«Сину, відпускаються тобі твої гріхи»
(Мр. 2: 5).

Вступ. Дорогі в Христі брати і сестри! Вітаю вас християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Ввійшовши у Другу неділю Великого посту, ми продовжуємо паломництво дорогами покаяння і прощення до справжньої свободи.

І). Великий піст – це віддалення від гріха, відчуження від пристрастей, повернення любові до Бога і ближнього та щирої молитви зі сльозами покори і турботою про вбогих. Найголовніше в цьому пості добре відноситися до людей без злості, ненависті, неприязні. Бути привітним, відкликатися на кожне прохання допомогти ближньому. Така людяність вище за піст і молитву. На другому місці вже буде віра. Іншими словами, це є шлях визволення людини, який проходить через тернисту боротьбу з гріхами. Слово Боже стає духовною зброєю, котра допомагає людині дійти до джерела Божої благодаті, щоби продовжувати піст на оздоровлення тіла і спасіння душі.

Сьогодні Євангеліє від Марка розповідає про Ісуса Христа, котрий молився на самоті. Однак, люди разом з апостолами почали Його шукати, бо відчувають велику спрагу за Божим словом (пор. Мр. 1: 36-37). Тоді Спаситель змушений був закінчити молитву і прийти до одного із будинків в місті Капернаумі. Він починає своєю проповіддю зволожувати спраглі людські душі за благодаттю Божого слова. Почути науку Ісуса приходить так багато людей, що приміщення стає замалим, щоб вмістити всіх слухачів. Майже в кожному місці свого перебування Христос робить чудо.

1.2). Оздоровлення паралізованого. І тут до цього скромного будиночку приносять на ношах розслабленого чоловіка. Навіть сучасна медицина у багатьох випадках є безсилою перед паралічем. За часів Спасителя паралізований не мав жодного шансу на одужання і залишалася надія на чудо. Друзі паралізованого чули слова Христа, бачили чудеса, які Він творив та вірили, що це – єдиний шанс для хворого. Спаситель високо оцінив їхню розумну віру. Він єдиний, хто міг зцілити хворого. Дістатися до Ісуса в середину хати через двері було неможливо через велику кількість слухачів.

Тоді друзі розслабленого розкривають стелю будинку й спускають хворого до стіп Спасителя. Господь, бачачи їхню віру, промовляє до хворого рятівні слова: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр. 2: 5). Він оздоровляє жертву гріха словом.

Ставши свідками чуда у важливу хвилину Божого милосердя, присутні законовчителі висловлюють своє незадоволення через нарікання: «Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?» (пор. Мр. 2: 7).

ІІ). Причини хвороби. Господь свідчить, що причиною хвороби є гріхи. Тому з початку треба зліквідувати причину, а потім зникнуть її діти – наслідки. Щоб зрозуміти згубні наслідки гріха від людської природи треба знати що таке гріх? Гріх – це моральна і духовна отрута, яка діє в душі, а потім як звичайна отрута діє у тілі. Коли у тіло попадає отрута, тоді воно помирає. Так стається у душі, коли до неї попадає отрута – гріховна думка або гріховне почуття. В душі приходить страшне хвилювання почуттів, думок і намірів. Складається враження ніби горить дух, як у полум’ї. В такий стан потрапляє душа кожного разу, коли порушується моральний закон, аж поки не дається заглушити голос совісті. Через гріх душа відпадає від Бога, позбавляється благодаті Божої і стає духовно мертвою. Спочатку совість гризе грішника, як червак тіло. Яких би заходів не вживала людина, але поки в тілі залишається отрута, смерть неминуча. Треба звільнити організм людини від отрути, тоді можна врятувати людину від смерті. Так само і наповнена гріхом душа, щоби вона не робила для свого заспокоєння, поки залишається в ній гріх, духовна смерть для неї неминуча. Єдиним засобом спасти душу від загибелі залишається звільнитися від гріха. Звільнення від гріха можливе тільки через покаяння і сповідь. Тоді чиста душа оживає благодаттю Святого Духа.

ІІІ). Що ж таке гріх? Гріх – це висока і неприступна стіна, яка відгороджує нас від Бога. Її будують люди, створюючи для себе в’язницю. Ісус прийшов і зруйнував цю стіну своїм хрестом і звільнив душу людини від пекла.

Гріх, подібний до сітки якою ловлять рибу. Диявол має сітку сплетену зі спокус. Апостол Іван говорить: «Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив» (І Ів. 3: 8). Своїми лестощами сатана опанував людським родом. Сіткою гріха він тримав усіх грішників, поки Христос не зруйнував їх хрестом і воскресінням. Відкрив людям через покаяння вихід на свободу. Тепер після звільнення нас з гріхів, люди зі своєї волі самі добровільно попадаються на гачок з наживкою, яка називається «спокуса», яку він хитро розставляє.

Чи може звільнитися від рибака риба поки знаходиться на гачку? Рибак куди хоче туди її поведе і витягне на сушу коли захоче. Звичайно, що грішник не може звільнитися від влади диявола поки в його душі перебуває гріх. На цьому диявольському гачку тримається душа. Існує один спосіб спасіння – викинути зі своєї душі гріх через покаяння. Тоді влада диявола над людиною припиняється і кайдани знімаються. Ось чому нам потрібно покаяння і визнання своїх гріхів.

