Слава, Господи,
святому хресту твоєму і розп’яттю

Вступ. Всечесніші та всесвітліші отці! Шановна парафіяльна громадо, у місті Надвірна! Дорогі мої земляки, гості, які прибули на цей храмовий празник спільно допомогти молитвами нашим воїнам. Цей історичний храм вітає вас голосами предків з глибини віків християнським привітом: «Слава Ісусу Христу!».

І). Празник Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – це подяка за дар спасіння. Памʼять  празника пригадує перемогу смиренного і розп’ятого Ісуса Христа над гріхом та смертю. Покірна людина за життя може відкрити собі двері до воскресіння і вознесіння на Небо. В цей день Церква наголошує про дотримання строгого посту без м’яса, як памʼять про страждання Христа.

Роздумуючи над історичними подіями двох тисячолітньої давності, стаємо учасниками страшних подій – розп’яття і смерті  Ісуса Христа. Люди зробили дерев’яний хрест, як знаряддя вбивства Спасителя, а Ісус перетворив його на Джерело Життя. І це Джерело Життя дає силу всім віруючим і бажаючим покинути грішне життя, а почати відновляти себе та світ ділами милосердя.

1.1). Хрест стає Джерелом Життя, яке тече до Царства Божого. Покора розп’ятого на хресті Господа, робить смиренним розбійника і рятує його від Пекла. Натовп людей безумно вимагає розіп’яти Ісуса. До цього часу обидва розбійники насміхалися і глумилися з Христа: «Якщо ти Христос спаси себе і нас». І тут одному з бандитів падає пелена з очей через покірну молитву Ісуса: «Господи, прости їм, бо не розуміють, що роблять».

Розбійник, розіп’ятий праворуч, пояснює своєму товаришеві: «Ми прийняли розп’яття за свої гріхи, а цей праведник за що терпить?» Цей бандит, напевно, не читав Псальмів Давида, пости не зберігав і милостині не робив. Його засудили на розп’яття за вчинені злочини: насильства, грабунки і вбивства. Його покарання було справедливим. Однак, стається швидке його покаяння перед смертю через покору від почутих слів молитви Христа: «Господи, прости їм, бо не розуміють, що роблять». Так проста молитва невинної людини може опам’ятати будь-якого злочинця. Тоді він негайно став благати Ісуса: «Пом’яни мене Господи, коли прийдеш у Царство твоє».

Розум людини без благодаті Божої готовий розпинати всяку правду. Однак, покірна молитва оточуючих людей веде до покаяння і навернення. Щире покаяння, наче блискавка, просвітило особу розіп’ятого праворуч від Христа розбійника. Раптом він чує бажані слова Ісуса: «Нині зі Мною будеш в Раю». Тому розбійник першим входить в Рай, випереджуючи всіх великих праведників, бо він упокорився і сам себе осудив та отримав прощення від Бога. Господь каже: «Я прийшов не праведників спасти, а грішників і покликати їх до покаяння».

ІІ). В Україну прийшло велике терпіння – війна і її продовжують гріхи людські. Ми плачемо за загиблими, але не ридаємо за власними провинами. Ми кричимо до світу, щоб нам допомогли, але не волаємо до Бога, щоб Він простив нас. Бог не наблизиться до нас поки ми самі не навернемося до Нього. Покаяння спасе Україну. Пророк Осія сказав: навернись Україно «до Господа, Бога твого, бо ти спотикнулася об твою беззаконність» (Осія 14:2). Звернімося до Господа зі щирим покаянням. Ісусе, прости нам всі беззаконня і прийми нашу жертву. Наш шлях до перемоги і миру – покаяння. Іншого не існує. Хочемо миру, але він приходить тоді, коли в серці знаходиться Господь. Це війна не тільки за землю, а війна за душу народу. Якщо не схилимось перед Богом, тоді впадемо перед ворогом. Якщо народ впокориться, то Господь вислухає нас і зцілить наші рани. Без покаяння пересихає Джерело життя.

Люди живуть у своє задоволення, а від Бога очікують миру. В той час, як частина людей поранених, інвалідів і чути плач матерів за полеглими синами і дочками, а інші – святкують і веселяться по ресторанах. Бог дав народу України багаті землі і творчих людей. Люди схаменіться, каже Тарас Шевченко, бо лихо вам буде. Поверніться всі обличчям на Голгофу до Розп’ятого Христа.

Христос прийшов сказати правду, яка розділяє і витягує нас з темряви на світло. Вона змушує обирати: або світло, або темряву. Люди люблять темряву більше аніж світло, бо їхні діла лукаві. Якщо Христос сьогодні увійшов би в наші міста, храми, суди і домівки — ми не витримали б Його погляду, мовчання і любові, що викриває. Ми сказали б: «Ти хто такий? Чого прийшов, щоб нас судити?». І знову прибили б Його — не до хреста з дерева, а до хреста байдужості, цинізму і власної зручної моралі.

