Вступ. Церква пригадує наближення дня Страшного Суду і пропонує порятунок через виконання діл милосердя, прощення людям й особисте покаяння. Наближаючись до Великого Посту, чуємо такі словами “покаяння мені двері відкрий, Життєдавче. На стежку спасіння направ мене, Богородице, бо ганебними гріхами осквернив я душу свою, і в лінощах все життя своє прожив”.

І). Фреска Мікеланджело “Страшний Суд” наочно показує різні людські долі, ілюструючи взаємовідносини між Богом і людьми. Митець Мікеланджело на замовлення Папи Римського почав писати у 1537 на стінах вівтаря Сикстинської каплиці відому фреску “Страшний Суд”. Митець закінчив її писати у 1541 році, зобразивши на ній прийдешній кінець світу: останній суд, воскресіння мертвих, сцени пекельних мук нерозкаяних грішників і райське блаженство праведників під час другого пришестя Христа.

Апокаліптична композиція Страшного Суду складається із трьох окремих частин. На верхній зображено ангелів, які летять із атрибутами Страстей Христових: стовп, хрест, терновий вінець. У центральній бачимо Ісуса Христа, Богородицю і святих. Нижня демонструє воскресіння мертвих, вознесіння святих і падіння грішників.

Особа Ісуса Христа розташована вгорі центральної частини з піднятою правою рукою. Богородиця тулиться до нього і прикривається плащем. Навколо цих двох осіб гуртується безліч інших постатей — святі, пророки й апостоли.

У нижній частині — по центру розміщені ангели із сурмами, книжками життя, які оголошують Страшний Суд. Зліва внизу — воскресіння мертвих, вверху — вознесіння праведників. У верхній правій частині — сім смертних гріхів, які “з диявольськими обличчями тягнуть до пекла душі грішників”. У самому низу розташоване пекло. Твір наповнений рухом: скелети встають із землі, врятована душа піднімається вгору по гірлянді з троянд, чоловіка диявол тягне вниз, а він із жаху закриває обличчя руками.

ІІ). День Страшного Суду – це особиста відповідальність людини за своє життя. Прародичі Адам і Єва за один-єдиний тяжкий гріх були вигнані з Раю. Це переконує людей, що з Богом жартувати не можна. Тому виправляти наше життя необхідно постом, покутою і жалем за грішні вчинки, бо тільки так можемо мати надію на Боже милосердя у день Страшного Суду. Тому Син Божий став людиною, щоб відкрити реально картину людського буття (пор.Флп. 2,7).

Суд Божий – це особистий самосуд, тобто людина сама визначає своє місце: чи хоче бути з Богом, чи хоче бути з дияволом. Бо й такі серед нас також є. У людини немає іншого вибору – лише Бог та диявол, а третього не дано. Цей Суд вже розпочався і триває кожного дня і кожної хвилини. Людина сама вибирає по яку руку ставати від Христа: чи по ліву, чи по праву.

Євангелист Матей цієї неділі продовжує бути голосом вопіющого про наближення “Страшного Суду”. Євангеліє говорить, що “Про день той й годину не знає ніхто: ані Ангели небесні, ані Син, лише Сам Отець” (Мт.24,36). Перед цим судом ніхто не втече, і тут усе буде виявлене, нагороджене або покаране. Книги відчиняться, виявлені будуть людські діла перед нестерпним судом, а вся долина зашумить страшним скреготом плачу, коли побачить усіх грішних, засуджених на вічні муки справедливим судом і даремним буде плач. Засурмлять труби й порозпадаються гроби і ввесь людський рід воскресне з трепетом. Ті, що творили добро приймуть нагороду, а грішники тремтячи і ридаючи підуть на вічну муку й відлучаються від вибраних. Кожний стане на Страшному Суді і там не будуть зважати на особи і посади. Судний день уже при дверях, там збираються разом царі і князі, багаті й бідні, кожна людина отримає згідно своїх вчинків.

