Свято Вознесіння Господнього.

мітрофорному протоієрею Богдану Михайлині – 60 років.

Вступ. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Вознесіння – це празник надії. Ніколи не втрачайте її та ніколи не сумнівайтеся.

І). Вознесіння Христове – це свято надії для всіх віруючих. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого воскресіння з мертвих сорок днів перебував на землі серед своїх учнів. Воскреслий Христос з’явився своїм учням і вони подумали, що це їм з’явився тільки Дух Христа. Ісус показав їм руки і ноги та велів доторкнутися до Нього, кажучи: «Чого ті сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей немає, як бачите, що я їх маю» (Лк.24:38-39). Далі Ісус переконує їх ще більше, попросив в них щось їсти. Вони дали Йому їсти печену рибу і мед, котрі Він скуштував (пор.Лк.24:41-43). Отже, Христос Воскрес у тілі. Хоча тіло мало особливі властивості: Він міг проходити через замкнені двері, появлятися там, де бажав і знову залишати своїх учнів безперешкодно. Останнє з’явлення було в світлиці, де були зібрані всі учні і вони пішли по дорозі в напрямку Витанії до Гетсиманського саду. Воскреслий Христос повторив ту саму дорогу, котру зробив після Тайної Вечері перед своїми стражданнями. Він сказав своїм учням по дорозі, щоби вони залишались в Єрусалимі й очікували Святого Духа, «аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Лк.24:49). Пройшовши через Гетсиманський сад, вони піднялися на Оливну гору. Закінчивши свою розмову, Христос став благословляти своїх учнів і возноситися на Небо. Учні дивилися на піднімаючого Господа до тих пір, поки хмара закрила Його від їхніх очей. «І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде» (Дії 1:10-11) знову на землю судити живих і мертвих. Св. Євангелист Марко говорить, що Ісус «вознісся на небо й возсів праворуч Бога» (Мр.16:19). Два ангели також проголосили учням, що Христос після свого Вознесіння не залишить їх сиротами і зішле Святого Духа.

Вознесіння – надія для апостолів, а «Яка надія являється для нас з вами?». Господь пообіцяв апостолам дати силу з висоти – благодать Святого Духа. Вони десять днів збиралися разом, очікуючи її отримати. Ми також отримали у хрещенні благодать Святого Духа і тому віруємо та вимовляємо ім’я Ісуса Христа як Спасителя і Сина Божого. Сім дарів Святого Духа – це надія у нашому духовному житті. Перша наша надія заслужити більше дарів Пресвятого Духа. Друга надія полягає в тому, що цей самий Ісус прийде другий раз судити живих і померлих. І на Страшному суді маємо більше надії бути оправданими через милосердя і менше боїмося бути засудженими. Повторяймо за св. Іваном Богословом «Прийди, Господи Ісусе» (Одкр.22:20). Отже, нинішнє свято дає нам дві надії: на дари Духа Святого і милосердя під час Другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа. В цих двох надіях і між двома великими святами Вознесіння Христа і Зіслання Святого Духа зустрічає свій 60-й рік життя о. мітрат Богдан Михайлина.

ІІ). Ювілей Богданові Михайлині 60 років. Ми радіємо з такої круглої ювілейної дати життя нашого митрофорного протоієрея Богдана. Арістотель казав, що щастя знаходиться на боці тих, хто вміє радіти. Пливуть роки, минають дні і з кожним роком все подалі залишаються радісні часи та переживання від наближаючої зустрічі з Богом. Кожній людині притаманно пам’ятати про те, що було в минулому. Особливо ми повинні достойно наслідувати своїх дідів, батьків, а також бути гідним прикладом до наслідування. Пам’ятайте любов ваших батьків до Господа, до церковної традиції та всього українського. Вони передали вам віру свого серця, будучи глибоко віруючими християнами. Батьківська молитва стала фундаментом покликання до священства. Вам, отче Богдане, тепер потрібно бути мужем молитви і ціле ваше життя продовжувати будувати на любові Бога і ближнього.

Отче Богдане! Найважливіше у світі сім’я – домашня Церква. Кожного дня вдома вас чекає любляча дружина Марія. У подружжі не вияснюється хто правий, або хто винуватий і не перевиховується один одного, а живуть разом так, щоби дорогою миру і любові стати перед Богом і зайняти своє місце праворуч Отця. Дні вашого життя переплітаються зі щоденними успіхами та клопотами. Перед нами свято, яке підводить поважні підсумки і значима дата з’явилась за плечима у вас – пройдено цілих 60 років. Шістдесят років тому у домі Тараса і Марії народився син Богдан.

