Слово владики Василія Івасюка під час Єпархіальної прощі родин у Надвірній

«Не гріши»

Вступ. Головна мета єпархіальної прощі – подивитися очима віри, у якому становищі знаходяться наші родини.

І) Сім’я, або родина, — це група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть спільно та мають взаємні права й обов’язки. У сім’ї турбуються одні про одних, спілкуються, влаштовують побут. Блаженніший Святослав сказав: «Колись українська сім’я врятувала Церкву, тепер святим обов’язком Церкви є врятувати сім’ю». Яким способом можна рятувати сім’ю?

Правдивою є та проща, коли родина приступає до Тайн Покаяння і Пресвятої Євхаристії, а також проходить через Ювілейні двері у 2025 році з чистою совістю. Тоді отримаємо повний відпуст і прикличемо мир Божий на народ України. У Тайні Сповіді Христос каже родині: «Ідіть і більше не грішіть та не робіть зла. Тільки бадьоріться, бо відпускаються вам гріхи ваші».
Далі Господь Бог стає поряд з нашими родинами і пригортає їх до Свого серця, беручи на Себе їхні клопоти, біди, страждання і хвороби. Взамін Він просить залишити біля Нього тягарі ваших гріхів, і тоді підніме вас, паралізованих гріхом, та благословить силою Свого слова. Іншими словами, Божа любов і прощення зцілюють вас. Сповідь — це купіль милосердя і двері до здоров’я тіла і спасіння душі. Ви пізнаєте Бога, який вас любить, не засуджує, не спішить покарати. Пізнаємо Боже милосердя.

ІІ) Молитва в родині. «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші» (Іс. 53:5). Молитва — це розмова з Богом. Якщо мати не молиться за своїх дітей, якщо батько не підносить молитву за свою родину, якщо ніхто не стоїть у молитві перед Богом за свій дім, то він залишається беззахисним перед бурями цього світу. Бо не людина, не людська мудрість, не гроші, не зв’язки утримують родину разом, а Господь.

Молитва — це невидима нитка, яка зв’язує серця одне з одним і з Богом. Вона наповнює оселю миром, навіть коли ззовні штормить. Вона покриває любов’ю, коли людських сил вже не вистачає. Вона творить чудеса там, де, здавалося б, немає виходу. Коли мати молиться за сина — його серце зберігається від зла. Коли дружина молиться за чоловіка — їхній союз зміцнюється. Коли чоловік молиться за дружину — вона розцвітає в любові. І якщо вся родина молиться разом — вони стають тією нерозривною триплетною ниткою, що не скоро порветься.

Якщо в родині немає молитви — вона вразлива перед гріхом і спокусами. Але якщо в ній є хоча б одна молитовна душа — вона стає фортецею Божої присутності. Тому нехай кожен стане світлом, що горить перед Господом за свій дім. Бо молитва — це любов у дії.

2.1) Гаджетоманія — руйнування майбутнього родини.
Перебуваючи у суспільних місцях та вдома, бачимо чоловіків, жінок і дітей. Батьки їдять, спілкуються, розповідають щось цікаве, а діти уважно дивляться інформацію для них у телефоні. Таку ситуацію бачимо досить часто. На жаль, ми втрачаємо наших дітей. Батьки дають їм гаджети, щоб ті їх не відволікали. Звісно, так простіше — дитина чимось зайнята. Але батьки мають приділяти увагу дітям.

Діти, отримавши гаджет, втрачають дитинство. Згадайте, як ми проводили час, коли не було гаджетів. Ми гуляли, виходили на вулицю, спілкувалися. Зараз діти не можуть спілкуватися між собою, бо більше комунікують з цим «роботом» — гаджетом. Подивіться на красу довкола: квіти, гори, прекрасні люди. Навіть у такі важкі часи для України потрібно приділяти увагу дітям: ідіть на риболовлю, читайте книжки.

