«Це – моє тіло, що за вас віддається (…)
Ця чаша – це Новий Завіт у Моїй крові,
що за вас проливається»
(Лк. 22:19–20)

Вступ. Пресвята Євхаристія – це Тіло і Кров Ісуса Христа під видами хліба і вина.

І). Пресвята Євхаристія – це Любов і Милосердя та «ні» насильству! Ісус змінив роль переможців і переможених назавжди. Його жертва на хресті стала справжньою перемогою. Тому Євхаристія пропонує справжній ключ до розуміння подій у світі. Ісус насправді перебуває в цьому світі між людьми. Євхаристія потребує віри, бо інакше приходить пустота в душу людини. Євхаристійний Христос бажає перебувати на передовій разом з нашими воїнами. У часи військового лихоліття в Україні вірні не дуже часто мають літургію, а тому до них приходить справжній Євхаристійний голод. Тому потрібно навчити їх духовно приймати святе Причастя, збудити щирий жаль за гріхи цілого життя і щиро бажати прийняти Пресвяту Євхаристію. Вона знаходиться в центрі життя кожного християнина. Це правильний підхід віруючої людини, вона робить великий поступ уперед. На жаль, часте святе Причастя через свою повторюваність впадає в буденність – звичку. Іван Павло II казав, що християни повинні заново відкрити та підтримувати живим у собі «євхаристійне диво». Свято Пресвятої Євхаристії має на меті допомогти в цьому.

1.1). У час П’ятидесятниці була створена Церква. Тоді Літургія Слова була відокремлена від Євхаристійної Літургії. Діяння апостолів повідомляють, що учні щодня всі разом відвідували храм. Там вони слухали і читали Біблію, псалми та молитви разом з іншими юдеями. Вони робили все те, що робиться в літургії Слова, а потім збиралися окремо по домівках, щоб «ламати хліб», тобто святкували Євхаристію (пор. Діян. 2:46). З часом ця практика стала неможливою через ворожість до них з боку юдейської влади, і Святе Письмо на той час набуло для них нового значення – орієнтувалося на Христа, Розп’ятого юдеями. Так слухання Святого Письма перемістилося з синагоги до місць християнського богослужіння, поступово набуваючи вигляду сучасної Літургії Слова, яка передує Євхаристійній молитві. Літургія Слова включає в себе невід’ємну частину спогадів апостолів, тобто Євангеліє та Послання апостольські – на практиці Новий Завіт. Слухання їх під час Літургії набуває нового та сильнішого значення. Вони мають на меті краще пізнати Того, Хто присутній при ламанні хліба. Христос щоразу старається глибше і ширше відкрити таємниці Пресвятої Євхаристії. Це добре видно на прикладі з двома учнями, котрі спочатку не розуміли й прямували до Еммауса, а після ламання хліба подорожній Ісус усе їм пояснив, і вони повертаються в Єрусалим (пор. Лк. 24).

ІІ). Євхаристійна заповідь Господа. «І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин”. Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається”» (Лк. 22:19–20). Ці слова спонукають нас до роздумів про досконалість і силу Таїнства Євхаристії, встановленого Ісусом заради нашого спасіння. «Чиніть це на Мій спомин». Тут слід звернути увагу на дві речі. По-перше, це наказ звершувати Таїнство, на що вказує Ісус словами «Чиніть це». По-друге, це Таїнство – спомин про смерть, яку Господь прийняв заради нас. Воно корисне, бо дарує відпущення гріхів; воно найкорисніше, бо дарує нам повноту благодаті в цьому житті. Бог навчає нас того, що корисне для нашого освячення. Це освячення – у жертві Христа, у Його жертвуванні Себе Отцеві в цьому Таїнстві для нашого відкуплення, щоби ми з нього користали. Христос не міг заповідати нічого більш благотворного, бо це Таїнство – плід дерева життя. Кожен, хто приймає це Таїнство з відданістю щирої віри, ніколи не скуштує смерті. Це дерево життя – для тих, хто вхопиться за нього, і блаженний той, хто його міцно тримає. Людина, яка годується Тілом Ісуса, житиме Ним. Він також не міг заповідати нічого привабливішого, бо це Таїнство породжує любов і єдність. Найбільшій любові властиво віддавати себе на поживу, ніби кажучи: «Я полюбив їх, і вони полюбили Мене так сильно, що стали Моїми членами». Він, зрештою, не міг заповідати нічого, більше схожого на вічне життя. З цього Таїнства випливає вічне життя, тому що в ньому сам Бог з усією ніжністю виливає Себе на блаженних.

ІІІ). Зцілення Євхаристією. Маємо багато випадків, коли люди з важкими захворюваннями дійсно зверталися до Бога. Вони все покинули й звернулися за допомогою Господа. І почали причащатися достойно – з благоговінням, з підготовкою і покаянням. Дійсно – з повним смиренням і покаянням. Найчастіше – кожної неділі чи щоденно, як хто може. Зцілювались багато. Таких фактів чимало. Можливо, хтось із вас був свідком таких оздоровлень. Зараз ми дуже збідніли на таку віру. Це Таїнство найбільше, бо в ньому приходить сам Христос!

Приклад. Один священник під кінець свого життя сказав, що всіх любить, і розповів притчу. Голодний 1947-й рік. Ніч. Черга за хлібом. Під ранок відкривається віконце й оголошують, що хліба для всіх не вистачить. Просять задніх не займати чергу. У черзі стоїть жінка з двома дітьми. Діти такі худі. Зрозуміло, що їм хліба не вистачить. Перед нею стояв чоловік. Він був гарно одягнений і вийшов із черги, бере жінку за руку та веде її з дітьми на своє місце і просить зайняти його місце. А жінка питає: «А як же ви?» Махнув у відповідь рукою – і пішов. Ось йому якраз Господь відкриє двері Царства Божого і скаже: «Проходь». Боже милосердя і Пресвята Євхаристія тримають світ.

Люди є дуже слабкими, а Ісус – всемогутній, і тому захований у Святому Причасті та дає можливість зачерпнути міцність, силу, відвагу і світло – дивитися на події. В Євхаристії шукаємо розраду в час лиха та віддаємо славу Богові.

Висновки. Люди, які пережили клінічну смерть, стверджують, що найбільше жалкують на тому світі за те, що легковажно пропускали Службу Божу в неділю і свята та Святе Причастя.

Бог відпускає всі твої повсякденні гріхи, які ти постановив оминати. Він відпускає всі незнані гріхи, з яких ти ніколи не сповідався. Влада сатани над тобою зменшується. Вислухані Служби Божі в годину смерті будуть твоєю потіхою. Кожна Служба Божа і Святе Причастя підуть з тобою на Суд і благатимуть для тебе про помилування.

Рідко зустрінеш щирих і добродушних людей. Простих, як польові квіти. Кругом одні «орхідеї» і «нарциси» – горді від особистої складності.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам побачити Боже милосердя Пресвятої Євхаристії у нашому житті.

Господи, через молитви блаженного Миколая Чарнецького, просимо Тебе: скріпи поранених, стражденних, полонених і тих, хто поневіряється на чужині, єдністю святих українського народу. Амінь.

Благословення Господнє на Вас!

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

м. Коломия
19 червня 2025 року