“Пустіть дітей приходити до мене,

не бороніть їм, таких бо Царство Боже”

(Мр.10,14).

Вітаю молодь і духовенство стародавнім християнським привітом “Христос посеред нас!” “І є, і буде”.

Вступ. Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи – мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні – працьовитість, виваженість, здатність до компромісів тощо. І нині одні прагнуть романтики, а інші – віддають перевагу прагматизму. А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі?

І). Молодість – це золотий час для будь-якої людини. Молодь у суспільстві посідає дуже важливе й особливе місце. Це місце належить добрим спеціалістам і християнській молоді у сучасній Україні, щоб будувати нове суспільство. І тому молодим людям висуваються відповідні вимоги в цьому плані.

Вимоги до сучасних молодих українців дуже важливі: вчитися, бути витриманими, терплячими і вимогливими в першу чергу до самих себе. Держава наша проводить реформи, які поки що не покращують життя людей. Це означає, що молоді спеціалісти повинні продовжувати зміни і не стояти на місці. Молоді люди своїм розумом і свідомістю зобов’язані продовжувати змінювати суспільство і поле майбутньої роботи, а не просто місце, де можна прожити свої роки спокійно до пенсії. Надмірні емоції навряд чи будуть чимось корисними, тому що молоді люди втрачають можливість міркувати критично і стають заручниками своїх хибних переконань. А це в свою чергу є причиною все нових і нових помилок. Терпіння молодих людей також має враховувати їхні інтереси і кожна справа має відповідний час, який потрібно вигідно використати.

Молодь повинна завжди залишатися собою, тобто: вміти веселитися, радіти життю, отримувати від життя задоволення та шукати нові можливості особистого розвитку. Це те, що відрізняє молодих людей від усіх наступних за ними поколінь. Іноді саме молоді роки служать тим самим радісним і приємним часом, який приносить задоволення. Людина поступово дорослішає і тоді в її житті з’являються нові проблеми, неприємності, що позбавляють її можливості насолоджуватися своїм життям. Тому потрібно користуватися своєю молодістю достойно, бо ця приємна пора вже ніколи не повториться.

ІІ). Шевченко – духом молодий і завжди актуальний поет, таким він був вчора, є сьогодні й буде завжди! Тарас Шевченко є пророком і духовним взірцем, будівником України та достойним прикладом для нас. У буремні часи нашого народу, чужі держави успішно розділяли Україну й послідовно знищували нашу волю, звичаї, народний дух та прагнули за будь-яку ціну стерти нашу націю з лиця землі. Якраз у цьому періоді з’явився молодий Шевченко і своєю натхненною поезією будив всіх пригноблених і закріпачених українців, що не могли встати з колін. Народ потягнувся до його писаного слова, як спраглі люди до кришталево-чистого джерела.

Тарас Григорович Шевченко – це неперевершений геній української літератури і просвітитель нашого народу. Своє натхненне слово він звертає “і мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм”. Україна для Шевченка – це вічна українська громада, яка має спільну мову, культуру, історію, народну творчість.

Поет називає Україну “ненькою”, “вдовою-сиротиною”, “небогою”. Його найбільше тривожать не злидні народу, а те, що “Україна навіки, навіки заснула”. Для нього незрозумілою та нестерпною є пасивність і байдужість українців. Шевченко звертається до освічених людей України, до патріотичного почуття свідомих українців і громадян. Кобзар не знає компромісів у тому, що стосується нашої Батьківщини і таврує політику національної зради. Оптимізм палкого співця України перемагає незнищенний духовний потенціал рідної країни.

ІІІ). Молоді люди є дуже вразливими і не кожний має дух до боротьби за правду так, як Тарас Шевченко. Серед нас є люди, які дуже добрі, світлі, чуйні. Але часто саме вони є жертвами долі і страждають більше за інших та беруть більше ударів на себе, їх частіше за інших ображають. Але чи варто всім підряд відкриватися і бути для всіх хорошими? Притча про вразливих людей показує, як жити відкритим і щирим людям, щоб не страждати.

Приклад. Одного разу до сивого мудрого старця прийшла уся в сльозах молода, красива дівчина. “Що мені робити? – крізь сльози скаржилася вона. Я завжди намагаюся по-доброму обходитися з людьми, нікого не ображати, намагаюся всім допомогти чим можу. І хоч я з усіма привітна і ласкава, але часто замість подяки і поваги приймаю від людей образи та гіркі глузування. А то й відверто ворогують зі мною. Я не винна ні в чому, і це так несправедливо і образливо до сліз. Порадьте, що мені робити”.

Мудрець подивився на красуню з посмішкою і сказав: “Роздягнися догола і пройдися по місту в такому вигляді”. “Та ви з глузду з’їхали!” – обурилася красуня. “В такому вигляді всякий збезчестить мене і ще бозна що створить зі мною”. Тоді мудрець відкрив двері і поставив на стіл дзеркало і сказав: “Ось бачиш, з’явитися на людях, оголивши своє тіло ти боїшся. Так чому ж тоді ходиш по світу з оголеною душею? Вона у тебе розкрита, як ці двері. І тому всі кому не лінь без дозволу ВХОДЯТЬ в твоє життя. І якщо бачать в доброчесностях твоїх, як в дзеркалі, відображення своїх вад і неподобств, то намагаються ОБМОВИТИ, принизити і скривдити тебе. Не у кожного є мужність визнати, що хтось краще за нього. Не бажаючи мінятися, порочна людина завжди ВОРОГУЄ з праведником”.

“Так що ж мені робити?” – запитала дівчина. “Підемо, я покажу тобі свій сад”, – запропонував старець. Прогулюючись з дівчиною по саду мудрець сказав: “Багато років я поливаю ці прекрасні квіти і доглядаю за ними. Але я жодного разу не помічав, як розпускається бутон квітки, хоча потім я насолоджуюся красою, і ароматом кожної з них … Так і ти будь – подібна до квітки: розкривати своє серце перед людьми не поспішаючи і непомітно. Дивись, хто хороша людина і гідний бути другом тобі, і творить тобі добро – тому відкривай свою душу, а ті хто обриває пелюстки і топче ногами – ніколи. Ті, яких ти бачиш, що вони ГРУБІ, непорядні і невдячні – від тих ЙДИ, і нічим їм не допомагай. Не кожну людину пускай в своє життя, грубих людей потрібно тримати за зачиненими від них дверима своєї душі”.

Висновки. Молоді люди, Вчіться любити життя! Слова вселяють надію в нас або руйнують. Слова зцілюють нас або роблять хворими. Слова роблять нам боляче або наповнюють життям. Слова, сказані вчора, впливають на наше життя сьогодні. Думай, що говориш і що несеш у цей світ добро чи зло?

Мати Тереза до молодих людей сказала: “Сил і терпіння — тим, хто очікує! Тепла і щирості — тим, хто зустрічає. Частіше посміхайтеся новому дню і не забудьте сказати, кому хотіли — люблю!”. Доброї дороги і ангела хоронителя вам, молоді люди!

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможе сучасним молодим людям Коломийської єпархії бути критичними, стриманими і добре вчитися.

Господи, благослови молодь нашої єпархії отримувати від життя добро і самим робити діла милосердя, адже молодість тільки одна.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

31 березня 2018 року Божого

Катедральний собор Преображення Христового м.Коломия