Приділіть увагу вашим дітям, і ви побачите різницю: під час вечері не дайте їм гаджет, а почніть спілкування. Поговоріть про побутові справи, про справи в школі, у садочку. Що може ще допомогти? Складіть розклад — і дитина знатиме, коли можна взяти комп’ютер. Дуже прошу: застосовуйте свої методи впливу, щоб уникнути гаджетоманії. Цікава розмова робить вас цікавими для дітей — і комп’ютер вже буде не потрібен.

ІІІ) Єпархіальна проща родин проходить у травні. У цей час у храмах священники служать молебні до Пресвятої Богородиці. Люди висловлюють пошану Діві Марії та всім матерям за жертовну і безмежну любов, влиту в серце кожної матері. Любов матері до дитини — це єдина і найбільша, подібна до Божої. Пресвята Богородиця любить Україну, молиться за Неї і бореться, а нас просить тільки: не грішіть.

Дуже приємно бачити, як чоловік і жінка йдуть разом до храму, або на молебень до Пресвятої Богородиці. Батько тримає на руках дитину. Кожен із нас має визнати, що протягом життя мав різне ставлення до матері. Був час, коли без матері неможливо було б вижити. Був час, коли ми слухали її й захоплювалися нею. Був і час, коли не слухали і противилися її волі. У час війни жінки і матері моляться, щоб їхні чоловіки повернулися додому живими, і родини були щасливі.

Молитва батьків діє і після їхньої смерті. Їхній вклад ми оцінюємо вже після смерті. У молодості того не розуміємо, але коли самі станемо батьками — зрозуміємо, яка це цінність, коли батько молиться за дітей. Це вище за всі земні ресурси. Дітям можна залишити спадщину, будинки, гроші, кар’єру тощо. Все це добре, але найважливіше — це коли є кому за тебе молитися. Той, хто показує тобі блаженну вічність з Богом. Такому ціни немає.

Прийдіть додому до батька і матері, обійміть їх і скажіть: «Батьку, дякую тобі. Дякую тобі, мамо, що ти в мене є. Ви за мене молитеся чи вже тільки одна молишся…» Будьте їм вдячні. Це величезний скарб. Це величезне багатство — мати батьків, які пізнали Бога і які день і ніч моляться за вас.

Сімейне життя неможливе без прощення. Подружжя, діти, батьки — найближчі люди, які тісно спілкуються. І це спілкування не складається лише з приємних моментів. Уміння прощати, бути поблажливим до недоліків інших — це дуже цінна чеснота.

Приклад. Один чоловік узяв за дружину надзвичайно вродливу дівчину. Його любов до неї не знала меж. Та одного дня доля завдала їм удару: лікарі виявили у жінки тяжке шкірне захворювання, і її краса почала танути, мов весняний сніг.
Чоловік вирушив у тривалу подорож і на зворотному шляху пережив нещасний випадок, після якого втратив зір. Попри все, їхнє життя не змінилося: вони, як і раніше, трималися одне одного з ніжністю і вірністю.

Її врода зовсім зникла. Але чоловік, який більше не бачив її обличчя, кохав її ще палкіше. Коли вона померла — його огорнула безмежна скорбота.

— Як ти сам впораєшся? — запитав перехожий. — Адже твоя дружина була твоїми очима!

— Я не був сліпим, — відповів чоловік. — Я лише вдавав. Не хотів, щоб вона страждала ще більше.

Мораль: справжня любов — це не лише захоплення досконалістю, а й уміння не помічати недоліків, підтримувати й оберігати. Язик часто потрапляє під зуби, та вони залишаються разом — так і в житті: терпіння, прощення і розуміння — справжня мудрість стосунків. Очі, навіть не бачачи, дивляться в один бік.

Висновки. Молімося до Діви Марії, щоб Вона випросила ласки створення міцних сімей.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», випросить у Свого Сина єдності родинам і життя без розлучень.

Господи, за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, благослови родини Коломийської єпархії дарами Святого Духа — мудрістю, розумом, радою, мужністю, знанням, побожністю і страхом Божим. Амінь.

 

+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської Єпархії

 

м. Надвірна
17 травня 2025 року


Послання і проповіді