Проповідь преосвященного владики Василія у Томину неділю.
20 Квітня 2026 - Послання і проповіді
«Побачив мене, то й віруєш! Блаженні ті, що не бачили, а повірили».
(Лк.24:12-35)
Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Вітаю отця Василя – пароха Корнича, вірних, родини військовослужбовців християнським привітом «Христос Воскрес!». У цьому привітанні бачимо перемогу над смертю і подароване життя померлим у гробах.
І). Томина Неділя – це спомин другої зустрічі Ісуса Христа зі спільнотою апостолів. Учні ще боялися юдеїв і тому замкнули двері у світлиці. На першій зустрічі з воскреслим Христом не було апостола Томи. Невіруючий Тома ставить апостолам три запитання: «Якщо не побачу, якщо не вкладу свого пальця і якщо не вкладу своєї руки у його бік – не повірю». Тому нині Ісус входить до учнів через замкнені двері і каже: «Мир Вам! Як мене послав Отець, так і я посилаю Вас… Ви приймете Святого Духа….». Він дає учням владу гріхи відпускати.
Нині Ісус відповідає особисто на всі три виклики Томи, кажучи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!». Тоді Тома визнає свою віру, кажучи: «Господь мій і Бог мій!». Відповідає Ісус: «Побачив мене, то й віруєш! Блаженні ті, що не бачили, а повірили».
Дорога до твердої віри завжди є нелегкою. Невіруючий Тома хотів доказів і шукав виходу з кризи віри. Криза віри завжди повертає людину до спільноти апостолів. Воскреслий Христос прийшов до спільноти апостолів і запрошує апостола доторкнутися до його ран. Апостол Тома правдоподібно, навіть, не торкається фізично до Ісуса, а відразу визнає його Господом і Богом.
Нині люди можуть перебувати у зневірі і на самоті. Потрібно шукати виходу! Перш за все перебувати у спільноті вірних, спілкуватися з іншими особами, читати відповідну літературу, шукати сенсу нашої віри. «Завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає» (І Пет.3:15), – так до нас закликає апостол Петро. Однак, це шлях віри апостола Томи і не потрібно брати це йому за зле. Подібний шлях віри стає і нашим досвідом.
Ісус Христос каже до Томи: «Ти побачив, то й віруєш!». І проголошує нове блаженство: «Блаженні ті, що не бачили, а повірили». Це те саме, що пише Апостол Петро у своєму Першому листі: «Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте» (І Пет.1:8).
Не бачили, а повірили. Найбільшим прикладом цього є Діва Марія, яка почула від родички Єлисавети: «Блаженна та, що повірила» (Лк.1:45). Після Свого воскресіння Ісус жодного разу не з’явився Пречистій Діві Марії. Вона є першою блаженною, що не бачила, а повірила. Вона є жінкою віри!
Віра дається також через свідчення інших. І наше завдання свідчити нашу віру, щоб інші повірили. Свідчення має велику силу. Апостоли часто говорять, що вони є свідками воскресіння! «Нехай же, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп´яли» (Ді.2:36).
ІІ). Спільнота християн повинна мати одне серце і одну душу. Молитва і ламання хліба роблять нас однодушними. Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Христове. Вони своїми руками робили багато знаків і чудес. «На вулиці виносили недужих і клали на постелях і ліжках, щоб, як буде йти Петро, бодай тінь його на кого -небудь з них упала … і всі вони видужували.» (Ді.5:15). Учасники перших спільнот християн виходили з тих зустрічей радісні у братній любові, готовими віддати своє життя за віру в Ісуса Христа.
І нинішня наша недільна зустріч продовжує ці збори вірних первісної Церкви. Христос приходить і каже нам: «Мир вам»! Священнослужитель проголошує це кілька разів під час Божественної Літургії, кажучи: «Мир усім!». Всі спільно присутні люди просять Духа Святого зійти на нас і на освячені Дари. Ця благодать повинна усіх нас з´єднати одного з одним, щоб свідчити про братерську любов і Христове воскресіння.
Кожної неділі в храмі збирається вся спільнота послухати Боже Слово і бути свідками ламання хліба, котрий стає небесним. І тоді стаємо перед Христом разом з апостолом Томою кажучи: «Господь мій і Бог мій!». У церковній спільноті маємо нагоду легше долати життєві турботи і духовні кризи.
