«Світися, світися новий Єрусалиме,

слава бо Господня на тобі возсіяла»

(Пасхальна Утреня).

Вступ. Воскресіння вводить людей в славу Господню і знищує гріх байдужості, який завжди закриває дорогу до нового Єрусалиму.

І). Воскресіння Христове і значення Пасхи. Пасха – це перехід людей від старого Адама, вигнаного з Раю, до торжественного Воскресіння нового Адама – Ісуса Христа. Воскреслий Христос поставив перед нами нове завдання – увійти до світлого і нового Єрусалиму через особисте воскресіння. Непослух перших людей став причиною їхньої трагедії. Натомість, причиною успіху Сина Божого став досконалий послух на горі Оливній перед своїми стражданнями. Він благав Бога Отця: «Отче мій, якщо можливо, нехай [омине] ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти» (Мт.26:39). І в цьому нам допомагає Воскресіння Христове, тобто Пасха. Пасха в нашому розумінні – це спів тропаря «Христос Воскрес!», освячення хліба-пасхи, писанок, баранчиків, гаївки, відвідування померлих і т.д.

Адам гріхом непослуху ще в Раю розірвав дружбу між Богом і людиною. Гріх так міцно вкоренився в нашому житті, що ми не надаємо йому особливого значення. Очевидно, що люди не дуже добре знають силу і небезпеку легких і важких гріхів. Іншими словами, ми не знаємо достеменно, що таке гріх! Наприклад, коли ми злимося, тоді передаємо гріх неначе естафету своєму ближньому і дуже часто заражуємо наших найближчих. Гріх, увійшовши в наше мислення, стає на перешкоді прощати і просити вибачення; гріх, вражаючи очі, робить всіх людей нашими ворогами і зрадниками; гріх робить нас заздрісними і не дозволяє цінувати те, що маємо. Результатом впливу гріха бачимо постійні і безкінечні нарікання, гнів, обмови, ворожбитства та шукаємо когось винного у наших невдачах. Найнебезпечнішою є ситуація, коли гріх вражає наше серце і підживлює людські страхи. І тут запитаєте цілком справедливо: «До чого тут Великдень і наш храмовий празник?». Святе Письмо відповідає нам так: «Бог так полюбив світ, що й Сина свого Єдинородного віддав на смерть, щоб кожен, хто вірує в Нього не загинув, а мав би вічне життя» (Ів. 3:16). Ось це і є Пасха. Бог віддав свого Сина, щоби ви мали все! Своєю смертю і Воскресінням Ісус переміг гріх, смерть і дав тайну Покаяння, як приклад очищення кожної людини. Воскресіння Христове означає, що Бог знову повірив в людину і хоче дружити з нами так, як тоді в Раю. Розкажіть Богові про свої помилки, попросіть пробачення і віруйте усім серцем, що Він безмірно любить тебе. Тоді Господь дасть тобі «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (І Кор.2:9). На жаль, важливою перешкодою до всіх дарів воскресіння стоїть гріх людської байдужості.

ІІ). Байдужість – це параліч душі і передчасна смерть. Теперішний час наповнений людьми, котрі живуть байдуже і з внутрішньою порожнечею та бездушністю. Світогляд сучасної людини зводиться до фрази «моя хата з краю і я нічого не знаю». Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. На сторінках Нового Завіту, в Євангелії від Луки, ми читаємо про жахливий злочин – розп’яття Ісуса Христа: «І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказав: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять». Коли ж ділили його одіж, кидали жереб. Люди стояли й дивилися» (Лк. 23:33-35).

Після страшних тортур, зневаг, побиття батогами Син Божий прибитий до хреста. А що ж люди? Лука дуже точно зобразив реакцію народу на те, що відбувається: «І стояли люди і дивилися» (Лк. 23:35). Вся річ у тім, що натовп за часів Христових був одержимий однією із жахливих вад людства – загальною байдужістю. Байдужість – це відсутність уваги людей один до одного, це стан людини, при якому вона не виявляє найменшої цікавості до того, що відбувається. Ви напевне чули такі приказки: «Після нас хоч потоп», «Я не море і мене ваша проблема не хвилює», «Своя сорочка ближче до тіла»? І навіть замінивши слово «байдужість» м’якшим виразом «нейтральне відношення», байдужість залишиться байдужістю.

