Проповідь владики (Василія) Івасюка в день Благовіщення Архангела Гавриїла Діві Марії

Радуйся, Благодатна,

Господь з тобою!”

(Лк. 1,28).

 

Всечесні отці, брати і сестри та молодь в Христі Ісусі, вітаю Вас святковим християнським привітом “Христос посеред нас!”. “І є, і буде!”.

Вступ. Свято Благовіщення – це зустріч Божого Провидіння з планами людини і добровільна згода здійснити волю Божу у нашому житті.

І). “Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!”(Лк. 1,28). Такими радісними словами починається свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Архангел Гавриїл приносить звістку до Діви Марії, що Вона має зачати у своєму лоні сина від Духа Святого – Месію. Молода Дівчина приймає нелегке рішення, даючи згоду на виконання Божого плану через Її особу. Боже Слово бере на себе видиме тіло і стає сином людським. Небесне Благовіщення Пресвятої Діви Марії – це велика тайна єднання Божої природи з людською. Син Божий стає посередником між Богом і людьми, бо цьому єднанню покірно послужила Пресвята Діва Марія, сказавши важливе слово “ТАК!”.

Це важливе слово “ТАК!” стає хвилиною таємничої небесної чистоти і непорочного зачаття Сина Божого на землі. Натомість кожна людина, за словами псальмопівця царя Давида, зачинається в гріхах. Ось бо в беззаконні мене зачато і у гріхах породила мене мати моя” (Пс.50). Ісус Христос сам прийшов до людей без гріха і приносить кожній людині дуже часто незрозумілий подарунок – спасіння. Початок спасіння – це нове життя, з’єднане з Богом, яке здатне провести правдиві реформи в Україні і цілому світі. Люди і влада, на взірець Пресвятої Богородиці, повинні дати згоду на це одним відповідальним словом “ТАК!”. Святе Письмо підтверджує, що спасіння людей й успішне реформування суспільства – це початок нового і безгрішного життя.

ІІ). На початку 90-х років один проповідник прилетів з Канади до Києва, щоби Словом Божим реформувати Україну після розпаду Радянського Союзу. Він почав навчати людей на Хрещатику, вигукуючи біблійні пророцтва по-англійськи. Раптом до нього підійшов хлопчина і запитав: “Може вам потрібен перекладач, бо люди вас добре не розуміють”. Слава Господу!” – вигукнув місіонер. Тепер його могли розуміти слухачі! Він розповідав євангельську притчу про сіяча. Землероб сіяв зерно і воно потрапляло у різні ґрунти. Одне впало край дороги, друге в кам’янистий ґрунт, третє в терня, а четверте на благодатну землю. “Ви всі – ґрунти” – вигукнув проповідник, а перекладач неправильно зрозумів і переклав “Ви всі – дурні”. Народ почувши неправильний переклад, згодився і всі присутні ствердно закивали головами.

Проповідник дуже зрадів побачивши, що його слово потрапляє на благодатний ґрунт. І раптом хлопчина перекладач сказав місіонеру «Ой вибачте, помилка! Правильно буде перекласти слово «ґрунти», а не «дураки». На жаль, цього вже ніхто зі слухачів не зрозумів і не бажав розуміти, що слухачі стали якимись такими ґрунтами.

Ця історія пригадує мудрі слова нашого морального авторитета і багатолітнього політичного в’язня за відродження України і віце-ректора Українського Католицького Університету – Мирослава Мариновича. Його мудрі повчання є дуже глибокі. Особливо вражає сказана ним фраза: “за своє життя я також пізнав солодкий смак морального переступу і добре відчув, якою полиновою гіркотою він зазвичай обертається”. Ці слова назавжди залишаться в історії багатостраждального українського народу. Солодкий смак морального переступу насправді б’є полиновою гіркотою! Ці слова пана Мирослава сильно зворушують не одну людину, оскільки ми самі неодноразово пізнавали солодкий смак цього морального переступу. А як його не пізнати? Весною на полонину приходять біленькі пухнасті овечки. Вони щипають молоду травичку і гріються на сонці. Тільки трохи пізніше, коли їх чабани спіймають, буде їм і солодкий смак і полинова гіркота. Святе Письмо порівнює життя людей до цих овець.

