Проповідь владики Василя (Івасюка) на Стрітення Господа нашого Ісуса Христа

Нині відпускаєш раба Твого у мирі”

 

Вступ. Ми сьогодні переживаємо радісну зустріч, бо в Господній храм нарешті приходить очікуваний Месія, але світ про Нього не знає.

І). Значення природного світла. Приклад. В 1492 році Христофор Колумб вирушив у далеку подорож на пошуки морського шляху до Індії. Минали дні, тижні, місяці, а навкруги лише одна вода та безвихідна ситуація. Нарікання, бунти команди – все це прийшлося Колумбу перенести і перетерпіти. Ось одного вечора моряки раптом побачили далеко світло. “Земля! Спасіння!” – закричали усі на кораблі. Корабель причалив до берега і вся команда за довгий час плавання зійшла на землю. Ось так світло стало для них символом спасіння.

Ця подія дуже подібна до історії спасіння людства! Люди шукають Божого світла, яке допоможе побачити дорогу життя. Життя на Землі без сонячного світла стало би неможливим. Температура понизилася би до абсолютного нуля – 273˚С. За вісім днів все живе покрилося би льодяною кригою і живе загинуло. На щастя світло дає тепло, життя і можливість споглядати красу природи, різноманітну гаму кольорів, бачити небозвід.

Бог дивиться на людей, котрі шукають дорогу спасіння і тому народжує свого Сина у Вифлеємі через Богородицю. На сороковий день після Різдва Христового до Єрусалимського храму приносять новонародженого Ісуса і зразу за Нього дають викуп.

ІІ). Старозавітний закон про первенців зобов’язує принести кожну дитину чоловічої статі у жертву Богові. Особливо важливо було виконати цей припис, тому що дитина була представником і головою роду. Цей обряд нагадував родичам дитини і всій родині, що вони не є господарями першої і найбільше очікуваної дитини, бо вона належить до Бога. Закон про первенців установлено Господом після виходу з Єгипту: Промовив Господь до Мойсея, кажучи: “Посвяти мені всіх первенців: усе, що (…) вперше розкриває матірну утробу, в людини і в скотини, воно моє” (Вих. 13, 1-2). “Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені” (Вих. 22, 28). Інші приписи Закону так само вимагали принесення Богові в жертву всіх земних первоплодів: перших снопів жита, вина, олії, а також звірят зі стада (пор. Втор. 15,19; 26,1).

Господь сказав Мойсеєві: “Візьмеш левітів для мене замість усіх первенців. І як викуп візьму по 5 шенкелів за голову” (Числ.3,40-41. 46.49-51). Богові вистачало жесту доброї волі зі сторони людини і за сміхотворну плату Предвічний Бог відмовляється від Свого права на першого, відкриваючого лоно” (Вих.13,2). Родичі забирали дитину додому і робили з нього звичайного споживача хліба, хоча його доля – це бути власністю” Бога.

ІІІ). Подія Стрітення – це зустріч в Єрусалимському храмі Первородного Своєї Матері (Лк. 2,7) і всього земного творіння. Ісус був викуплений за ціну 5 шенкелів, тобто заробіток звичайного робітника за 20 днів. Символічним обрядом принесення Себе в жертву, Ісус розпочинає Свою життєву місію – спасіння світу.

Спасіння світу показує освячена сьогодні свічка. Вона згоряє, даючи світло, символізуючи Христа. Христос є Світлом для світу і віддає Себе в жертву за гріх Адама, особисті гріхи людей та всього світу. Посвячену свічку зберігається та запалюється тільки в особливих моментах нашого життя, в часі труднощів, недуг, бурі. Стрітенська свічка символізує безконечну любов Ісуса Христа до кожної людини.

Стрітення – це сороковий день після народження Ісуса з Назарету і включення Його до церковної спільноти. Руками своїх родичів Йосипа і Марії, Ісус складає першу ритуальну жертву у храмі, а також зустрічає вірний Богові народ в особах старця Симеона та пророчиці Анни.

Симеон, взявши новонародженого на руки, першим проголошує в храмі, що це є довгоочікуваний Месія. Старець все своє життя очікував утіхи Ізраїля” (Лк.2,25) і безпомилково розпізнає у себе на руках Спасителя. Його пісня «Нині відпускаєш Владико слугу Твого у мирі…» – це молитва щастя і подяка за сповнення бажань. Первородний Ісус, принесений в жертву Богові, стане зціленням і спасінням для багатьох людей та Світлом на просвічення поган. Очі Симеона побачили спасіння, яке Бог приготовив для всіх народів. Причиною приходу Христа у світ є спасіння і суд, бути прийнятим і відкинутий людьми, віра і недовір’я будуть поєднані в особі Христа. Він згодом стане знаком протиріччя” і буде відкривати таємниці багатьох сердець.

ІV). Ісус – знак протиріччя. Одного дня Господь скаже: Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, – але розділ” (Лк.12,51). Бог у Старому Заповіті показаний як Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі” (Пс.118,22). Тому проповідь Ісуса буде твердою як камінь і ранитиме душі неначе мечем.

Симеон проголошує, що Ісус появляється як знак протиріччя”. Він буде зерном, закваскою, сіллю, навіть на розділення в родині. Віднині бо в одній хаті, де п’ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. Будуть розділені батько проти сина і син проти батька; мати проти дочки і дочка проти матері” (Лк.12,52-53).

Малахія каже про Месію: Хто витримає день Його приходу? І хто встоїться, коли Він з’явиться? Та ж Він немов вогонь ливарний. (…) Очистить синів Леві і переллє їх, як золото і срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо”(Малахія 3, 2-3).