Святкуючи Ювілей, молитовно складаємо подяку Господеві за день свого народження. Крім цього, кожний день життя – це також день народження і за цей дар треба дякувати Богові. «Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу!» (І Кор.10:31). Славу Божу поширюйте через проповіді, даючи ними відповіді на виклики теперішнього часу. Отче Богдане, вже тридцять вісім років подружнього життя і двадцять шостий рік ви служите священиком та проповідуєте Євангеліє людям.

ІІІ). Коротка автобіографія Богдана Михайлини. Богдан Михайлина народився 21 червня 1961 року в м.Тисмениця. Батько Тарас вже відійшов у кращі засвіти, а мама Марія у віці 80 років тішиться своїм сином священиком. У 1978 році поступив в Івано-Франківське музичне училище, а в 1979 році вас призвано на військову службу. Прийняли Тайну Подружжя у 1983 році із Гриник Марією. Народили двох синів – Юрія і Володимира. У 1993 році закінчили Харківський інститут культури. У 1995 році закінчив Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут. Дня 23 квітня 1995 року у м.Надвірна з рук владики Павла Василика отримали ієрейські свячення. Владика Павло – ісповідник віри і багатолітній в’язень благословив носити вам мітру. Отець Богдан був виконавчим директором карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. Опісля владика Микола Сімкайло благословив вас на служіння Деканом Пнівським. Нині ви служите у м.Надвірна у храмі трьох святих і Білозорино та успішно керуєте деканатом. У м.Надвірна будуєте храм «Трьох святих» і вмієте вдало знаходити спільну мову з багатьма людьми. І про це свідчить успішна будова храму.

ІV). Ювілей життя – «це дар Божий!» (Еккл. 3:12-13). Він прийшов до вас у 2021 році у час Зелених свят. З особливою шаною висловлюємо вдячність Пресвятій Трійці за дар життя нашого священика Богдана. Кожен рік служіння — це поважний внесок до скарбниці мудрості, а саме: досвід служіння, доброта та безкрайня душевна теплота. Священик з Арс Іван Марія Віяней говорить: «один добрий пастир, пастир від Христового Серця, є найбільшим скарбом, який Господь може дати для парафії, і один із найцінніших дарів Божественного Милосердя».

Однак, ваша священича доля записана у книзі життя. Закон людської справедливості каже, що кожна людина тримає в руці камінь. І тільки нікому сказати: «Хто з вас без гріха, – нехай перший кидає у неї камінь!» (Ів.8:7). Кожен по своєму невіданню обтяжений гріхами. Господи спаси і сохрани кожного. На Страшному суді всі будемо горіти, як свічки. Тоді один на одного будемо перекидати гріхи. Насправді, ми служимо Господу, а люди сьогодні нас хвалять, а завтра сварять за те що хвалили, а після завтра все забудуть і всіх забудуть. Люди ще не таке забували. Всі безглуздя і підлості рід людський вже виконав, а тепер тільки повторює їх. Якщо би Ісус знову на землю прийшов, Його би знову розіп’яли. Отче Богдане, не бійся, Господь з тобою; не хвилюйся Він підтримає тебе своєю правицею. Однак не будемо згадувати сумне.

Нове папське повчання каже, що ваша мета — «практична відповідь на покликання до святості в наші часи». Живучи блаженствами, стаємо святими, тому що тоді людина прямує дорогою у протилежному напрямку від світу. Всі із нас можуть стати святими, бо це є загальне покликання, доступне для кожного. Чимало святих свідчать про це своїм життям, тобто на вічному місці спочинку. Святість тісно пов’язана із життям милосердя, яке є «ключем до Неба». Отже, святий — це той, хто вміє допомагати нужденним і зціляти злидні.

Висновки. Свято Вознесіння – це празник надії. Слова Святішого Отця Івана Павла ІІ відносяться до вас «Я вас благаю! Ніколи, ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся!». Дякуємо отче Богдане, що ваше серце горить любов’ю до парафіян і ви змогли вистояти на сторожі Божого Закону помимо всіх труднощів.

Нехай буде благословенний той день і час, коли Мати Божа Неустанної Помочі запросила вас йти тернистою дорогою священства і для добра народу України.

Господи, благослови ваше життя і душпастирське служіння на славу Божу.

Пам’ятайте отче, що добре серце – дорожче за всі титули! З ювілеєм, успіхів і кожного дня будьте щасливим та прекрасним душею.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпископ Коломийський

 10 червня 2021 року Божого

с. Білозорина