Проповідь у День Святого Духа

«Де двоє або троє зібрані в моє ім’я,

там я серед них» (Мат. 18:20).

Вступ. Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! Тіло ваше – храм Духа Святого, котрий вам допомагає і вчить мудрості. «Слово «дух», яке вживається в Біблії, є відповідником єврейського слова ру́ах і грецького слова пне́ума. Найчастіше ці слова позначають Святого Духа (пор.Буття 1:2).

І). Тіло людини – це помешкання Святого Духа.

На другий день після П’ятидесятниці вшановуємо третю Особу Пресвятої Трійці – Духа Святого. Вшановуючи Його, маємо знати, що Святий Дух є в усьому рівним Богові Отцеві і Синові за божественними властивостями. Святе Письмо навчає: «Ніхто й ніколи Бога не бачив, Єдинородний Син, (…) той об’явив» (Ів.1:18). Книга Буття навчає: «І сотворив Бог людину на свій образ» (Бут. 1:27). Завдяки цьому можемо недосконало говорити про Бога, що проявляється у трьох Особах, котрі виконують справу спасіння людей у різні історичні періоди. Наприклад, Особа Бога Отця проявляє свою діяльність у Старому Завіті. Син Божий проявляє свою діяльність у Другій Особі Ісусові Христові від Різдва Христового – до П’ятидесятниці. Від П’ятидесятниці починається доба Святого Духа, яка продовжується аж по теперішний час.

Подібно людство є одне, але кожна особа і народ мають свої відмінності. Кожен з нас є унікальною і неповторною особою за зовнішністю, внутрішнім та духовним світом і тому немає двох абсолютно однакових людей. З іншої сторони маємо цілий ряд ознак, які дозволяють визначити кожну особу як ту, що належить до людського роду. Незважаючи на такі відмінності і спільні риси людського роду, Христос каже: «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мат. 18:20).

ІІ). Церква – це дім Божий для всіх спільнот і народів і світу.

Нас тут у храмі не двоє або троє, а багаточисельна громада, зібрана в ім’я Христове для молитви і прослави Бога. Ми віримо, що й посеред нас зараз присутній Христос. Згідно Христової обітниці, з нами перебуває Дух Святий. Господь пообіцяв апостолам: «І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає.» (Ів.14:16-17).

Христос і Дух Святий продовжує перебувати між нами й об’єднувати всіх людей з Богом Отцем. Господь не хоче нікого відкинути від себе. І чим дальше від Нього людина, чи народ, тим більше Христос хоче наблизити їх до себе. Ісус шукає всіх хто блукає і не знає певного шляху до Бога Отця. Загубивши одну вівцю, добрий господар залишає дев’яносто дев’ять і йде шукати заблукану. Знайшовши її, він радіє, бо немає Божої волі на те, щоб загинула хоч одна людина і тим більше, щоб загинув цілий народ.

ІІІ). Мова – це засіб спілкування людини з Богом і через дар Святого Духа.

Апостол Павло навчає говорити у Церкві лише зрозумілою мовою. Він виразно наставляє: «А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові, бо ніхто його не розуміє: (…) Хто мовами говорить, той сам себе повчає (…). в Церкві волію п’ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.» (І Кор. 14:2;4; 8–9;19).

Український народ в історії не один раз знаходився на грані загибелі, люди довго блукали, розсівалися по всьому світі, покидали традиції і культуру. Наш народ потребує допомоги, навернення на Божий шлях. Господь милосердний найбільше шукає, піклується і турбується нами, бо хоче нас знайти і спасти. Ми не повинні сидіти та чекати приходу Христа; ми самі повинні шукати спасіння так, як це робив блудний син, щоб можна було наблизитись до люблячого Батька.

Таким певним шляхом у кожного народу, що наближує до Христа — це є рідна мова кожного народу. У Святому Письмі міститься два пророцтва про виникнення дару інших мов. Вперше цей дар передбачив пророк Ісая в VII столітті до Різдва Христового: «…він лепетанням губ, чужою мовою заговорить до народу цього» (Іс.28:11). Однак потрібно зазначити, що авторитетні біблійні тлумачення розуміють в даному місці «чужою мовою», як мову поневолювачів. З контексту 28-ї глави Книги пророка Ісаї випливає, що «дар» чужої мови буде для ізраїльтян покаранням за відступництво від Бога. Щось подібного діється в нашому народі. Ось добрих тридцять років йдуть намагання депутатів змінити статтю десяту Конституції України. Дійсно, хіба діти можуть мовчати приниження рідної мови, країни, Церкви, коли безчестять їхню рідну маму і Батьківщину?..