Інколи мама переживає, що її син чи дочка не вірять, не ходять до церкви. Може не треба їх сварити за те, а ласкаво їх повчати, молитись за них і давати добре свідчення своєї віри. Прийде час, коли вони повірять. Мамо! Не переживай. Бог ніколи не сліпий до твоїх сліз. Ніколи не глухий до твоїх молитов. Ніколи не байдужий до твого болю. Він все бачить і все чує. Він допоможе тільки віруй!
Ми вже десятки років збираємося на Божественну Літургію у нашому храмі. Дякуємо Богові за цю можливість зустрічатися з воскреслим Христом, бути у постійній розмові з Богом у Божественній Літургії і разом відновлювати свою віру, черпати силу для життя. Отже, «Одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням, і так усі заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Христос один раз був принесений у жертву за багатьох. Другий раз з’явиться не для очищення гріха, а тим хто чекає Його спасіння. (пор. Євр.9:28).
ІІІ). Воскресіння в Україні 2026 року – це передусім воскресіння Правди. Великдень – це не пасочка і ковбаска, а воскресіння любові. Торжественна зустріч Ісуса з вигуками «Осанна» у Квітну неділю різко перемінила людей в обличчі Юди страсної середи. Він домовився з євреями за 30 срібняків продати Христа. В п’ятницю поцілунком Спасителя видав і розіп’яли Його. Беручи до рук Святе Письмо ми нагадуємо собі нашу національну Біблію – Кобзар Тараса Шевченка. Розгорнемо його знамениту поему Марія і Неофіти. «Поміг лукавим правди слово, відняли слово розіп’яли. Нині не розуміють правди і не сприймають. Очорнюють, обруднюють. В ліпшому випадку ігнорують і розпинають». І тоді і тепер те саме.
Найкраща порада від Тараса в поемі Неофіти «Молітесь Богові одному. Молітесь правді на Землі, а більш нікому на Землі не поклонітесь. Все брехня». Тут йдеться про фарисейство і лицемірство, облудність і зовнішність. Ісус правдою і любов’ю переміг зло, підлість, нікчемність, зраду і зневіру. З нами у житті все буде Юда. Зрада буде нас переслідувати. З нами у житті все буде зневіра, бо таким був апостол Тома. З нами все будуть ті, котрі будуть відрікатися, як апостол Петро. А потім будуть навертатися до своєї віри. А також десь там буде вибігати Каїн, котрий убиватиме Авеля. Все це пише Біблія. Тому візьмімо ці епізоди на озброєння. І не примножуймо цього зла: зла від Каїна, зради від Юди, зневіри від апостола Томи і тричі зречення від Петра. Це є вибір і його дає нам робити Син Божий кожного дня. Тому у цей Великодній час зробіть вибір відданий, щирий, добрий.
ІV). Немає жодного значення скільки разів ви спіткнулися. І зараз ви у черговий раз згрішили. Перед Христом відчуваєте себе жалюгідним. Забутьте про це. Ваше завдання завжди на цьому шляху підніматися, навіть якщо ви зреклися Христа і розчарувалися в собі. Встаньте і біжіть до Христа. Чому? Тому що Він не осуджує вас. Він чекає і готовий зцілити кожну вашу рану, спасти і повернути вам дитинство Боже. Сам Бог каже «Поверніться до Мене і Я повернусь до вас». Це просте і сильне звернення.
Христос пройшов через страждання на Землі. Це повинно укріпити нашу рішучість відмовитися від гріховних бажань. Ми досить потратили часу на марнотратство, жадібність, п’янство, ворожбитство, аборти, дикі гуляння і наркотики. Світські люди навколо нас не зрозуміють чому ми більше не беремо участі в їхньому безумному житті. І можливо навіть почнуть вас осуджувати. Пам’ятайте, що вони дадуть звіт тому, хто судить живих і мертвих. Євангеліє було проголошено для того, щоб ми жили згідно об’явлених блаженств в дусі. Навіть, якщо наше тіло підчиняється людському судові.
Висновки. Деяким людям так і хочеться сказати «Не лізьте і не судіть чуже життя. Якщо не можете поставити в приклад своє». Життя – це довга дорога на якій Євхаристія допомагає нам. Тому Україна бореться. Україна молиться. Україна переможе з Божою допомогою.
Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», вислухай наші молитви і стань щитом для безвісти пропалих.
Господи за молитвами блаженного Миколая Чернецького благослови Україну. Пішли нам тишу замість пострілів і світло миру замість війни.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця нехай буде зо всіма вами! Амінь.
+Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії.
с. Корнич
19 квітня 2026 р. Б.