Приклад. Редакція відомої газети «Комсомольська правда» після розпаду Радянського Союзу і розформування комсомолу, вирішила змінити свою назву. У зв’язку з цим було проведене опитування населення про доцільність такої пропозиції. У результаті – лише 2% респондентів висловилося за необхідність заміни назви газети, 2% озвучили протилежну думку, але 96% опитуваних просто заявили, що для них немає різниці. Похмура картина викликає біль у душі за людей, котрим немає ніякого діла до Бога і ближнього.

2.1). Байдужість у християнському середовищі до ближніх – це нестерпний біль. Християни називають один одного братами і сестрами, але якщо придивитися до їхніх взаємин ближче, тоді спорідненими їх вже точно не назвеш. У Святому Письмі ми читаємо: «Майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп. 2:4). Як часто ми чуємо на свою адресу такі питання: «Чого ти потребуєш? Чим я можу тобі допомогти?». З іншої сторони, як часто ми ставимо такі питання іншим людям, звертаючи увагу на їхні потреби? Апостол Яків каже: «Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, – гріх має» (Як. 4:17).

Бездіяльність, це коли існує можливість реальної допомоги і підтримки потребуючим, а не реагувати на це є гріхом. На жаль, багато послідовників Христових більше цікавить власне благополуччя, аніж душі улюблених Богом людей. Стояти осторонь, пасивно спостерігаючи за життям братів і сестер, це гріх! Святе Письмо наполегливо закликає: «святих у потребах споминайте і дбайте про гостинність» (Рим. 12:13). Хто такі ці святі? Ангели!? Ні! Це наші брати і сестри у потребі.

2.2). Байдужість до Бога і Його Слова. Задайте собі просте питання всі без винятку: «Хто з нас прочитав хоч раз Святе Письмо – Боже Слово?». Це байдужість! Ісуса Христа розпинали на Голгофі, а народ стояв і байдуже дивився. Тепер люди так само реагують на Ісуса Христа та Його науку. Божа любов віддала найкраще, що було на Небі за найгірше, що було на Землі. Хіба страждання і смерть Спасителя не спонукують нас працювати для Нього і присвятити Йому все своє життя? Господь бажає, щоб християни мали чітку позицію в питаннях віри і милосердя. Життя за принципом «Яка мені різниця?» – не прийнятна для дитини Божої. Бог не терпить половинчатості.

Відповідаючи на питання учнів про ознаки останнього часу, Ісус Христос дуже ясно сказав: «Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне» (Мт. 24:12). Охолодження любові – це і є людська байдужість. Але все таки в словах пророка Даниїла про останній час бачимо надію на перемогу. Він констатує той факт, що «люди ж, які знають свого Бога, стоятимуть твердо й діятимуть» (Дан. 11:32). Не сидіть склавши руки, а проявляйте ініціативу в служінні Господеві! Нехай час, про який писав пророк Даниїл, стане реальним у житті сучасних християн, котрі шанують свого Бога і не байдужі до життєвих труднощів ближнього

Висновки. «І стояли люди і дивилися» (Лк. 23:35) на злочин – розп’яття невинної Людини. З «маленької» байдужості починається байдужість велика, яка переростає у холодний і бездушний розрахунок у стосунках з будь-якою людиною. І тоді проявляється матеріалізм – бажання в усьому бачити джерело матеріальних благ і власного доходу. Тоді не дивімося заздрісно на тих, що мають достатки, бо вони тяжко в поті чола примножують свої достатки, ще й діляться з іншими. Не дивімося лукаво на тих, хто кривдою та хитрощами наживається, бо такі особи гідні співчуття, а їхній кінець може стати фатальним. Дякуймо Господові за те, що маємо і духовно зростаймо.

Хай воскресіння Христове утверджує нашу парафію у чеснотливому житті, бо все проходить дуже швидко! Ви зустрічаєте багато людей, які потребують уваги, допомоги чи турботи або навіть доброго слова! Не будьте байдужими до них і тоді життя обов’язково повернеться до вас світлою стороною. Добрі вчинки робіть не за розрахунком, а за покликом душі. Довіряймо воскреслому Христові все життя і тоді Він наповнить нас своїм невгасним духовним світлом!

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи активно перебороти гріх байдужості у нашому житті.

Нехай Бог допоможе нам побачити потреби і надавати посильну участь у вирішенні проблем наших ближніх, а особливо українських воїнів!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

29 квітня 2019 року Божого

с.Воскресінці