Святий Дух зійшов на апостолів, коли вони перебували у світлиці. Отримавши дар говорити на мовах всіх народів, апостоли пішли проповідувати Слово Боже по цілому світу. Апостол Павло каже: «Одному бо дається дух мудрости; (…) іншому різні мови; іншому ж тлумачення мов.» (І Кор.12:8; 10). Отож, священики мають завдання – вивчати досконало мови інших народів, щоби їх привести до Бога. Вчімо досконало мови, бо не знаємо коли Господь попросить нас послужити іншим народам!

Рідна мова – це єдиний шлях українців наблизитись до Христа. Священик повинен мати чуття мови церковної, не вживати під час проповідей стилістично невідповідних слів і виразів. Священик проповідує милим голосом Спасителя, люди розуміють свою мову та суть слова Божого і по Його голосу потрапляють на шлях порятунку. Довго ми блукали в горах і степах та чужими державами, бо не розуміли голосу Божого на чужих мовах. Від 988 до 1992 років ми молилися церковно-слов’янською мовою, якою користуватися нам забороняли. Рідну мову дозволялося вживати на торговиці, а вести людей до Бога українською мовою забороняли. Навіть в  теперішний час рідну мову дехто проголошує не благодатною. На пастирях Українських Церков нині лежить велика відповідальність за майбутнє рідної мови. Саме духовенству в наш час треба творити й розвивати українську мову, повертати їй належне місце у свідомості українців так, щоб вона нас об’єднувала.

ІV). Христос шукав однієї заблуканої людини.

А що робити коли дев’яносто дев’ять осіб блукають, бо нічого не розуміють?! Дуже сумно, що є такі, які не хочуть Служби Божої на рідній мові. Батьки наші ще за вільних часів до поневолення різними народами молились на своїй мові. Правда, що колишня мова раніше не зовсім така була, як сучасна, бо мова народу, як і жива людина міняється. Щира молитва в рідній живій мові відкриває дорогу спасіння.

Нам необхідно скинути ярмо неволі. Що це означає? Розмовляти українською мовою без суржика і з любов’ю поглиблено вивчати мову. З іншої сторони, вивчати чужу мову і шанувати її, щоб могти оборонити правду. Сам Христос перестерігає у Євангелії: «Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця!» (Мт.18:10). Думайте не за себе більше, а за майбутнє дітей своїх. Ми вже добру частину свого життя пройшли, а наші діти ще тільки починають йти дорогою життя. Допоможімо їм знайти певний шлях – любити Україну і служити своєю рідною мовою. Розуміючи слово Боже, діти наші стануть віруючими і ближчими до Бога у своїх молитвах на рідній мові.

Поставимо дітей своїх на шлях до Бога своєю рідною мовою. Правда, існує новітня небезпека – тепер намагаються вживати рідну мову для того, щоб відвести наших дітей від Бога. Великий гріх нам буде, коли ми своєю впертістю будемо закривати своїм дітям шлях до Бога. Тепер шлях від Бога їм відкритий так, як ніколи через телефони, комп’ютери і т.д. Гріхи відганяють від людини благодать Святого Духа і тоді вона стає подібною до тих, хто втрачає здатність дихати у них перестає битися серце, тобто наближається смерть.

Висновки. Зіслання Святого Духа – це день народження Христової Церкви. Дух Святий зійшов на першу християнську спільноту в 50-ий день після воскресіння Христового і тоді почалось життя Церкви. Українська Греко-Католицька Церква теж керується Духом Святим через Синоди і Собори, проголошуючи слово Боже українською мовою. Будьмо щирими і свідомими дітьми рідної Церкви. Розмовляймо і проповідуймо українською. Якщо нема мови – не буде країни. Багато хто вивчив англійську, але так і не спромігся в своїй країні вивчити українську об’єднуючу людей і подаровану Святим Духом нашу мову.

Нехай Пресвята Богородиця Мати Божа Неустанної Помочі допоможе приготувати місця для Святого Духа у душах наших.

Господи, за вірою нашою й обітницею Сина Божого, нехай благодать Пресвятого Духа перебуває з усіма нами. Амінь!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії.

21.06.2021 р. Б.

с. Пилипи


Послання і проповіді