“Милосердя хочу,
а не жертви!”.
(Мт.9,13)

Вступ. Святий Вечір і Боже Милосердя вимагають від людей берегти людське життя, любити один одного і знаходити благодать у добрих ділах.

І. Святий Вечір одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері 06 січня, напередодні Різдва Христового. Господарі вносять до хати оберемок сіна, стелять його під столом і воно там має пролежати до Водохреща. На Свят-вечір приготовляють першу кутю, яка складається з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва “багата кутя”. Пісні страви готуємо тому, що це припадає на останній день Пилипівського посту.

На небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка. Господар бере свічку, хліб та обходить оселю і тоді вся родина сідає за багатий стіл. Свята вечеря починається з молитви і читання уривку з Євангелії від Луки (2, 1-20), де описується народження Спасителя. Родина споживає пісну вечерю без вживання жодних алкогольних напоїв. Першим займає місце господар, а за ним інші члени родини і на знак миру та єдності діляться одне з одним просфорою і кутею. На знак своєї радості люди співають колядки, а вночі йдуть на богослужіння, так само як вифлеємські пастирі опівночі прийшли до народженого Ісуса поза містом Вифлеєм.

Люди під час святкової вечері намагаються не виходити з-за столу і розмовляють тихцем. Глава сімейства пропонує пом’янути покійників і запросити їх до Свят-вечора. Вважається, що саме в цей час всі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі і для них звільняють місця та ставлять страви й ложки. Слідом за господарем усі присутні виголошували молитву, називаючи поіменно небіжчиків та приказуючи: “Царство їм небесне, хай їм легенько лежиться, а нам легко живеться!”.

Наступну молитву виголошували усім живим членам родини і бажали здоров’я, щастя і в злагоді дочекатися наступного Різдва. Перед початком вечері старший чоловік, зачерпнувши ложкою куті, підкидав її до стелі на “приплід”. Скільки зернин прилипне, значить стільки з’явиться в Новому Році ягняток. Друга порція призначається для врожаю зернових, а третя передбачувала кількість роїв. І тільки після цього починали вечеряти. Господар брав свічку та миску і, поклонившись до чотирьох кутів, передавав страву дружині і т.д. Опісля вечері діти відвідували своїх родичів і приносили до них Святу Вечерю. Отже, Свята Вечеря це є трапеза любові, примирення і готовність робити діла милосердя потребуючим у Новому Ювілейному Році.

ІІ. “Милосердя хочу, а не жертви!”. (Мт.9,13). І тому Церква у Ювілейному Році радісно відкрила Двері Милосердя, а почуте Боже Слово спрямовує світло очей до місця знаходження благодаті у житті людини. Архангел Гавриїл відкриває здійснення великого таїнства у житті схвильованої Діви Марії: “Радуйся, повна благодаті” (Лк.1,28). Божа благодать огорнула Діву Марію та вчинила Її гідною стати матір’ю Ісуса Христа. Це є найбільше таїнство, бо воно виходить поза межі людського розуму і стає причиною радості та сповнення віри. Слова “повнота благодаті” так перемінюють людське серце, що змінюється обличчя парохії і життя людини.

Книга Буття вказує на щоденний досвід особистого життя Адама і Єви, але завжди існує спокуса непослуху. Вони всупереч Божій волі порушили тільки один закон – з’їли заборонений плід і стали вигнані з Раю. Іншими словами, люди бажають самостійно планувати своє життя, відкидаючи Божу волю, і саме ця неприязнь постійно чинить замах на життя людей. Історію гріха можна зрозуміти лише у світлі всепрощаючої любові. Боже Слово підтверджує обітницю перемоги Христової любові над гріхом, завдяки милосердю Бога Отця. А Діва Марія є живим свідком сповнення цієї обітниці.

ІІІ. Святий Рік є Дверима до Божої благодаті. Двері Милосердя відкривають глибину Божої благодаті кожній людині. Добрий Пастир шукає всіх заблуканих на дорогах блудного сина і виходить назустріч та кожного приймає. Він прощає численні наші гріхи, але натомість вимагає милосердя з нашого боку, щоб творити діла милосердя ближнім. Господь завжди ставить милосердя на перше місце, а суд за наші гріхи хоче здійснюватися у світлі Божої любові. Отже, перехід через Святі Двері допомагає почуватися нам учасниками таїнства любові, лагідності та жити благодаттю, яка все перемінює.

Цей Ювілейний Рік нехай започаткує справжню зустріч між Церквою і людьми нашого часу. Силою Святого Духа необхідно зрушити Церкву з мілини на яку Вона сіла і повернути Її на місійний шлях, набрати на цей корабель молоді, дітей, старших, маловіруючих. Духовенству слід повсюди розширити місце зустрічі з кожною людиною, а саме: в місті, селі, на роботі, в лікарні, у в’язниці і повсюди де перебуває людська особа. Церква покликана принести радість від Євангелія, Боже милосердя і прощення гріхів. Це нове місійне завдання духовенство має сприйняти з ентузіазмом. Ювілей зобов’язує не занедбувати духа Милосердного Самарянина, а проходження через Святі Двері зобов’язує до виконування сім діл милосердя щодо душі і тіла.

Висновки. Господь прийшов на зустріч з людьми через Пресвяту Діву Марію, яка стала для всіх народів “Дверима Милосердя”. У нашій Церкві цими видимими Дверима є стародавня чудотворна ікона Богородиці з Ярослава. Людина проходячи через них Ювілейному році, зустрічає Божу любов, яка прощає гріхи і приносить милосердя із Вифлеєму – Небесний Хліб. Святий Дух, під час Святої Вечері, нехай додасть нам сили щасливо пройти через ці Двері, перемінити своє життя добрими ділами і отримати спасенну Божу благодать!

Благословення Господнє на вас!

+Єпископ Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

Виголошено в Катедральному соборі Переображення Господнього м. Коломиї,
6 січня 2016 р. Б.