«Це Мати Твоя!»

(Ів.19:26)

Вступ. Я щасливий бути тут у Зарваниці разом із нашими паломниками, які прийшли і приїхали сюди, щоб оздоровити себе, просити благословення для родин і молитись за Україну та розкиданих долею наших людей по чужих краях. Щорічно вірні Коломийської єпархії: покутяни, гуцули, діти, молоді сім’ї, державні працівники, воїни та багато інших людей доброї волі спішать на прощу в Зарваницю. Мати Божа тут вислуховує наші прохання і подяки, особливо у день Її Успіння.

І). Успіння Пресвятої Богородиці – це одне з 12 найбільш шанованих свят церковного календаря. Воно приурочене до прославлення пам’яті Пресвятої Богородиці і напередодні свята необхідно дотримуватися посту. Святкування дня смерті Божої Матері може виглядати абсурдним, оскільки смерть пов’язана з болем, сумом, відчуттям розгубленості, здивування перед чимось незбагненним і матеріальними втратами.

Натомість християнська віра усвідомлює людей, що смерть – це випробування, яке має пройти кожна людина на дорозі до вічного життя. Саме тому Успіння Божої Матері асоціюється з радісними емоціями у віруючих, оскільки допомагає бути прийнятим Богом на небесах. Прославлення та пошанування пам’яті Пресвятої Богородиці полягає в приєднанні Її до Сина Свого за допомогою Успіння.

1.1). Земне життя Пресвятої Богородиці. Незабаром після подій розп’яття, смерті і воскресіння Спасителя, Пресвята Богородиця аж до початку гоніння на християн, перебувала в Єрусалимі. Після цього вона відправилася разом з Іваном Богословом в м.Ефес. Не рідко вона відвідувала праведного Лазаря, який жив на Кіпрі. Перед смертю Пресвята Богородиця знову повертається до Єрусалиму. Тут вона безперервно молиться і відвідує місця, пов’язані з найбільш значущими подіями з життя Сина Божого.

Одного разу перед нею з’явився Архангел Гавриїл і повідомив їй звістку про швидку смерть, через три дні, в результаті якої вона залишить землю і відправитися на небо до свого Сина. Божа Матір розповіла про те, що вона побачила і почула апостолу Івану, а він поспішно повідомив про майбутню подію брата Господнього, апостола Якова, який розповів про це всій Єрусалимській Церкві. Завдяки чому і збереглася розповідь про Успіння Пресвятої Богородиці. Перш ніж померти, Пресвята Богородиця залишила заповіт, згідно з яким все її скромне майно переходило в руки Її прислуги, а тіло просила поховати поруч з її батьками в Гетсиманії.

1.2). Подія Успіння Матері Божої. В останній день попрощатися з Пресвятою Богородицею в Єрусалим прибули майже всі апостоли, які в цей час проповідували Євангеліє по цілому світу. У променях невимовного світла прийшов до своєї Матері Ісус Христос, оточений безліччю ангелів. Пресвята Богородиця звернулася до свого Сина з молитвами і сердечним проханням благословити усіх, хто шанує і буде шанувати пам’ять про Неї. Опісля Вона з радістю передала свою душу в руки Господа. Протягом трьох днів і ночей апостоли співали псалми біля гробниці Богородиці. І як тільки відбулося Її Воскресіння, тоді тлінне тіло Богородиці здійнялося до небес.

ІІ). «Це Мати Твоя!» (Ів.19:26). І тому подальшу свою науку хочу зосередити на значенні дружини і матері у кожній сім’ї. За приклад візьмемо твір «Марія» Уласа Самчука. Це історія життя жінки, яка вміла бути вдячною Богові за все, яка вміла любити і будувала свою сім’ю навіть тоді, коли життя було зруйноване: діти не вижили, перший чоловік Гнат став осоружним, а коханий Корній повернувся зовсім чужим зі служби в армії. Письменник показав, якою працею й терпінням, любов’ю і вмінням прощати Марія створила нову родину і виплекала сімейне щастя. Тепер Корній і Марія їдять свій хліб, а все зароблене власною працею набагато смачніше. На Святу Вечерю вони сідають до столу, і з самого серця ллються слова подяки: «Дякую тобі, Боже, що сподобив мене ласки своєї і дав змогу лити піт свій на ниві моїй, щоб їсти цей смачний хліб». Незабаром поставили нову хату, бо в сім’ї народилися близнята Максим і Надійка.