2.1). Мирослав Маринович – сучасний апостол Павло. Він своїм словом нагадує апостола Павла у новітніх часах. Проповіді Павла люди сприймали, як нерозумного. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрості шукають, – ми проповідуємо Христа: ганьбу для юдеїв і глупоту для поган” (ІКор.1,22-23). Тому повчання про воскресіння Христа доводили юдеїв до несамовитості, а греки падали від сміху, відповідаючи Павлові “Про воскресіння з мертвих ми послухаємо завтра”. Дійсно, проповідувати про те, що хтось десь воскрес із мертвих, був невинно зарахований до злочинців, ганебно розіп’ятий на хресті між бандитами і ще взяв на себе ваші провини – це стає зовсім незрозуміло. Очевидно, що за такі проповіді Павла били і по голові і по спині. Закінчив він своє життя так само, як і Христос, який теж всіх діставав своїми проповідями.

“Греки мудрості шукають” – це ми з вами! Ми шукаємо мудрості і тому читаємо мудрі проповіді. “Юдеї вимагають знаків”, сподіваючись на диво. Ці юдеї – це також ми з вами, бо не віримо і не повіримо, поки не побачимо диво! І судячи з обіцянки Христа дива нема і не буде. Диво буде коли хтось повірить і тоді ця проповідь перетворюється на Божу премудрість.

Майбутнє преображення народу почнеться з усвідомлення молоддю того, що світ цинічного зневажання Божих і людських законів, у якому їх змушують жити поважні мужі, є насправді нестерпним”. Поважні мужі примушують молодь жити в світі цинічного зневажання Божих і людських законів. Це нестерпно! Коли молодь усвідомить цю нестерпність – почнеться преображення суспільства. Це мудра і глибока думка.

Ця проповідь до всіх українців щоб зібрати всіх своїх дітей воєдино, котрі розсипані по світах як пісок по пустинях. Їдять вони зароблений хліб у неволі з гірким присмаком гріха і чужини. Натомість тут поважні люди заробляють на людському горі мільйонні статки, а жити і відпочивати їдуть на ту же чужину. Час повертатися додому, діти, і самим заробляти та вільно жити на своїй землі! Не чекайте, що вам тут хтось створить умови для життя, підніме бізнес чи поборе корупцію. Не сподівайтеся, вони вас не чекають вдома, але це ваша земля. Прийдіть і поверніть її собі. Поки ви це не зробите – їстимете хліб зі смаком полину і чужини.

Скільки таких на перший погляд нерозумних проповідників і пророків повбивали? Христа теж розіп’яли за актуальні проповіді, котрі живуть сьогодні. Ці пророки промовляють до нас крізь тисячоліття, але чи зможемо тепер зрозуміти ці пророцтва і чи врятуємося?

Неправдиві пророки теперішнього часу підлещують наш слух, говорячи, що українці заслуговують кращого життя, кращої влади, кращої долі. Наскільки це правда подивімося на реальні факти. За 25 років незалежності ми зробили 50 млн. абортів, тобто здійснили найбільшу у світі кількість абортів на душу населення. Перших 80% вагітностей переривається абортами. Ми самі знищуємо практично всіх наших первістків – силу і красу нації. Серед 500 тисяч українок, які народжують щороку, 100 тисяч ромської національності і 100 тисяч татарок, не рахуючи менших національностей. Зі своїх гаманців, тобто податками, ми оплачуємо ріст числа інших народів, у яких з нами особливі рахунки. І ми заплатимо за ці гріхи знищення власної нації. В той же час наші прекрасні сестри і дочки домінують на ринку секс послуг у всьому світі. Ми виробляємо найбільшу кількість дитячої порнографії. Ще трохи і ми станемо цивілізованою європейською країною та будемо женити гомосексуалістів. Ми лідируємо у розповсюдженні СНІД, венеричних хворіб, туберкульозу, наркоманії. У нас найбільша кількість безпритульних, покинутих дітей, сиріт, а також дітей, народжених поза шлюбом та дітей, що виховуються у розлучених сім’ях. За рівнем дитячого алкоголізму ми просто недосяжні у світі. Відсоток розлучень у нас один з найбільших у світі.