ІІІ). Державний суд. Ми добре знаємо, що існує людський суд. Люди судять одні одних, а навіть засуджують згідно прийнятих законів. Спеціально навчені та законно обрані судді, отримали від держави повноваження судити інших людей. Рішення суду зобов’язує до виконання. І все ж таки люди бояться суду, бо знають і стають свідками часто несправедливих рішень. Дуже багато людей достойних покарання за свої вчинки спокійно і безкарно живуть на волі. На жаль, правосуддя в основному працює тільки для тих людей, у кого є гроші. У кого грошей немає або є зовсім мало, тоді справедливість не зовсім працює. І тому люди бояться своїх же судів.

Далеко непоодинокими є випадки того, що суддя приймає рішення з власної користі і судить інших несправедливо. Багатий злочинець живе на волі, а бідна людина, що не має змоги знайти собі доброго і дорогого адвоката змушена роками страждати у в’язниці. Один випадок мені розповідали, що людину тримають у слідчому ізоляторі 18 років і не можуть закінчити слідство та засудити чи оправдати. Очевидно, що Суд Божий відрізняється від людського суду і поділяється на особистий відразу після смерті і загальний або Страшний Суд при кінці світу.

ІV). Особистий суд. Смерть людини негайно ставить душу покійного перед Лицем Божим і там визначається їй місце у вічності. Хто нехтував за життя Божими законами, йому буде показано жах пекельних мук, а тим хто чинив діла милосердя з любові до Бога – будуть показані райські оселі. Нерозкаяна душа негайно отримує засуд на пекло. Людина, котра покаялася, примирилася з людьми стає помилуваною Богом, але мусить перейти через тимчасові терпіння – чистилище. Тільки мученики за віру йдуть просто до Царства Божого.

Багатьох людей ховають з особливими почестями: їх одягають у прекрасні одежі, кладуть у коштовні гроби, але нерозкаяна душа потрапляє в пекло через те, що в неї не було діл милосердя. Всім добре відома доля двох людей – бідного і хворого Лазаря та немилосердного багача. Натомість, інші люди мають єдине багатство – богобоязливе і незаплямоване життя. Їх хоронять скромно, бідно, немов останніх людей, прирівнюючи до злочинців їх ніхто не згадує після смерті. Суд Божий все вирівняє і віддасть праведникам заслужену славу та почесть.

Померши та пройшовши особистий суд, люди очікують загального справедливого Суду Божого і в нас є добра нагода молитися за них. Це дає можливість багато допомогти їхній долі. Молитвою і ділами милосердя живі можуть допомагати померлим. Вчора, у суботу, ми молилися за усіх від віку спочилих отців і матерів наших та всім померлим від віку, що потребують молитовної допомоги і підтримки. Вони самі собі допомогти уже не можуть, а ви рятуєте їх молитвою. Сподіваємося, що після нашої смерті, хтось так само буде молитися за нас.

V). Друге пришестя Христа і Страшний Суд. Загальний Суд відбудеться за другого пришестя Ісуса Христа. Зупиниться несправедлива система взаємовідносин між людьми. Земля наповнена гріхами та усіма темними людськими справами перестане існувати. Настане новий світ, з новим Небом і новою землею. Вся наша земля буде новим раєм, де будуть жити ті люди, які люблять Бога і ближнього.

Страшний Суд виявить усі наші вчинки. Тоді рука Божа покаже на грішника, а праведника очікуватиме заслужена похвала. В житті люди хочуть і люблять славу, придумують собі різні причини для гордості, навіть тоді, коли вони не варті жодної похвали. Святі Отці вчать – справжнє смирення ніколи не бачить себе смиренним. Справжнє благочестя ніколи не показує себе і ховається від усіх. І лиш праведний суд виявить все це.