Прихід Месії має силу вогню, який спалює, очищає і розтоплює зло. Кожна перемінена річ у нашому світі мусить пройти через терпіння і жертовник. Новонароджений Ісус бере на Себе всі труднощі спасіння цього світу і буде терпіти. Він буде спалений як жертва всепалення і згорить немовби свічка, яка випромінює світло і безперестанно знищує себе та зменшується.

Старець Симеон скаже про це Богородиці, віддаючи назад Дитину в Її руки: Ось, цей поставлений для падіння й підняття багатьох (…): він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу” (Лк. 2, 34-35).

V). Меч прошиє душу Пресвятій Богородиці. Старець Симеон використовує символ меча, який пронизує життя Матері. Цим мечем є терпіння на Голгофі, які вводять терня сумнівів у чисту віру Марії. Марія сподівалася за пару голубів викупити Дитину від призначеної долі так, як викуповують інші матері своїх дітей. Діва Марія принесла пару голубів, котрих забрав левіт – прислужник храму. Однак Її серце не заспокоїлося, бо це ще не кінець. Життя людини тісно переплетене зі справами неба до такого ступеня, що неможливо ніде втекти і нічим не можна відкупитися від рук Божих”, які невблаганно пишуть на долі людини велику історію. Марія мала в цьому досвід і ніколи та нікуди не втікала. Вона сказала: Ось, я слуга Господня” (Лк.1,38). Слуга слухає і виконує. Нехай зо мною станеться по твоєму слову!”.

Сьогодні Марія стає в центрі битви за Її Сина. На Неї спадає меч болю, допроваджуючи Її до повного зречення. Чим більше Марія втрачає Свого Сина фізично через терпіння, тим більше приймає Його вірою.

Під хрестом Марія фізично втратить Свого Сина через терпіння і меч болю прошиває Її душу”. Тоді у цьому моменті Вона віднаходить Ісуса в повноті, оточеного славою, присутнього в Церкві і стане Матір’ю всього людства.

5.1). Закон Христового меча” розділює історію людства. Цей закон проникає все життя Богородиці і змушує боротися і терпіти, бо люди відкидають Її Сина. Марія сьогодні стоїть на кам’яних плитах Єрусалимського храму і розуміє, що Її Син буде здійснювати в житті Божі плани. Вона, як ніяка інша матір, з’єднана зі своїм Сином і йде туди, куди Сина поведе дорога спасіння світу. Її душа завжди готова на все: Нехай зо мною станеться по твоєму слову!” (Лк.1,38). Вона іде невідомою дорогою, уважно вслухаючись тільки в слово Боже, яке вказує дорогу (пор. Бут. 12). Через тридцять три роки Бог запросить їх обох – Матір і Сина ще раз в Єрусалим на принесення жертви Їхнього життя. Ісус повисне на хресті, а під хрестом буде стояти Його Матір, Марія (пор. Ів. 19, 25). Таким способом Бог звершить спасіння світу.

Людство стане відкуплене кров’ю Ісуса як Агнця непорочного і без тіні гріха (пор. 1Петр.1,18-19). Безкомпромісна жертва Сина Божого каже Божій волі так”, а Марія залишається з мечем у серці, як пророкував старець Симеон. Вона буде при хресті, немовби доповнювати власним терпінням те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква” (Кол. 1, 24).

На Голгофі отримуємо спільну Матір, коли Ісус з хреста говорить до Марії: Жінко, це Син Твій”, а до учня Івана: Це мати твоя” (пор. Ів. 19, 26-27). Материнство Пречистої Діви Марії до людей закорінене у пісні Величає душа моя Господа”, тобто коли Преблагословенна і Благодатна дівчина дала згоду Богові для участі у планах спасіння світу.

VІ). Жертва Ісуса показує дорогу до спасіння. “Жертва” – це слово, яке сучасна людина найчастіше викреслює зі свого словника. Ми не розуміємо сенсу жертви, не вміємо її складати, хочемо, щоби її не було взагалі. Тільки в правдивій любові є місце на жертву матері, яка любить і кохає свою дитину та легко складає жертви чи посвячує себе для добра дитини. Чоловік, який кохає свою дружину, легко іде на жертву. Сестра, яка любить свого брата, здатна для його навчання і кар’єри присвятити все своє життя.

Любові без жертви не буває. Жертва завжди є сенсом любові. Оскільки основою християнства є любов, то жертва займає центральне місце. Ось чому той, хто відходить від Христа, повинен добачувати свій відхід в легковажності або занедбанні жертви. Егоїзм ненавидить жертву, бо його гаслом є брати, а не давати. А св. ап. Павло говорить: Більше щастя – давати, ніж брати” (Ді. 20, 35).

Висновки. Стрітенська свічка повинна пригадати нам, що наше життя має сенс настільки, наскільки ми можемо і хочемо бути жертовні. Ми самі повинні стати жертвою милою Богові.

Нині відпускаєш”, – співає праведний Симеон, приймаючи на руки Немовлятко Христа. “Відпускаєш” не в небуття, а до вічності. Відпускаєш” від тягарів, які доводилося нести на своєму земному шляху. Але кінець цього шляху дарує надію на вічне життя, в якому Немовлятко Христос, що кладеться на руки праведного Симеона, зустрічатиме його вже на престолі слави.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі прийме наше життя, як жертву, складену Богові за українських дітей і молодь.

Господи, прийми жертву українських воїнів на Сході України і благослови та освяти їхнє життя. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

 

Храм Стрітення Господнього м. Коломия

15 лютого 2018 року Божого

 

 


Послання і проповіді