“Сину, відпускаються тобі твої гріхи“ (Мр.2,5).

Вітаю сердечно всіх парафіян, гостей і жителів Печеніжина у другу неділю Великого посту християнським привітом “Слава Ісусу Христу!”.

Вступ. Історична діяльність Ісуса Христа наповнена чудами, які стверджували присутність Божого Царства, підтверджували післанництво Месії і засвідчували перемогу над гріхом. Тому зцілення паралітика є передвісником нового життя, якому присвячується зцілення розслабленого (Мр. 2,1-12). І тому перед нами виникає просте запитання: “Хто такий розслаблений? Що то є хвороба?”.

І). Хвороба – це ненормальний стан тіла людини, причиною якого стала отрута чи бактерія. Люди хочуть бути щасливими і здоровими на цій землі. Споживаючи корисну їжу та вживаючи добрі лікарства, все ж таки неможливо запобігти стражданню від невиліковних хворіб. Більшість людей звинувачують клімат і навколишнє середовище або сприймають хворобу як фізіологічне явище. Біблія подає основні способи за допомогою яких можна жити без хворіб або отримати зцілення.

І сказав Господь: “коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому до вподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був  на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель” (Вих15,26). Це істинне Слово Боже, яке управляє життям і смертю, прокляттям і благословенням, яке дається кожному особисто.

Тоді що таке хвороба? Хвороба – це ненормальний стан тіла людини, причиною якого стали вірус, отрута чи бактерія. Бог має владу над хворобою, бо Він захищає тих, хто перед Ним благоговіє і хвороба входить до тих, хто грішить. Тому причина страждань і захворювань знаходиться у первородному гріху. Інакше кажучи, через першу людину на ім’я Адам всі стали жити у стражданнях і хворобах. Отже, спочатку треба вирішити проблему гріха, бо “ніхто не оправдається перед ділами закону: законом бо гріх пізнається” (Рм.3,20).

Бог створив всіх людей здоровими. Хвороба прийшла через бажання людини скуштувати заборонений плід з дерева пізнання добра і зла. І тоді гріх почав руйнувати людський організм із середини. Богом був визначений певний порядок життя і закладений у природу людини. Причина захворювань у людському роді безперечно пов’язана з гріхом, тобто з відмовою людини жити за Божим законом. Не кожне захворювання є наслідком якогось гріха, починаючи від простого захворювання і аж до найважчої хвороби. Наслідком гріха є хвороба як явище. Безлад у фізичному тілі людини є наслідком хаосу в людській душі, тобто розірвання прямого спілкування між Богом і людиною. Людство пішло шляхом розвитку викривленої цивілізації, а тому й почалися хвороби, що стали руйнувати наше тіло.

Дійсно, образ розслабленої людини, що втратила свою силу і природну красу — це видимий образ гріха. Цей гріх страждаючої хворої людини почався від Адама і помножився в кожній людській особистості так чисельно, що певної історичної миті людський рід був змитий водою всесвітнього потопу. На жаль, потоп не зміг зупинити людей чинити гріх, а навпаки зло продовжило свій розвиток з геометричною прогресією.

ІІ). “Сину, відпускаються тобі твої гріхи” (Мр.2,5). Цим звертанням Господь має на увазі не тільки особисті гріхи хворої людини, але він звільняє її від гріховних наслідків всього людського роду. Іншими словами, цієї миті з розслабленого знімається покарання у вигляді хвороби.

Присутні люди були вкрай здивовані, тому що відпускати гріхи може тільки один Бог. Насправді, Ісус є правдивим Богом і Він має право прощати гріхи. Натомість, Спаситель нічого не доказує фарисеям і садукеям, але промовляє до всіх присутніх зрозумілою мовою, кажучи розслабленому “візьми ложе своє та й ходи”. І встав розслаблений, ніби й не було ніякої хвороби і пішов. Руйнування організму хворобою припинилося, бо всі внутрішні органи тіла продовжили працювати у правильному порядку і тіло наповнилося силою. Перед нами виникає запитання: “Звідки взялася сила здатна відновити зруйнований людський організм?”. Кожний лікар скаже, що спаралізована людина силою свого організму перебороти цю хворобу не може, бо для цього потрібна особлива допомога ззовні. У даному випадку цією силою і допомогою була Божа благодать.

Фізика у другому законі термодинаміки передбачає наростання безладу кожної системи та її руйнування. Вчені точно довели, що будь-яка система прагне до такого руйнування. Давайте подивимося на будівлю, за якою ніхто не доглядає. Міцна, стійка будівля, але через певний час вона починає руйнуватися. У чому ж справа? Якщо цією будівлею ніхто не буде користуватися, тоді вона запрограмована на руйнування. Кожен з нас добре знає на що перетворюється будинок, якщо за ним не доглядати. Кожен знає на що перетворюється наш організм, якщо його не лікувати. Кожен знає на що перетворюється навколишній світ, якщо не піклуватися про нього. Отже, для збереження життя потрібний певний енергетичний вплив ззовні. І цим впливом у випадку із розслабленим була сила Божої благодаті. Життя людини руйнується і нездатне до самовідновлення. Цар Давид каже: “Дні віку нашого – сімдесять років, а як при силі вісімдесять” (Пс.90,10). Розслаблений встав, узяв своє ложе і пішов у дім свій, тому що отримав потужний енергетичний заряд Божої благодаті.

