Проповідь владики Василя (Івасюка) у М’ясопусну неділю

«Усе, що ви зробили одному з моїх

братів найменших  – ви мені зробили»

(Мт.25:40)

 

Вступ. М’ясопусна неділя – це останній день перед Великим постом, у якому дозволялося їсти м’ясо. Звідси й походить назва, що від цієї неділі відпускалося чи залишалося споживати м’ясні страви.

І). М’ясопусна неділя ще має також іншу назву – неділя про Страшний чи загальний суд. Цього дня читаємо Євангеліє в якому Ісус Христос говорить про Страшний суд, вічну нагороду для праведних і вічну кару для грішних. Це наповнює нас спасенним страхом, жалем за гріхи, необхідністю робити добрі справи і передовсім діла милосердя.

День Страшного суду всім людям пригадує велику відповідальність за прожите життя. Дуже швидко впала на наших прародичів строга Божа кара, вигнання з Раю, тільки за один тяжкий гріх. І це переконує кожну людину, що з Богом жартувати не можна. Тому М’ясопусна неділя доводить необхідність у нашому житті посту, покути, жалю за гріхи і негайного покаяння, бо тільки тоді зможемо мати надію на Боже милосердя у день особистого суду.

Перед цим судом ніхто не втече і тут усе буде виявлене: добро нагороджене, а зло покаране. Книги людської совісті відчиняться, виявлені будуть людські діла перед Божим судом. Тоді вся долина Йосафата зашумить страшним скреготом зубів і нестерпним риданням усіх засуджених грішників на вічні муки наповниться. Даремним буде їхній плач перед справедливим судом. Засурмлять труби й розпадуться гроби і ввесь людський рід воскресне з трепетом. І вийдуть ті, що творили добро на воскресіння життя, а грішники підуть на вічну муку.

Кожний стане на Страшному суді, і там не будуть зважати на особи, посади, уряди, багатство, бідність. Надходить день, уже при дверях суд, чувай душе, де збираються разом царі і князі, багаті й бідні, і кожній людині прийдеться дати відповідь перед Богом за свої вчинки.

Приклад. Мікельанджело написав композицію про Страшний суд. На ній Христос підняв праву руку у жесті прокляття над тими, хто розміщений зліва від нього. Пресвята Діва Марія, пророки, апостоли, праведні та безліч інших постатей тиснуться до нього. Ангели із сурмами і книжками життя, оголошують Страшний суд. Зліва внизу воскресають мертві, а вверху бачимо вознесіння праведників. Сім смертних гріхів з диявольськими обличчями тягнуть до пекла душі грішників. У самому низу розташоване пекло. Врятована душа піднімається вгору і вже ось-ось вирветься з безодні сатани, але диявол встигає вхопити її за ногу і тягне вниз. Душа від жаху закриває обличчя руками.

ІІ). Життя людини кожного дня наближає нас до особистого суду. Людська історія розпочалася зі створенням чоловіка та жінки, а завершиться остаточним Христовим судом. Люди тепер наближаються до Страшного суду, хоча мало хто переконаний і вірить в другий прихід Христа. Це підтверджують три євангельські притчі, а саме: про десять дів, про таланти та про останній суд.

2.1). Притча про десять дів. Ми живемо у проміжному періоді між першим і другим Христовим приходами. Десять дів чекали другого приходу Господа, і коли той несподівано прибув, мудрі мали олію в свічниках, а інші залишилися з погашеними світлами. І поки вони шукали за олією, двері замкнулися і вони залишилися поза світлицею. Час очікування – це час життя людини, сповнений милосердям і терпеливістю, які підтримують вогонь віри, надії і любові в серцях та допомагають жити по-Божому. Не знаємо ні дня, ні години, коли прийде День Господній, а тому молитва, Святі Тайни і жива віра допоможуть побачити знаки Божої присутності. Не пропустіть час приходу Бога Живого до вашого життя!

