Дорогі в Христі! Голодомор 1932-1933 років — це символ пам’яті фпро трагедію, геноцид українського народу та вшанування його жертв. Ця подія кличе до справедливості. Українці вшановують пам’ять жертв Голодомору кожної четвертої суботи листопада через запалювання свічок у вікнах і відвідування поминальних богослужінь.

Цими днями ми спогадуємо чергову річницю великого злочину проти нашого народу – Голодомор 1932−1933 років. Українські хлібороби, які століттями плекали любов до своєї годувальниці-землі, працею рук годували цілі народи, враз самі були позбавлені хліба. Господь того року щедро обдарував українців хлібом, який було насильно конфісковано та продано. Селяни – хлібороби були занесені цілими селами на так звані «чорні дошки» і приречені на повільну голодну смерть. Так було створено штучний голод на землях житниці Європи, який пізніше народи назвуть геноцидом. Спомин про нього донині звучить відгомоном болю в серцях мільйонів людей.

Наш народ раніше нараховував біля 80 мільйонів, а скільки сьогодні нас залишилось? Нас і до сьогодні різними способами позбавляють життя. Чорноземи, що родили хліб, нині засіяні осколками від снарядів, а не хлібом. Дітей України позбавляють права на життя. Жахливою смертю в часи геноциду гинули козацькі діти і сьогодні від ракет продовжують гинути наші співвітчизники, бо вороги продовжують засівати наші міста і родючі чорноземи осколками. Щодня чуємо багаторазове жалібне похоронне «Вічная пам’ять».

Через десятки років і до сьогодні чуємо голос заморених голодом мільйонів жінок, чоловіків і дітей, який кличе з української землі до сумління людей цілого світу пам’ятати і просити Бога про ласку та милосердя над нашим народом.  Цей голос повинні почути нащадки жертв і нащадки тих, хто продавав і купував відібраний у голодних людей хліб. Почути цей голос – означає молитися і покутувати за них.

Нехай всемилостивий Господь прийме у свої батьківські обійми душі невинно вбитих братів, сестер, дітей та  наших воїнів – захисників, а нам усім живим зішле своє небесне благословення!

Всім замореним голодом «Вічная пам’ять».

+Василій Івасюк

Правлячий Архієрей

Коломийської єпархії

м. Коломия

22 листопада 2025