’явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні!» (Іс.40:3-5).

Господь приготовляє важливі переміни, які Він запланував виконати через служіння таємничого Месії. Однак народ не підготовлений зустріти Спасителя і тому Іван Предтеча закликає людей покаятися та почати нове життя.

ІІ). «Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки Його» (Мт.3:3). Іван Предтеча запрошує народ у пустиню, щоб там у тишині серця переглянути свої стосунки з Господом. У такому приготуванні людині не повинно щось перешкоджати. Залишившись сам на сам з Богом, людина постає перед Господом такою, якою вона є насправді. І саме тут починається приготування до розмови і зустрічі з Господом. Очистивши свою совість від гріхів у пустині, наше життя стає здатним прийняти Бога.

Кожного року перед святом Богоявлення чуємо заклик Євангелія, щоб увійти у внутрішню пустиню свого серця і відкритися на Божу благодать. Це час особливого переосмислення наших цінностей та переваг; це час перевірки напрямку нашого життя на відповідність із Божим Словом. Запитаймо себе на самоті: «Які голоси керують нашим життям і хто провадить нами?».

Якщо ми правильно приготовляємося, тоді природно свідчимо правду про Бога, про сенс життя та велику гідність людини у Божих очах. Цим самим сповнюємо своєрідне служіння Предтечі для інших людей – через наш приклад та служіння Господь готує cвою дорогу до сердець інших людей. Приклад та служіння Івана Хрестителя є одним із духовних рецептів, який навчає нас що потрібно для того, щоб життя було сповнене сенсу.

ІІІ). Готуйте Господеві дорогу. В часи Спасителя не було звичних для нас засобів поширення інформації: інтернету, вайфаю, телебачення, газет чи радіо. Важливі новини повідомляли людям на ринкових площах вісники. Обов’язки вісників було проголошувати відомості, новини й оголошувати царські укази і про царські візити. На кожний приїзд високопосадовця, місцева влада тепер також намагається ремонтувати дороги, ремонтувати паркани і висаджувати клумби.

Іван Хреститель – це той вісник, який приготовляє усіх до прибуття Месії, котрий йде слідом за Предтечею. Люди у цілому світі потребували покаяння на прощення гріхів, а теперішний світ потребує прощення.

Про це саме говорить євангелист Марко на початку свого Євангелія. «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його”, – так виступив Іван, христивши у пустині та проповідувавши хрищення та покаяння на прощення гріхів» (Мр. 1:2-4). Іван Предтеча у своїх проповідях оминав політичні і суспільні питання. Люди приходили слухати науки про особисте покаяння і прощення Богом гріхів, чого ніхто не міг дати у світі. Проповідь Івана Хрестителя є наболілою і в теперішний час потребує вирішення. Сучасна наука і техніка дає нам суттєві переваги, у порівнянні до часів Спасителя. Наші величні храми і Собори вражають своєю красою, а наші будинки такі високі, що роблять людину маленькою мурашкою.

Євангелист Марко в кількох реченнях зумів передати потрясіння суспільства, яке справила проповідь Івана Хрестителя на своїх слухачів. Хвора людина не може заснути і тому ніч тягнеться для неї безкінечно довго. Однак, коли людина засне міцно, тоді миттєво проминає ніч і за вікном наступає ранок. Перші рядки Євангелія від Марка зумовлюють людей задуматися: «Чи ми не спимо у Церкві та своєму житті? І що здатне розбудити нас та покаятися?».

Нас заколисує той віртуальний простір у який увійшло теперішнє життя: новини розповсюджуються зі швидкістю блискавки, дружбу починаємо у фейсбуці і т.д. Гаряча та холодна вода, обігрівачі взимку, мікрохвильові печі та пральні і посудомийні машини – вся ця техніка полегшує наше життя. В наш час людині не приходиться витрачати багато часу, щоби здобути собі їжу, як це доводилося робити століття назад. Колись треба було вбити дику тварину для їжі, а тепер приходите в супермаркет і купляєте готове м’ясо. Нинішній комфорт покликаний полегшити людині життя, але це так і не зробило людину вільною і щасливою. Залишається чимало людей, які мають достатки, але відчувають себе самотніми, бо у своєму житті не зустріли Бога. За тими щоденними клопотами отримуємо багатство, але не залишається місця для Божої благодаті. У цьому випадку ми дуже близькі до людей, які приходили слухати Івана Хрестителя. Його голос звучить у пустелі, а почути голос вопіющого можна і тепер, тільки для цього треба вимкнути радіо, телебачення, музику, уникнути голосів колег і друзів, коли не потрібно буде кудись спішити, намагатися вкластися щось виконати у встановлені терміни. Голос Божий зазвучить там, де є тиша, мир та спокій.

Перед нами, як і перед людьми, котрі приходили до Івана Хрестителя, залишилися ті ж самі виклики. Як тоді, так і тепер, люди зустрічаються з неправдою, обманом, маніпуляціями та насильством. Що робити? З такими і подібними питаннями до пророка приходили митарі та солдати. На ці питання Іван дав таку відповідь: «Прийшли також митарі христитись і йому мовили: «Учителю, що маємо робити?». А він сказав їм: «Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть». Вояки теж його питали: «А ми що маємо робити?» Він відповів їм: «Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею» (Лк. 3:12-14). А це є відповідь і нам із вами, бо сьогодні перед нами стоять ті ж самі виклики.

Основним мотивом проповіді Івана Хрестителя було покаяння. Покаяння полягає в тому, щоби знищити з свого серця усі пристрасті та повернути його до Ісуса. Для єврейського народу пустеля – це місце, звідки почався шлях із неволі до Христа. Тому кожному із нас треба прийняти рішення – повернутися із тієї пустелі розкаяним до Ісуса і принести Йому свої недуги, щоб Він їх вилікував.

Висновки. Отож, нехай нинішнє приготування до Богоявлення Господнього буде виявом нашої глибокої віри і радості та допоможе нам славити Бога з Вифлеєму. Нехай освячена Богоявленська вода відкриє Двері Милосердя через які треба пройти не тільки кроками, але й своїм серцем.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нам гідно підготуватися до зустрічі з Христом.

Нехай Йорданське хрещення допоможе людям зробити постанову навернення. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

18 січня 2021 року Божого

м. Коломия