2.2). Притча про таланти дає час задуматися над тим, як використовуємо Божі дари. Два працівники, отримавши від господаря таланти, примножили їх, а третій слуга боявся загубити його і закопав свою долю, віддавши її назад недоторканою. Господь перших двох працівників похвалив, а третього засудив. Християнин зобов’язаний, особливо тепер, в час цієї кризи, не закриватися у собі самому, а щось робити так, щоб принести плоди не для себе, але для Господа, для Церкви, для України, для ближніх і зростання добра у світі. Життя дається не для того, щоби заздрити комусь й оберігати себе самих, але, щоб його дарувати людям!

2.3). Притча про остаточний суд. Існує особистий суд душі відразу після смерті. Душа негайно знає і бачить своє місце у вічності. Остаточний суд буде потвердженням особистого і не змінить вироку першого суду, а тільки гріхи людини будуть виявлені перед усіма людьми. Другий Господній прихід та остаточний суд, відокремлює овець від козлів. По-правиці Божій стануть праведники, а по-лівиці – ті, хто противилися волі Божій. Бог судитиме відповідно до того, як ми Його любили в наших ближніх, особливо найслабших та потребуючих.

ІІІ). Екологічний Страшний суд. Суддя зажадає звіту за довірений нам світ, який люди покликані передати майбутнім поколінням. Традиційно ми сприймаємо цю притчу Страшний суд, як заклик робити діла милосердя: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших ви мені зробили» (Мт.25:40). Тими найменшими братами є не тільки наші ближні – потребуючі люди, але також тварини, дерева, рослини і все інше створіння Боже, що страждає від гріховної поведінки людини.

На Страшному суді «голодний» Христос запитає нас, чи відповідально споживали та виробляли продукти харчування; Христос «спраглий» запитає чи економили і не забруднювали воду; Христос «чужинець» запитає, що природа – це живий організм і місце Його присутності, чи ми правильно використовували його для бізнесу; «нагий» Христос запитає чи намагались з любов’ю насадити молоді дерева після суцільної вирубки дерев у лісах, гаях, дібровах та піклувалися ними; Христос «хворий» запитає про нашу участь у знищенні диких тварин мисливством; Христос «ув’язнений» запитає, чи ви мудро управляли Божим створінням чи були безжальними експлуататорами?

Безрозсудне руйнування природи належить до гріхів, які кричать про пімсту до неба, тобто до гріхів найвищої категорії важкості. Екологічні гріхи – це шкода завдана природному довкіллю, зневага Бога Творця і загроза для благополуччя, здоров’я та життя мільярдів людей. Слід пам’ятати, що екологічний гріх – це гріх, що становить загрозу для нашого вічного життя, а це вимагає від нас каяття і належної покути, і зараз ми маємо для цього слушну нагоду: «Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння» (ІІ Кор. 6:2).

ІV). М’ясопусна неділя. Коли прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить одних від других, як пастух відлучує овець від козлів. Зображення праведних як овець, а неправедних як козлів може походити від їхньої відносної цінності для власника. Порівняно з вівцями, козли були набагато частіше не слухняніші пастухові. Вкінці, вівці завжди коштували дорожче, ніж козли, й тому, з огляду на їхню більшу корисність і вартість, їх завжди тримали у більшій кількості. І поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене». Тоді озвуться праведні до нього: «Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?». А цар, відповідаючи їм, скаже: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, — ви мені зробили».

Тоді скаже й тим, що ліворуч: «Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене». Тоді озвуться і ті, кажучи: «Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?». А він відповість їм: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших, — мені також ви того не зробили. І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне».

Висновки. «усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт.25:40). М’ясопусна й Сиропусна неділі попереджають людей, що Господь Бог безконечно милосердний і справедливий. Тому не грайтеся з гріхом, але бійтеся Божої справедливості і караючої Господньої. Ніколи не бійтеся остаточного суду, а радше живіть згідно Заповідей Любові: нікому не відповідайте, коли ви злі; нічого не обіцяйте, коли ви щасливі; нічого не вирішуйте, коли ви сумні.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, навчить цього Великого Посту розпізнавати бідних і найменших та бути чуйними в молитві й любові.

Господи, змилосердися над нами і терпеливо помилуй всіх нас, а особливо воїнів Української армії, як Благий і чоловіколюбець.

Благословення Господнє на вас!

 

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

3 березня 2019 року Божого

с.Шепарівці

 


Послання і проповіді