«Ніжна, чарівна, мила, кохана, лагідна, турботлива, прекрасна…». Усі ці епітети присвячені матері-жінці, прекрасному творінню Господа і найціннішому подарунку чоловікові. «І сказав Бог: «Недобре бути чоловікові одному; сотворимо йому помічника, подібного до нього» (Бт.2:18). «І сотворив Господь Бог з ребра взятого у чоловіка, дружину, і привів її до чоловіка. І сказав: «Ось тепер вона кістка від моїх кісток, і плоть від моєї плоті, вона буде зватися дружиною, бо взята від чоловіка свого. Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до дружини своєї і буде одна плоть» (Бт.2:18. 22-24). Отже, з самого початку жінка була створена дружиною чоловікові, його вірною супутницею і помічницею, але ні в якому разі вона не була додатком до чоловіка. Жінка вірна подруга, що підтримує, надихає і берегиня домашнього вогнища. Рівна з чоловіком, бо створена по образу Божому з ребра, яке захищає серце. Якщо чоловік – це голова й опора родини, то жінка – її серце і душа. І саме від неї залежить який буде настрій в домі. Саме від мудрості, виваженості та зрілості жінки залежить щасливе сімейне життя. Першочерговим її завданням – створити тиху й благодійну сімейну атмосферу, у якій чоловік зможе відпочити від щоденних турбот, великої кількості проблем і завдань та набратися енергії для подальшої праці. Це завдання – непросте, адже вимагає від неї щоденної кропіткої фізичної і духовної праці. Створити затишок в оселі, піклуватися про чистоту й охайність помешкання, приготувати смачний обід, потурбуватись про наявність у будинку необхідного одягу і побутових речей – все це повсякденні турботи жінки. Зрозуміло, що чоловік не повинен стояти осторонь, бо він також зобов’язаний забезпечувати родину всім необхідним, але душею будинку має бути жінка. Наповнити будинок щастям і любов’ю, виховувати дітей з пошаною до Бога і до батька, як до голови сім’ї – найважливіше її завдання. Стати справжнім другом і порадником для свого чоловіка – це головна місія у шлюбі. Залагоджувати конфлікти в родині, втішати скривджених, допомагати терплячим – важливе жіноче покликання. Підтримувати чоловіка у його справах, надихати на нові звершення, пишатися і захоплюватися ним – найпрекрасніша і найцінніша роль жінки. Саме таку жінку шукають чоловіки, цінують і бережуть її, бо вона стає запорукою успіху чоловіка і зростання його добробуту. Передує цьому дуже важлива умова – духовне наповнення життя родини. Воно включає в себе спільну віру і спільну молитву, які скріплюють подружжя та допомагають подолати труднощі на життєвому шляху. Взаємна турбота і повага та розуміння – все це цеглинки на яких тримається шлюб. Хоча основою шлюбу є любов один до одного, яку повинні берегти і чоловік, і жінка, але піклування про чоловіка, про дітей, оточуючий світ – важлива жіноча роль в родині і світі. Недаремно жінку вважають символом доброти, ніжності і любові. Вона – джерело творчості і натхнення, побудови світлого і прекрасного.

На жаль, сьогодні жінці все складніше виконувати свою першочергову місію. Тепер на її плечі покладений непосильний тягар – працювати на рівні з чоловіком, забезпечувати родину матеріально, приймати важливі і відповідальні рішення, керувати підприємствами, а навіть країнами. В такому випадку жінка реалізує себе як особистість, але не залишається часу для виконання своєї місії у сім’ї. Кар’єра і громадська діяльність віддаляє жінку від головного завдання – берегині шлюбу, родини і сім’ї, що є малою Церквою. Виснаження фізичне і психологічне, стреси, втома і роздратованість – ось, що часто приносить жінка додому замість спокою, гармонії і тепла. Тому пригадуємо обов’язки чоловіка – забезпечувати родину всім необхідним, піклуватися про дружину, дітей і дбати про матеріальне і духовне добро. Поважати і цінувати свою помічницю і супутницю, дати можливість жінці виконувати своє головне призначення – захищати й оберігати. А жінки повинні підтримувати і цінувати зусилля свого чоловіка, потішати в разі невдач, дарувати тепло, ніжність, ласку і кохання. Книга приповідок каже: «Втішайся дружиною юности твоєї … любов’ю її насолоджуйся постійно» (Прп.5:18-19).

Чоловік завжди мріє про ідеальну жінку, а жінка мріє про ідеального чоловіка. Одначе вони двоє не розуміють, що Господь створив їх для того, щоб вони доповнювали один одного. Ідеальних стосунків не буває. Жінки мають мудрість – не помічати чоловічих помилок і нерозумних їхніх кроків. Чоловіча сила полягає в тому, щоб прощати жіночі примхи. І тут хочеться привести за взірець мудрі слова золотої свекрухи: «Якщо мій син буде горою стояти за свою дружину значить я буду гордитись ним, бо виховала справжнього чоловіка. А якого я виховала сина – покаже старість».

Висновки. «Це Мати Твоя!» (Ів.19:26). Якщо ти не лікар – не став діагноз родині. Якщо ти не Бог – судити не берись жінку. Лізти в чуже життя – велика наглість, краще зі своїм життям ти розберись. Формула сім’ї: Дивіться в розумні книги, а не в чуже життя.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, оберігай українських жінок повсюди.

Господи, благослови українську жінку – берегиню родини.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

28 серпня 2019 року Божого

Зарваниця