Це ще не всі перелічені ракові метастази у тілі українського народу, котрі приносять смерть державі. Тому лікування має бути відповідальним, щоб не перейти точку неповернення.

ІV). Благовіщення у роздумах Тараса Шевченка – порятунок для України. Кобзар написав поему “Марія” під впливом думок про Благовіщення і життя Пресвятої Діви Марії. Цей твір починається словами акафіста: “Радуйся, бо Ти відродила людей, що в гріхах починались” і продовжує натхненною молитвою до Богородиці: Все упованіє моє на Тебе, мій пресвітлий раю, на милосердіє Твоє, все упованіє моє на Тебе, Мати, возлагаю, святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая”.

Тарас Шевченко своєю поемою “Марія” спрямовує українців шукати вирішення відродження нації у святі Благовіщення. Тепер настали ті часи, коли намагаються знищити все, що є святого. Наприклад, готуються зміни законодавства щодо подружжя. Подружжя укладається між чоловіком і жінкою, а пропонується написати у новій редакції закону, що подружжя заключається між особами. Дух великої любові, пошани і справжньої побожності наставив нашого поета на цю натхненну молитву. В тайні Благовіщення Шевченко побачив правду: “Святої доленьки матері святого мученика Сина”. От цю тяжку доленьку Пречистої Діви Марії, хрест, кайдани, які вона понесла з тієї хвилини, як стала матір’ю свого мученика Сина і малює перед нами Тарас Шевченко.

Тяжка доля Матері Христової найбільш наближає її до тяжкої долі народу, робить її найбільш рідною матір’ю тих, що в неволі, в кайданах у тяжкій нужді та біді. От через що Шевченко у своїй поемі “Марія” звертається до Неї з таким щирим благанням за бідний, поневолений, пригноблений кріпацтвом, змучений український народ: Молюся, плачу і ридаю, возри, Пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольників; подай їм силу Твойого мученика Сина, щоб хрест-кайдани донесли до самого, самого краю. (…) Благаю, Царице неба і землі! Воньми їх стону і пошли благий конець”.

Пречиста Діва Мати почула натхнену молитву до неї батька Тараса за наш рідний український народ, вона допомогла йому перенести терпіння, свій хрест-кайдани донести до самого, самого краю. А ми тепер великим визвольним рухом скидаємо з себе кайдани, бо хочемо бути вільною церквою і народом. Будемо ж благати Пречисту Діву Марію, щоб допомогла нам у цій святій боротьбі, а Її святий образ будемо прикрашувати найкращими чистими почуттями свого рідного життя.

Висновки. “Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!” (Лк.1,28). Заслуговувати на краще життя наш співучий народ може тоді, коли Україна буде попри все з Господом! Насправді, українці – чудовий народ. Мені хочеться, щоб саме це стало пророцтвом. А хліб з цим самим гріхом ми споживаємо у неволі вже багато років.

Дозвольте дітям народжуватися на світ і йти за Господом, бо тоді вони мають щасливе майбутнє і запевнене Царство Боже (пор.Мр.10,14). Молоді люди! Вчіться любити життя і думати, що говорите і що несете у цей світ добро чи зло?

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі допоможе сучасним молодим людям Коломийської єпархії приступити до сповіді і гідно запричащатися і так поєднатися з Христом і Його Пречистою Матір’ю.

Господи, нехай це свято Благовіщення буде для всіх причасників початком нашого спасіння, доброю звісткою про наближення великої радості — Світлого Христового Воскресіння. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

 

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

7 квітня 2018 року Божого

м.Надвірна

 


Послання і проповіді