Великим стидом для всіх грішників буде виявлення перед цілим світом їхніх поганих і негідних вчинків від самого дитинства аж до глибокої сивини. Всі люди Землі побачать їхні злодіяння: крадіжки, ненависть, заздрість, блуд та гординю.

Ісус Христос прийде другий раз у славі, щоби всі нехристияни, безбожники, атеїсти, матеріалісти, язичники та ідолопоклонники побачили Живого Бога. Ніхто не буде мати виправдання своєму невірству Богові і недовірі Церкві. Словосполучення “Страшний Суд” лякає людей. Натомість, апостоли та перші християни з величезним нетерпінням очікували на цей день.

У Святому Писанні Церква символічно названа Невістою Христовою, а Ісуса Христа там названо Її Нареченим. Невіста завжди з радістю очікує свого Молодого без жодного страху і з нетерпінням чекає Його приходу! Ми усі разом є Церквою, тому повинні бажати зустрічі зі своїм Спасителем, котрий прийде до нас і кожному віддасть за його ділами. Люди, котрі живуть чесно і справедливо, віддають кожному належну пошану, повагу і любов, мають милосердя до старших і молодших – їм нема чого боятися.

Ділами милосердя люди самі для себе обирають теперішнє життя і майбутнє буття після смерті та по яку руку ставати біля Христа Спасителя. Христос любить нас усіх однаково і хоче ввести у вічне блаженство. Це можливо буде зробити тільки для тих, хто сам цього побажає. І тут виникає питання: “Чи може милосердний Батько мучити і допустити страждання своїх дітей?”.

Приклад. У часі війни над полоненими робили досліди. Їм навмисне давали смачну, але сильно пересолену їжу і не давали пити води. Не дивлячись на те, що ззовні їх ніхто не мучив, такі люди довгими годинами страждали від пекучого болю в горлі, який з кожною хвилиною все більше вимагав вологи. Здорові і міцні чоловіки нестерпно мучились від внутрішнього болю і гарячки. Один раз скуштувавши смачної їжі, вони вимушені були сильно і довго страждати. Сіль спалювала їх зі середини і люди самі себе мучили. Ті, хто утримувалися від споживання пересоленої їжі, страждали лише від голоду. Так само буває і з нашими гріхами. Ми можемо спробувати заборонений плід, але з часом наслідки наших падінь обов’язково повернуться до нас нестерпним болем. Отже, необхідно внутрішньо змінитись, жити праведно і чесно у стосунках з Богом і ближніми. Тоді справді будемо чекати з радістю на Христа і на цей Суд як наречена з радістю очікує на свого коханого.

Висновки. Сьогодні ми з вами поговорили про Страшний Суд, і тому маємо більше думати про те: “Що я особисто можу зробити, щоби безстрашно чекати власного суду і стати по Божій правиці перед Богом. Як зробити своє власне християнське життя праведним?”.

Найперше, ніколи не сприймаймо ближнього байдуже і як нижчого за себе, бо в цьому знаходиться гріх гордості та самолюбства. Безбожники й атеїсти роблять добро задля реклами і всупереч Божим законам. Нині Церква Христова повчає, щоб у кожному своєму ближньому ми добачували молодшого брата чи сестру Ісуса Христа! Бачити в людях дітей Божих, це допоможе реально змінити свою долю, змінити життя своїм дітям і перенести Страшний Суд на іншу дату. В цьому сенсі Суд Божий залежить вже не стільки від Бога, а скільки від самих людей.

Нехай Святий Дух допомагає духовенству, всім керівникам і політикам часто приходити, дивитися і роздумувати над іконою “Страшного Суду”.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи нам змінитися, покаятися і бути оправданими перед обличчям Бога.

Господи, помилуй нас заради свого безмежного милосердя на Страшному Суді. А на Вас щоб спочила: “Благодать Господа нашого Ісуса Христа” (Рм.16,20). Амінь.

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

с.Лісний Хлібичин

11 січня 2018 р.Б.