ІІІ). Церква цієї неділі пригадує роздуми афонського ченця, архиєпископа Григорія Палами про своє внутрішнє життя, котрий молитвою здобув особливу благодать Божу. Цією Божою благодаттю сіяла особа Ісуса Христа на горі Тавор. Таворське світло є не що інше, як Божа сила, котра відображається в середині людини. Ця нерукотворна Божественна енергія зійшла на розслабленого тоді, коли він вставав з ліжка хвороби. Ніхто не бачив сили того світла, що зійшло на тіло ще недавно хворої людини, котре розпадалося, але Божественний імпульс повернув здоров’я спаралізованому.

Продовжувачі справи святого Григорія Палами також навчали про Божественне світло. Вони сиділи багато годин, спрямувавши свій погляд в область серця, читаючи Ісусову молитву: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного”. Неможливо автоматично годинами повторювати одні й ті ж самі слова. Однак, вони повторювали їх протягом багатьох годин, вникаючи у зміст кожного слова. Монахи не стільки переймалися зрозуміти суть цих слів, як через призивання імені Божого, вони входили у реальне спілкування з Господом. Люди свідчили, що на їхніх обличчях відображалося Таворське світло. Іншими словами, це були світлі люди.

Віддзеркалення Таворського світла чи Божественної благодаті світиться і на нас, простих людях. Напевно, кожен із вас зустрічався з людьми, глянувши в їхні очі, сказав: яка світла людина і як із нею добре бути! Глянувши в очі інших людей, скажете: страшна людина! Зовнішність людини відображає її внутрішній стан і тому невипадково відблиск Таворського світла перебував на обличчях афонських старців.

Запитуємо самі себе: “Чому ми говоримо про це у другу неділю Великого посту?”. Метою кожного посту є спрямувати всі людські сили на те, щоб здобути Божественну благодать. Божественна благодать є важливою для подолання хвороби фізичної і духовної, хвороби суспільства і нашої держави та хвороби всього людського роду.

Ніхто і ніяка система не може подолати хаос чи то кризу, спираючись тільки на власні внутрішні сили. Тільки сила Божого світла може запобігти безладу в людському роді, хаосу у сім’ї і розпаду держави та її загибелі. Друга неділя Великого посту вчить шукати допомоги у Господа, проникнувши в глибину змісту Євангелія про оздоровлення спаралізованого і засвоїти ті значущі для спасіння думки, які донесло до нас слово Боже.

Подяка парохові Ігореві. Я хотів би сердечно подякувати Вам, отче Ігоре Квартюк, за Ваші труди тут, у цьому храмі, де Ви вже служите 19 років. Знаю Вас не так давно, але серед вірних і духовенства маєте добре ім’я. Ви зробили свій гідний внесок у зміцнення парафіяльного життя. І цей храм несе на собі відбиток Ваших трудів, Ваших турбот. Я хотів би подякувати Вашому сотрудникові Назарові Лесюку, парафіяльному активу за ті чудові справи, які тут відбуваються. Ви маєте хорошу суботню катехитичну школу, ви займаєтеся з молоддю, ви піклуєтеся про тих, хто потребує турботи. Ось так і повинна існувати церковна громада. Іноді нам говорять, що все це дуже важко організувати — грошей немає, людей немає… Але якщо є щире бажання, якщо є готовність іти цим святим шляхом прилучення людей до Бога, тоді назустріч вийде Сам Спаситель. Він простягне руку, Він поведе, і люди знайдуться, і кошти знайдуться, і ентузіазм буде, і здоров’я буде, яке настільки необхідне кожному священику у здійсненні його трудів.

Подяка громаді. Церква у нашій об’єднаній територіальній громаді Печеніжин збудована на рівні Собору. Мистецька краса храму, вітражі, розписи, іконостас. Такого храму будь-де не знайдеш. Хор провадить диригент Галина Соколишин. Колись ваш хор у Галичині займав друге місце. Ваша громада хоч менша, але ви дружні і тут зібрана переважно інтелігенція. Бажаю вам допомоги Божої і процвітання у нашій парафії. Нехай береже вас Господь.

Висновки. Розслабленими і спаралізованими є всі люди, тільки кожний є на своїй стадії хвороби. Порятунком є сила світла із гори Тавор, де преобразився Христос. Нашим завданням є духовно піднятися на цю гору і на молитві не заснути разом з апостолами, бо тільки так можемо оздоровитися від наших фізичних захворювань.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нам оздоровити тіло і душу силою Божого світла.

Сила Божої благодаті нехай допоможе українському народові побачити Божий мир і закінчення війни між народами та людьми.

Терплячий наш Спасителю, помилуй українських воїнів на війні і наших заробітчан по цілому світі заради свого безмежного милосердя.

А на Вас у Печеніжині, щоб спочила: “Благодать Господа нашого Ісуса Христа” (Рм.16,20). Амінь.

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

3 березня 2018 року Божого

смт.Печеніжин