ІV). Апостол Іван Богослов говорить: «Коли визнаємо гріхи наші, то Він простить нам їх й очистить нас від усякої неправди. Коли ми з’явимося на суд своєї совісті, тоді Господь відкриє всі двері нашого серця, щоб ми побачили себе такими, якими ми є насправді». Нехай не лякає нас те, що ми побачимо душу вкриту ранами від гріхів і всілякими виразками. Небесний самарянин – Ісус Христос зцілить нашу душу сльозами покаяння. На суді совісті не потрібно себе оправдовувати перед Богом, а просити Його прощення гріхів.

Господь завжди знаходиться вище всіх обставин. Іноді Він допускає страждання, щоб збудувати наш характер. Також щоб ми показали своє християнство і в той час, коли не все добре. Нам потрібно шукати Бога і не дати в серці місця для гіркоти і злоби! Завжди і всюди славити Бога! Христос шукав у кожній людині хороше, а ми шукаємо зле. Христос шукав у людях добро, бажаючи їх виправдати, а ми шукаємо зле, щоб засудити їх. Христові було боляче говорити про чужі гріхи, а нам це приємно. Христос словом навертав грішників у праведників, а ми словами робимо з грішників ще більших грішників. Христос спасав людей, а ми їх губимо. В цьому різниця. Поведінка людини – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.

V). Ви ніколи не задумувалися над тим, чого ми хворіємо? Думаєте, що ви їсте погану їжу. І це стало причиною хвороби. Напевно, що ні! Подивіться, що їли в часи голодоморів та геноцидів і що люди їдять на окупованих територіях. Ми хворіємо з вами через виконані гріхи наші. Хіба ви забули скільки абортів зробили? Скільки разів зрадили чоловікам і жінкам? Ви забули скільки разів ви матюкалися і вживали ім’я матері? Подивіться як діти сьогодні матюкаються? Як вони за це будуть хворіти? Сьогодні не придаємо значення нашим словам. Христос каже, що словом засудиш і словом оправдаєш. Сказав слово і оправдався, а можна таке слово сказати, що зігнулася людина і не розігнулася. Можна словом вбити іншу людину. Скільки чоловіків і жінок каються за сказані слова в  подружжі своїй половинці: жінці чи чоловікові. А вони взяли обернулися і пішли від нас. Ми потім шкодуємо, але вже  пізно.

Бажання змінитися в житті – це ваше завдання. Якщо ви хочете жити далі, то прикладіть зусилля щоби змінятися. Бажання зміни дає нам силу продовжувати життя. Коли ви скажете, що більше не хочете змінюватися на краще, бо вже все зробили для цього. Кажете: «Господи, полюби мене таким, яким я є». Ваше життя далі губить всякий зміст продовження існування. Ви тільки будете накопичувати в собі всяке зло і беззаконня, стягнете на себе ще більшу кару. Смерть ваша буде гірша і покарані будете більше. Зберігайте бажання змінюватися, навіть коли ви вже розчарувалися. Хотіли перестати пити горілку. Не виходить! Хотіли язик свій приборкати. Не виходить! Хотіли перестати судити. Не виходить! Хотіли перестати красти. Не виходить! Хотіли покинути те чи інше зло. Не виходить! Нічого страшного. Починайте знову ще в черговий раз сьогодні.

Подумайте: смішно, як легко ненавидіти Бога, а потім дивуватись, чому світ йде до загибелі. Смішно, як хтось може сказати «Я вірю в Бога» і слідує за сатаною. Смішно надсилати тисячу повідомлень з жартами, які нічого не варті, але коли починаєш надсилати повідомлення, пов’язані з Господом, подумай двічі перед тим, як надіслати щось.

VІ). У другу суботу Великого посту молитовно згадуємо день пам’яті абортованих дітей. УГКЦ запрошує вшанувати пам’ять дітей, втрачених через аборти. Усвідомлюючи цінність дару життя кожної людини, якій не дозволили народитися, усвідомлюємо всю несправедливість, яку чинить людська сваволя, відкидаючи небажаних дітей, кривду, яку приносять людству легальні аборти, величину і глибину ран, які, як наслідок, отримали безліч людей, причетних до абортів. Розуміємо також потребу покаяння та навернення, примирення з Богом і з жертвами, з тими, кому не дозволили народитися.

Ми відповідальні за кожний аборт. І від нас залежить чи вибираємо шлях Божого благословення чи прокляття. Ще маємо шанс знайти місце у своєму серці для тих знищених осіб через аборти та абортивні засоби, прийняти їх як дорогоцінний Божий дар для всієї української родини, просити прощення за їхні рани та відкинення, просити їхніх молитов та заступництва за всіх нас, хто отримав можливість прожити своє життя. Нам потрібно просити Господа Бога, щоб визволив нас від неправди, показав дорогу зцілення, захистив від усякого зла.

Висновки. Сьогодні Христос каже кожній людині встати і черпати сили із джерела Божих благодатей. Господь Бог хоче втамувати вашу спрагу живим Словом. Він хоче оздоровити кожного і благословити ваше життя в ім’я Ісуса Христа!

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» випроси милосердя в Сина Свого кожній розкаяній людині, яка зробила аборт.

Господи, дозволь кожному хворому почути твої спасенні слова «Сину і Дочко, відпускаються тобі гріхи твої, завдяки Божому милосердю». Амінь.

+ Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

м. Яремче (Дора)
16 березня 2025 року