Як знайти і побачити любов Божу на хресті? Ми зустрічаємося і не можемо зустрітися, тому що шукаємо тільки себе. Ми дивимося і не можемо побачити, тому що важливіше бачити тільки себе. Ми чуємо і залишаємося глухими, тому що хочемо сказати щось, а не слухати. Ми закохуємося і не здатні любити, тому що нам потрібно, щоб любили нас. Насправді все дуже просто: дивися, слухай, люби і сам терпи.

2.1). Терпеливість – ознака мудрості і походить від покори. У зарозумілих людей немає терпеливості, прощення і гнучкості. Найменше відхилення від їхнього плану, робить цей шлях нестерпним. «Має бути по-моєму» – не раз можна почути такі твердження. Трохи покори робить вас більш терпеливими і тими, що вміють прощати. Не обов’язково мусить бути все по-моєму. Питання ближнього так само важливі як і мої. Немає причини ставити мою потребу вище вашої, бо можливо, ваше питання більш важливе. Ось звідки береться терпеливість. Терпеливість до інших людей витікає із покори.

Терпеливість — це вміння йти до мети, коли зустрічаються перепони і зберігати радісний дух, коли дуже багато смутку. Коли в душі шторм вміти триматися за хрест і мужньо з вірою перемогти. Будинок в якому мешкає Бог вистоїть стихію. Коли все розпадається не відпускайте молитву. Спаси нас Господи і не допусти, щоб ми зрадили віру Христову. Ісус страждав і дав нам приклад.

2.2). У світі насуваються страшні події, описані людьми в книгах, натхненних благодаттю Святого Духа. Все збувається. Господь взяв і перевернув сторінку Старого Завіту. І першим Його напімненням було слово «Покайтеся». Все швидше і швидше спішіть до храму з покаянням.

Що робить Господь? Для Нього війна – не є війною, стихійне лихо – не є стихійною бідою. Це все дається людям, щоби сказали одноголосно: «Господи прости нас». Багато людей приходять і кажуть: «Жити більше не можу». Їм відповідають: «Дивись скільки в тебе грошей, одягу, їжі, відкритих підприємств». А людина відповідає: «Я жити не можу. Все надоїло. Все одно і те ж саме. І куди би я не поїхав в Європу, Америку, Азію, Австралію. Всюди одне і те саме – гроші, одяг, їжа, жінки. Всюди одне і те ж саме».

Подивіться відео ролики по туризму: «Ой, як добре кормлять в Китаї, а яка добра кухня в Індії», «приїжджайте пити марочне вино багаторічної витримки в Іспанію», «подивіться, які тут ринки збуту товарів і їжа». Люди більше придумати нічого не можуть. Споживацьке життя. Головне – поїсти, попити, одягнутися і поспати. Скоро все закінчиться. Людина не повинна так жити на Землі.

ІІІ). Дерево – це місце перемоги над змієм, який спокусив Єву зірвати зборонений плід. Однак, остаточна перемога на боці Ісуса. Дерево – це місце перемоги силами добра над силами зла, місце перемоги над смертю і над гріхом перших людей. Кожен з нас має свої хрести і свої хвороби: самотність, розлучення, агресію, ненависть, відкинення тощо. Християнин має пам’ятати, що його хрест має бути місцем перемоги. Лише візьми цей хрест і йди за Твоїм Спасителем.

Яку висоту повинен мати хрест Ісуса Христа? Він повинен мати таку висоту, щоб спуститися до пекла і до чистилища, а потім піднятися разом з душами усопших на Небо. Чи можеш ти прощати? Чи ти можеш вміщатися в Доброті і Божій любові? Чи можеш прискіпуватися до себе в саме коріння? Бог нам дає питання: «Де знаходишся ти?». Не бійся стуку у твоє життя самого Господа.

Висновки. Слава, Господи, святому хресту твоєму і розп’яттю. Наше життя починається там, де була Ісусова смерть. Він помер, щоб ми жили. Він вистояв там, де ми впали. Він був святий там, де ми згрішили. Він став Джерелом Життя, але ми Його вбили через розп’яття. Господи помилуй! Господи прости! Допоможи Боже, хрест свій донести.

Пресвята Богородице Мати Божа Неустанної Помочі прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя» випроси ласки миру Україні.

Господи, зглянься на молитви блаженного Миколая Чарнецького, терпеливість нашого народу і сльози матерів та вилий Своє милосердя на народ України через святий Хрест. Амінь!

Благословення Господнє на вас! 

† Василій Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії УГКЦ

м. Надвірна
14 вересня 2025 року